ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 914/514/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Пронюк В.Я. Богдан С.В., Гарбузюк Р.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу та постановуГосподарського суду Львівської області від 06 червня 2016 року Львівської апеляційного господарського суду від 01 вересня 2016 рокуза заявоюпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"проперегляд рішення за нововиявленими обставинамиу справі№ 914/514/14за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"допублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"про визнання правочину недійснимВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.03.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014, відмовлено в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" - заяви № 6 (вих. № 06-8292 від 30.12.2013) про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

У квітні 2016 р. позивач звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2014 у справі № 914/514/14 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 (суддя - Мазовіта А.Б.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 (головуючий - Кордюк Г.Т., судді - Гриців В.М., Давид Л.Л.), відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2014 за нововиявленими обставинами у справі № 914/514/14.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 та рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2014 та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду для розгляду по суті.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області 25.03.2014 в позові про визнання недійсним договору відмовлено.

Вказане рішення господарського суду було мотивоване тим, що ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не виконало свої зобов'язання щодо підписання актів приймання-передачі природного газу за січень-березень 2013 року та щодо передачі відповідачу природного газу за цей період за договором № 13-260-Н від 04.01.2013. У зв'язку з чим суд дійшов висновку про правомірність нарахування ПАТ "НАК "Нафтогаз України" штрафних санкцій та припинення зобов'язань між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Львівгаз" зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно з заяви № 6 (вих. № 06-8292 від 30.12.2013).

27.04.2016 позивач подав до господарського суду заяву про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2014 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що такою обставиною є лист за вих. № 5397/12-014 від 08.04.2016, яким ПАТ "Укртрансгаз" повідомило ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про надання ПАТ "Львівгаз" в січні-березні 2013 р. послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами для задоволення потреб населення та, що вказаний факт підтверджується актами про надання послуг з транспортування природного газу у січні-березні 2013 р. та договором про транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку договірних держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії").

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, то ця процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Статтею 112 ГПК України передбачено право господарського суду переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що є істотними для справи і не могли бути відомі заявникові.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як правильно було встановлено судами, з листа ПАТ "Укртрансгаз" за вих. № 5397/12-014 від 08.04.2016, на який посилається позивач, вбачається, що він був надісланий заявнику у відповідь на його лист за вих. № 14-1781/1.18-16 від 31.03.2016, у якому ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просив надати конкретно визначені документи, про наявність яких йому було відомо (зокрема, навіть в силу ч. 4 п. 8.2.2. Порядку доступу та приєднання до єдиної газотранспортної системи України НАК "Нафтогаз України" знав про складання та наявність актів про транспортування природного газу та мав можливість звернутися до ПАТ "Укртрансгаз" за отриманням цих актів до подання позову).

Водночас, ці акти є доказами отримання ПАТ "Львівгаз" від ПАТ "Укртрансгаз" послуг з транспортування належного ПАТ "Львівгаз" природного газу, а не доказами поставки газу ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Обставинами ж, якими судом обґрунтовано рішення, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, є невиконання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зобов'язань щодо підписання отриманих від ПАТ "Львівгаз" актів приймання-передачі природного газу за січень-березень 2013 р. та передачі ПАТ "Львівгаз" газу у вказаному періоді.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, прийшов до правильного висновку, що подані позивачем докази жодним чином не впливають на юридичну оцінку обставин у цій справі, оскільки стосуються інших обставин та не спростовують факти встановлені в рішенні Господарського суду Львівської області від 25.03.2014.

Отже, господарські суди обґрунтовано і правомірно відмовили у задоволені заяви про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.03.2014 за нововиявленими обставинами.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 06.06.2016 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.09.2016 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 06 червня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2016 року у справі за № 914/514/14 - без змін.

Головуючий Стратієнко Л.В.

Судді Вовк І.В.

Кондратова І.Д.