ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 908/6334/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Короткевича О.Є.(доповідач у справі), суддів:Жукової Л.В., Полякова Б.М. розглянувши касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 рокута ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.04.2016 рокуу справі Господарського суду № 908/6334/14 Запорізької областіза скаргою на дії за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "Бриз" Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "Бриз"про стягнення 33 313 936,87 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Департаменту Державної виконавчої служби МЮУ- Маціборук В.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2016 року у справі № 908/6334/14 (суддя Азізбекян Т.А.) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "БРИЗ" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено частково; дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталія Едуардовича по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 26.02.2016р. ВП № 50325457 визнані незаконними; постанову від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження недійсною. В іншій частині вимог скарги відмовлено.

Постановою від 15 червня 2016 року Донецький апеляційний господарський суд (судді: Агапов О.Л. - головуючий, Малашкевич С.А., Сгара Е.В.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2016 року у справі № 908/6334/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Бриз".

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 6, 11, 25, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 124 Конституції України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.03.2015р. у справі № 908/6334/14 позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" задоволені та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "Бриз" на користь позивача суму заборгованості у розмірі 1 330 350 доларів США 57 центів, у розмірі 227 325 Євро, суму судового збору у розмірі 73 080 грн. 00 коп.

На виконання рішення місцевим господарським судом виданий наказ № 908/3634/14 від 09.06.2015р.

В подальшому, 19.11.2015р. ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі № 908/936/15-г порушено провадження про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "БРИЗ".

26.02.2016р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталієм Едуардовичем, при примусовому виконанні наказу № 908/6334/14, виданого Господарським судом Запорізької області 09.06.2015р., в межах виконавчого провадження ВП № 50325457, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зазначеною постановою накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "Рибальське підприємство "Бриз" у межах суми звернення стягнення 1 330 350,57 дол. США, 227 325,00 євро, 73 080,00 грн.

Постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 направлена ТОВ "Рибальське підприємство "БРИЗ".

Не погоджуючись з діями державної виконавчої служби, відповідач в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України звернувся із скаргою на дії виконавчої служби.

Задовольняючи скаргу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки щодо боржника порушено справу про банкрутство, до останнього привілейовано застосовуються норми Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, врахувавши наступне.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначено обов'язок державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і недопущення у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України (ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу").

Частиною 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з моменту порушення провадження справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Тобто, з моменту порушення провадження стосовно боржника справи про банкрутство, він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні щодо інших законодавчих актів.

Таким чином, накладення арештів чи інших обмежень на майно боржника, стосовно якого порушено провадження у справі про банкрутство, будь-яким органом, окрім господарського суду який розглядає справу про банкрутство є порушенням чинного законодавства України.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що постанова від 26.02.2016р. ВП № 50325457 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження порушує права ТОВ "Рибальське підприємство "БРИЗ", визначені його статусом як підприємства відносно якого порушена справа про банкрутство, неправомірно обмежує боржника у здійсненні господарської діяльності, що є необхідною передумовою виходу підприємства із стану банкрутства, та винесена в порушення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 15 червня 2016 року та ухвала Господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2015 року у справі № 908/6334/14 прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19 квітня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15 червня 2016 року у справі № 908/6334/14 залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.В. Жукова

Б.М. Поляков