ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 910/3992/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін:від позивача 1Загуменного В.В.,від позивача 2Байди О.Г.,від відповідачаКосаня В.Л., Костишевої В.Л..від прокуратуриКорішка В.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника військового прокурора Центрального регіону Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 рокуу справі№910/3992/16 Господарського суду міста Києваза позовомПершого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну "Військторгсервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору, на стороні позивачів: Фонду державного майна України,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп",прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року Перший заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі - позивач-1) та Концерну "Військторгсервіс" (надалі - Концерн, позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" (надалі - ТОВ "ДПА Компані", відповідач): звільнити та повернути в натурі Концерну "Військторгсервіс" державний майновий комплекс по провулку Бородянський, 3 в м. Києві; передати спірний майновий комплекс шляхом підписання акту приймання-передачі Концерну "Військторгсервіс".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі Концерну "Військторгсервіс" на праві господарського відання обліковується державний майновий комплекс по провулку Бородянський, 3 в м. Києві, який було передано відповідачу в орендне користування на підставі договору оренди №13-26-110 ВМ від 01.04.2013 року. Рішенням Господарського суду міста Києва договір оренди був визнаний недійсним, однак, спірний майновий комплекс повернуто балансоутримувачу не було, а тому з посиланням на ст.ст. 215, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) прокурор просить суд зобов'язати відповідача повернути спірний майновий комплекс балансоутримувачу.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву зазначив, що цей позов поданий в порушення вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки відповідно до зазначеної норми прокуратура не має повноважень представляти в суді інтереси державних підприємств, до яких відноситься Концерн, а також прокурором не надано належного обґрунтування того, в чому саме полягає порушення інтересів Міністерства оборони України. Також відповідач зазначає, що наказ Міністра оборони України №147 від 05.04.2007 року, яким було передбачено передачу у господарське відання Концерну "Військторгсервіс" всього майна ДП "Київський військовий торг №1" у зв'язку з реорганізацією останнього не був виконаний, спірний комплекс перебуває в управлінні Міністерства оборони України і, відповідно до Свідоцтва на право власності від 20.12.2004 року, його балансоутримувачем є саме ДП "Київський військовий торг №1", тому правові підстави повернення спірного майнового комплексу за актом приймання-передачі Концерну "Військторгсервіс" відсутні. Крім того, відповідач не перебуває в орендованому спірному приміщенні.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 року у справі №910/3992/16 (суддя Смирнова Ю.М.) позов задоволено. Зобов'язано відповідача звільнити та повернути в натурі Концерну "Військторгсервіс" державний майновий комплекс, розташований за адресою: провулок Бородянський, 3 в м. Києві. Зобов'язано відповідача передати Концерну "Військторгсервіс" державний майновий комплекс, розташований за адресою: провулок Бородянський, 3 в м. Києві, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року (колегія суддів: головуючий Ткаченко Б.О., судді: Зеленіна В.О., Зубець Л.П.) зазначене рішення скасовано, прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі Перший заступник військового прокурора Центрального регіону України, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У своїх письмових запереченні та поясненнях відповідач зазначив про безпідставність доводів касаційної скарги і просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

В судовому засіданні Концерн "Військторгсервіс" подав заяву про приєднання до матеріалів справи документів, що посвідчують право власності Держави на спірне нерухоме майно.

Подані позивачем-2 документи долучені до матеріалів справи, проте до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) касаційна інстанція перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права з огляду на вже встановлені фактичні обставини справи, і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін та прокуратури, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що 05.04.2007 року наказом Міністра оборони України "Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони Україна "Київський військовий торг №1" припинено діяльність державного підприємства Міністерства оборони України "Київський військовий торг №1", реорганізувавши його шляхом приєднання до Концерну "Військторгсервіс". Прийнято рішення основні фонди та оборотні кошти, інші цінності припиненого державного підприємства закріпити за Концерном "Військторгсервіс" на праві господарського відання згідно із затвердженими передавальними актами як внески до статутного фонду.

29.12.2012 року наказом Міністра оборони України №911 "Про затвердження Статуту Концерну "Військторгсервіс" у новій редакції" внесено зміни до статуту позивача-2, згідно яких було закріплено, що позивач-2 є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності та утвореним відповідно до актів законодавства України (п. 1.1.); має відокремлене майно, закріплене за ним на праві господарського відання (п. 2.4.); відповідно до законодавства має право, зокрема, здійснювати право господарського відання майном позивача-2 з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадку, передбачених законодавством (п. 2.11.); майно позивача-2 є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 6.1).

01.04.2013 року між Концерном "Військторгсервіс", як орендодавцем, і ТОВ "ДПА Компані", як орендарем був укладений договір №13-26-110 ВМ оренди окремого індивідуально-визначеного нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 12354,9 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, пров. Бородянський, 3.

На виконання умов договору за актом приймання-передачі основних фондів в оренду від 01.04.2013 року відповідачу передано: контору, літ. А, площею 1372,4 кв.м., склад №1, літ. Б, площею 4336,4 кв.м., диспетчерську, літ. В, площею 178,7 кв.м., склад №2, літ. Г, площею 284,8 кв.м., склад №3, літ. Д, площею 372, 8 кв.м., склад №4, літ. Ж, площею 45,9 кв.м., склад №5, літ. З, площею 1508,3 кв.м., їдальня №1, літ. К, площею 1005,1 кв.м., склад №6, літ. Л, площею 3250,5 кв.м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №910/20638/13 договір №13-26-110 ВМ оренди від 01.04.2013 року визнано недійсним з підстав порушення сторонами вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст.ст. 5, 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", як такий, що укладений без погодження з Фондом державного майна України, як орендодавцем державного майна.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції посилався на положення ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України та виходив з того, що оскільки позов заявлений з підстав визнання недійсним договору оренди, то фактично у справі розглядаються вимоги про застосування наслідків недійсності правочину. Оскільки у зв'язку з визнанням договору оренди недійсним, внаслідок чого відпали правові підстави для використання відповідачем цього майна, відповідач зобов'язаний повернути орендоване майно Концерну "Військторгсервіс", який йому це майно в оренду передав, і який згідно наказу Міністра оборони України від 05.04.2007 року є правонаступником всіх майнових прав та обов'язків ДП "Київський військовий торг №1".

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову посилався на те, що позивачами не доведено факту перебування спірного майна у господарському віданні Концерну, оскільки згідно абз. 6 п. 4 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, ч. 1 ст. 26, п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про зміну даних суб'єкта права на спірне майно за заявою власника або правонабувача мало бути зареєстровано у Державному реєстрі прав, в той час як згідно інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 17.02.2014 року НЖ-2014 №5391 спірний майновий комплекс враховується на балансі ДП "Київський військовий торг №1", а відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна від 12.05.2016 року №58924919, відомості про зареєстровані права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження по спірному об'єкту відсутні. Крім того, судом встановлено, що позивач-2 включив спірний об'єкт до переліку вільних об'єктів, які можуть бути передані в оренду; прокуратурою та позивачами не доведено, що відповідач перебуває в спірних приміщеннях, тобто не довели наявності порушення або загрози порушення інтересів держави, що виключає наявність правових підстав для задоволення позову.

Вищий господарський суд України вважає неправильними висновки апеляційного господарського суду у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право господарського відання, згідно ст. 136 ГК України, є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги зазначені норми матеріального права, а також встановлені в суді першої інстанції обставини стосовно того, що право господарського відання на спірний об'єкт нерухомості, яке є державною власністю, передано Концерну наказом Міністра оборони України від 05.04.2007 року, що між тим, згідно наказу Міністра оборони України №911 від 29.12.2012 року було затверджено і в статуті Концерну, а також встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року у справі №910/20638/13. Внаслідок зазначеного апеляційний господарський суд дійшов неправильного висновку про недоведеність факту перебування спірного майна у господарському віданні Концерну, і неправомірно скасував рішення суду першої інстанції з цих підстав.

Водночас, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Вищий господарський суд України вважає передчасними з наступних підстав.

Задовольняючи позов з підстав визначених ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, якими передбачено, що обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, повернути це майно, не з'ясував того, чи займає на даний час відповідач спірне приміщення.

Між тим, встановлення даних обставин має істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки після встановлення даної обставини стане зрозумілим чи порушено відповідачем права та інтереси Держави і чи наявні підстави для здійснення їх захисту судом.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін у справі і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст. ст. 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 року у справі №910/3992/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.СуддяВовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.