ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 914/308/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Корсака В.А.розглянувши матеріали касаційної скаргиЛьвівської міської ради, м. Львівна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 рокуу справі господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. КиївдоЛьвівської міської ради, м. Львівпровизнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною

за участю представників

позивача: Красюк Н.І.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі за текстом - ПАТ "Укрнафта") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання Договору оренди земельної ділянки від 15.06.2011 року поновленим, а Додаткову угоду № 2 до Договору оренди землі, зареєстрованого у Львівській міській раді 15.06.2011 року за № С-2056 та у відділі Держземагентства у м. Львів 07.12.2012 року за № 461010004001124, укладеною.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.05.2016 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року позов задоволено повністю: визнано Договір оренди земельної ділянки від 15.06.2011 року поновленим на той же строк і ні тих же умовах, а Додаткову угоду № 2 до нього укладеною в редакції, запропонованій позивачем.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, орендар після спливу строку Договору скористався своїм переважним правом перед іншими особами на укладення Договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), оскільки більш ніж за 2 місяці до закінчення строку Договору орендар повідомив орендодавця про свій намір продовжити Договір оренди разом із проектом відповідної додаткової угоди, продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди, а тому на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих же самих умовах, які були передбачені Договором, а Додаткова угода № 2 до нього - укладеною.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Львівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПАТ "Укрнафта" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року - без змін.

Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 3982 від 30.09.2010 року передано ПАТ "Укрнафта" земельну ділянку площею 0, 2384 га на вул. Стрийській, 200 в оренду на 5 років для обслуговування автозаправної станції.

15.06.2011 року Львівською міською радою в особі департаменту містобудування (орендодавець) та ПАТ "Укрнафта" (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), згідно умов якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради № 3982 від 30.09.2010 року надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Стрийській, 200 для обслуговування автозаправної станції. Кадастровий номер ділянки № 4610136800:08:005:0043, загальна площа - 0, 2384 га, у тому числі під забудовою - 0, 0393 га, під твердим покриттям - 0, 1801 га, інше - 0, 0190 га.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 985 626, 24 грн.

В п. 8 Договору сторони визначили строк його дії - до 30 вересня 2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що орендодавцем передано орендарю земельну ділянку, що підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-передачі об'єкта оренди.

Листом № 08.1.19/362 від 22.06.2015 року ПАТ "Укрнафта" звернулось до Львівської міської ради з повідомленням про намір поновити Договір оренди землі від 15.06.2011 року на тих самих умовах і на той самий строк і просило прийняти рішення (ухвалу) Львівської міської ради про поновлення цього Договору на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах. До листа позивач додав примірник Додаткової угоди № 2 до Договору оренди землі з проханням його підписати.

Листом № 2403-2вих-718 від 14.07.2015 року Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради повідомило позивача про те, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає автоматичного поновлення договору оренди землі у випадку відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Львівська міська рада не приймала рішень про поновлення терміну дії договору оренди землі. Для продовження терміну дії зазначеного Договору відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради від 08.08.2014 року № 605 "Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада" орендарю необхідно надати відповідний пакет документів згідно переліку. Також у вказаному листі повідомлено орендаря про те, що Львівською міською радою прийнято ухвалу "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова" від 25.12.2014 року № 4250, якою введено в дію з 01.01.2015 року нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова.

Листом № 2403-вих-758/15 від 27.07.2015 року Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради повідомило позивача, що у зв'язку із закінченням терміну дії Договору йому необхідно звернутися з листом-клопотанням щодо продовження такого Договору та подати до Центру надання адміністративних послуг перелік необхідних для цього документів.

Листом № 08.1.19/474 від 31.07.2015 року ПАТ "Укрнафта" звернулось до Львівського міського голови, в якому повідомила останнього про те, що вимога Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради про надання додаткових документів для поновлення дії Договору оренди землі є неправомірною. На цій підставі ПАТ "Укрнафта" просило поновити Договір оренди на тих самих умовах і на той самий строк, а також підписати і засвідчити печаткою Додаткову угоду № 2 чи надати свої зауваження до неї.

В листі № 08.1.19/482 від 03.08.2015 року ПАТ "Укрнафта" повідомило Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради про свою позицію щодо необхідності укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі.

В листі № 08.1.19/740 від 02.11.2015 року ПАТ "Укрнафта" повідомила про необхідність в силу вимог закону укласти Додаткову угоду до Договору оренди землі без прийняття рішення (ухвали) Львівської міської ради, оскільки Договір оренди є поновленим.

Листом № 1104-676 від 03.12.2015 року Львівська міська рада повідомила позивача про те, що підставою продовження терміну дії договору оренди землі є ухвала міської ради. Львівською міською радою не приймалось рішень щодо укладення Додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору оренди землі від 15.06.2011 року № С-2056. Для продовження терміну дії Договору ПАТ "Укрнафта" необхідно подати документи згідно переліку.

Листами № 08.1.19/939 від 31.12.2015 року, № 08.1.19/39 від 20.01.2016 року, № 08.1.19/40 від 20.01.2016 року ПАТ "Укрнафта" звернулось до Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради з проханням надати інформацію про офіційне опублікування ухвали Львівської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова" від 25.12.2014 року № 4250.

З урахуванням встановлених обставин справи на підставі ст. ст. 6, 33 Закону України "Про оренду землі" суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили з того, що позивач завчасно, до закінчення строку дії Договору оренди повідомив про свій намір пролонгації даного Договору на тих же умовах, тобто, скористався своїм переважним правом на поновлення Договору оренди землі; заперечень зі сторони орендодавця щодо продовження дії Договору на адресу позивача не надходило, оскільки листи Львівської міської ради про необхідність прийняття ухвали Львівської міської ради про продовження терміну дії Договору та надання додаткових документів у розумінні ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не є запереченнями орендодавця в поновлені Договору оренди.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів було не повно досліджено обставини у даній справі, а тому суди дійшли передчасних висновків у справі з огляду на наступне.

Закон України "Про оренду землі" є спеціальним законом переважно перед іншими законодавчими актами, що регулюють земельні правовідносини в Україні, а, отже, цей Закон підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, що виникли між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

В силу приписів ч. ч. 1 - 9 ст. 33 Закон України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент закінчення строку дії Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Отже, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, в ч. 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2 - 5 цієї статті).

В ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у тому числі її частина 1 регламентує переважне орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а частина 6 - підстави поновлення договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року у справі № 3-312гс16.

Відтак, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що задовольняючи позовні вимоги про визнання Договору оренди земельної ділянки від 15.06.2011 року поновленим на той же строк і на тих же умовах, господарськими судами попередніх інстанцій не було надано оцінки тій обставині, що змінилась нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки, внаслідок чого змінився і розмір орендної плати.

При цьому, судами попередніх інстанцій не з'ясовано чи було досягнуто сторонами згоди щодо істотної умови Договору оренди землі - орендної плати та чи вносились сторонами відповідні зміни в Договір щодо визначення розміру орендної плати.

Крім того, суд касаційної інстанції відзначає, що з огляду на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" судам при розгляді даної справи необхідно було встановити чи наявна згода орендодавця на поновлення договору оренди землі на тих самих умовах, які існували до зміни нормативної грошової оцінки землі.

Також під час розгляду справи по суті судам необхідно було дослідити питання чинності ухвали Львівської міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Львова" від 25.12.2014 року № 4250, якою введено в дію з 01.01.2015 року нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, та з'ясувати чи не скасовано вказаний документ в судовому порядку.

Однак, зазначені обставини залишились поза увагою господарських судів попередній інстанцій, що призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки доказів та фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За таких обставин, касаційна скарга Львівської міської ради підлягає частковому задоволенню, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року та рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2016 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 року у справі № 914/308/16 - скасувати.

3. Справу № 914/308/16 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова В.А. Корсак