ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 910/5277/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін Д. Загородньої (дов. від 23.03.2015 ), О. Павліка (дов. від 15.09.2015), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року у справі № 910/5277/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА" про стягнення 815 338 грн 96 коп.,

УСТАНОВИВ: У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Основа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА" про стягнення 354 241 грн 93 коп. боргу, 7 796 грн 99 коп. річних, 167 910 грн 69 коп. інфляційних втрат, 69 014 грн 95 коп. пені та 216 374 грн 37 коп. штрафу з підстав неналежного виконання умов договору від 16 серпня 2013 року № 56/03 (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на належне виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року (суддя Н. Зеленіна), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року, позов задоволено в частині стягнення 354 241 грн 93 коп. основного боргу, 60 624 грн 49 коп. пені, 142 608 грн 99 коп. інфляційних втрат і 6 845 грн 50 коп. річних; у решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНА" просить рішення та постанову в частині задоволених позовних вимог скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 188 Господарського кодексу України, статей 6, 11, 509, 626, 629, 630 Цивільного кодексу України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 16 серпня 2013 року сторони уклади договір № 56/03 на виконання загальнобудівельних робіт, на умовах якого позивач (підрядник) зобов'язався виконати комплекс робіт на об'єкті "Комплекс по наданню послуг населенню (спортивний комплекс) з багатоповерховим паркінгом за адресою вул. Академіка Заболотного, 37 у Голосіївському районі міста Києва", а відповідач (генпідрядник) - прийняти виконані роботи та сплатити їхню вартість (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що склад і обсяг робіт за цим договором визначається відповідно до кошторисів та/або договірних цін, підписаних сторонами, що є додатками до договору та/або додаткових угод до договору, укладених/підписаних сторонами; факт належного виконання підрядником робіт за цим договором підтверджується актами виконаних робіт форми КБ-2в, та довідками КБ-3 (далі - акти) підписаними сторонами щодо всього об'єму робіт, передбаченого цим договором та/або додатковими угодами, а також здійсненням погодження робіт (їх результату) у випадку передбаченому пунктом 1.5 договору; загальна ціна договору визначається як сума всіх кошторисів, підписаних сторонами протягом дії договору; ціна/вартість щодо конкретного обсягу/виду робіт визначається на підставі кошторисів, підписаних сторонами в межах договору та/або додаткових угод; авансування робіт визначається умовами додаткових угод до договору; оплата виконаних робіт відбувається не пізніше 15 робочих днів з дати підписання сторонам акту, якщо інше не передбачено додатковою угодою; генпідрядник оплачує виконані роботи в розмірі 95% від вартості робіт (без урахування матеріальних ресурсів генпідрядника), указаної в підписаному сторонами акті та з обов'язковим урахуванням раніше сплаченого генпідрядником авансу пропорційно виконаним роботам (пункти 1.2, 1.6,2.1, 2.2, 3.1.1, 3.1.2 договору).

Додатковими угодами від 22 серпня 2013 року № 1, від 11 вересня 2013 року № 2, від 31 жовтня 2013 року № 3 та від 8 листопада 2013 року № 4 сторони погоджували види і обсяги робіт за договором.

Позивач виконав роботи на загальну суму 12 361 637 грн 93 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками форми КБ-3: за жовтень 2013 року на суму 6 517 453 грн 14 коп., за листопад 2013 року - 390 297 грн 71 коп., за листопад 2013 року - 628 771 грн 39 коп., за грудень - 251 102 грн 98 коп., за грудень 2013 року - 116 835 грн 98 коп., за грудень 2013 року - 328 878 грн 35 коп., за грудень - 168 031 грн 67 коп., за січень 2014 року - 273 634 грн 26 коп., за січень 2014 року - 157 722 грн 44 коп., за січень 2014 року - 12 987 грн 45 коп., за лютий 2014 року - 192 906 грн 56 коп., а також актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за жовтень 2013 року на суму 6 860 476 грн 99 коп., № 2 за листопад 2013 року - 52 810 грн 18 коп., № 3 за листопад 2013 року - 1 816 470 грн 19 коп., № 4 за листопад 2013 року - 661 864 грн 62 коп., № 5 за листопад 2013 року - 506 609 грн 90 коп., № 6 за грудень 2013 року - 315 347 грн 74 коп., № 7 за грудень 2013 року - 1 082 824 грн 32 коп., № 8 за грудень 2013 року - 240 033 грн 34 коп., № 9 за січень 2014 року - 594 236 грн 64 коп., № 10 за січень 2014 року - 166 023 грн 62 коп., № 11 за січень 2014 року - 13 671 грн, № 12 за лютий 2014 року - 51 269 грн 39 коп.

Відповідач сплатив вартість робіт лише частково на суму 12 007 395 грн 97 коп., що й спричинило спір.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що передбачені договором та додатковими угодами обсяги робіт підрядником не виконані і оплата вартості робіт здійснена відповідно до умов договору.

Позивач вказує на відсутність завдань генпідрядника (додаткові угоди, якими сторони погодили види та обсяги підрядних робіт були укладені в серпні-листопаді 2013 року, а останній акт виконаних підрядних робіт був підписаний в березні 2014 року); відсутність підстав використання грошових коштів, які акумулювалися відповідно до пункту 3.3.2. договору; розірвання договору підрядником і неможливість дотримання ним вимог пункту 12.4. договору через дії контрагента; часткове погашення боргу зарахуванням та заміною кредитора у зобов'язанні.

За правилами статей 846 і частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду; якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту; оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з пунктом 3.3.1 договору генпідрядник вправі утримати 5 відсотків від вартості робіт без урахування матеріалів генпідрядника та не сплачувати їх підряднику в порядку, передбаченому пунктом 3.1. договору. Указаний відсоток/сума утримується генпідрядником та буде сплачений підряднику упродовж 20 робочих днів з дати завершення всього об'єму робіт за договором та/або додатковими угодами, прийняття їх генпідрядником та підписання щодо них актів, акта про виконання зобов'язань та з обов'язковим урахуванням пункту 3.3.2. цього договору. За рахунок цих грошових коштів генпідрядник вправі відшкодувати/задовольнити свої вимоги, витрати, збитки, санкції, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням підрядником зобов'язань за договором, обов'язок сплатити яких покладено на підрядника.

Пунктом 11.2. договору сторони погодили право підрядника розірвати договір або відмовитись від нього шляхом направлення відповідачу письмового повідомлення за п'ятнадцять робочих днів.

Відповідач стверджує, що листа від 13 червня 2014 року № 539 про розірвання договору не одержував і вважає договір чинним. Проте оскільки копію цього листа позивач 13 травня 2015 року долучив до матеріалів справи і відповідач 20 травня 2015 року подав суду відповідні пояснення, господарський суд дійшов висновків про обізнаність особи щодо дій контрагента в контексті припинення зобов'язання.

Зобов'язання в частині розрахунків на суму 367 005 грн 96 коп. сторони частково припинили на умовах договору від 1 жовтня 2014 року № 4/03-14 про відступлення права вимоги та зарахування зустрічних однорідних вимог, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "ДАНА" (первісний кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" (новий кредитор) та спільним українсько-французьким підприємством з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (боржник).

За таких обставин господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову в частині стягнення боргу 354 241 грн 93 коп.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних.

Отже господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову і в цій частині, здійснивши їх перерахунок.

Пунктом 9.5. договору сторони погодили, що за порушення строків проведення розрахунків за цим договором, окрім здійснення авансових платежів, генпідрядник сплачує підряднику на його вимогу пеню в розмірі 0, 5 відсотків від суми заборгованості за кожен день такої затримки. У випадку, якщо прострочення строків оплати робіт складає більше 20-ти календарних днів, генпідрядник додатково сплачує підряднику на його вимог штраф в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожний такий випадок. А у випадку, якщо прострочення строків оплати робіт складає більше 30-ти календарних днів, генпідрядник додатково сплачує підряднику на його вимог штраф в розмірі 20 відсотків від суми заборгованості за кожний такий випадок.

З підстав порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пункту 9.5 договору, статей 230, 231 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені, здійснивши її перерахунок.

Водночас господарські суди відповідно до правового висновку Верховного Суду України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003 цс15) правомірно відмовили в задоволенні позову в частині стягнення штрафу.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 11 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 липня 2016 року у справі № 910/5277/15-г залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНА" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець