ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 908/6260/15

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б.М., Студенця В.І., за участі представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов. від 09.02.2016), ОСОБА_3 (дов. від 11.07.2016), ОСОБА_4 (дов. від 11.07.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 11 квітня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року у справі № 908/6260/15 за позовом концерну "Міські теплові мережі" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення,

УСТАНОВИВ: У грудні 2015 року концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 60 000 грн з підстав порушення умов договору від 7 травня 2013 року № 26-2013 про надання послуг.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 11 квітня 2016 року (судді С. Дроздова, Л. Гандюкова, Н. Кутіщева-Арнет), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року, позов задоволено.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 188 Господарського кодексу України, статей 651, 837, 838, 901, 902, 907 Цивільного кодексу України, статей 82, 84, 101 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Концерн "Міські теплові мережі" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що 7 травня 2013 року сторони уклади договір № 26-2013 про надання послуг, відповідно до умов якого відповідач (виконавець) зобов'язався за завданням позивача (замовник) надати послуги з документального супроводження проекту, введення в експлуатацію об'єкту шляхом отримання зареєстрованої Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - договір).

Умовами договору сторони погодили, що вартість послуг складає 120 000 грн; виконавець виконує обов'язки з моменту перерахування замовником авансового платежу у розмірі 50 відсотків від суми договору на поточний рахунок виконавця; у випадку дострокового розірвання договору, оплаті підлягають фактично надані послуги, решта авансу повертається виконавцем замовнику, у разі, якщо послуги не надавались або визначення меж частково наданих послуг є неможливим, поверненню підлягає вся сума авансу; остаточний розрахунок 50 відсотків від суми договору-упродовж 5 днів після отримання замовником зареєстрованої Декларації про готовність об'єкта до експлуатації та підписання акта наданих послуг; у акті наданих послуг вказуються всі наявні у замовника претензії до наданих виконавцем послуг, у разі відсутності зауважень, замовник зобов'язаний підписати акт наданих послуг, у разі наявності претензій у замовника, послуги вважаються не наданими та оплаті не підлягають; строк надання послуг за цим договором становить дванадцять місяців з моменту здійснення замовником авансового платежу відповідно до пункту 2.2 договору; послуги згідно з цим договором, вважаються виконаними після підписання сторонами акта наданих послуг; після завершення надання послуг чи окремих видів послуг виконавець ознайомлює замовника з їх результатами та, при необхідності, дає пояснення; замовник упродовж трьох робочих днів з дня отримання акта виконаних робіт в повному об'ємі, зобов'язаний підписати акт або направити мотивовану відмову від прийняття робіт; у випадку наявності претензій у замовника, роботи вважаються невиконаними та не підлягають сплаті; у випадку неодноразового грубого порушення будь-якою із сторін зобов'язань за цим договором зацікавлена сторона має право розірвати договір, попередивши про це іншу сторону за три дні в письмовій формі; об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами (пункти 1.2, 2.1-2.5, 3.1, 4.1-4.3, 6.6; 7.1 договору).

Для цілей документального супроводження проекту замовник передав виконавцю проектну та дозвільну документацію по об'єкту, про що свідчить акт від 17 квітня 2013 року, а також платіжним дорученням від 21 травня 2013 року № 5683 перерахував аванс 60 000 грн.

Відповідач мав надати послуги до 22 травня 2014 року.

Виконавець 14 квітня 2014 року подав акт здачі-приймання виконаних робіт, яким визначив розмір оплати послуг з документального супроводження об'єкта - 60 000 грн і замовник просив надати підтверджуючі виконання робіт документи і їх відсутність зумовила відмову замовника підписати акт та розірвання договору з 23 червня та вимогу повернути 60 000 грн до 27 червня 2014 року.

Неповернення відповідачем суми авансу спричинило спір.

Згідно з приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.3 договору сторони встановили, що текст договору, інша інформація та відомості, які стосуються виконання договору, є конфіденційними та не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони, за винятком, коли таке передавання пов'язане з отриманням офіційних дозволів, документів для виконання цього договору.

У порушення цієї умови відповідач без згоди позивача уклав договір з третьою особою про надання послуг з оформлення та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до підпункту "г" пункту 5.2.2 договору замовник зобов'язаний надати виконавцю робочий проект з усіма доповненнями та змінами, узгоджений відповідними державними органами.

Послуга з документального супроводження проекту полягала у отриманні позитивного звіту щодо проектної документації в Запорізькій філії державного підприємства "Укрдержбудекспертиза", проте такий результат відсутній.

Надану виконавцем на підтвердження надання послуг Декларацію про початок виконання будівельних робіт, господарські суди не визнали належним доказом, оскільки документ містить низку недостовірних даних.

З огляду на викладене господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач не надав обумовлені договором послуги, оскільки не здійснив документальне супроводження проекту, об'єкт в експлуатацію шляхом отримання декларації про готовність об'єкта до експлуатації не ввів.

Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що у випадку дострокового розірвання договору, оплаті підлягають фактично надані послуги, решта авансу повертається виконавцем замовнику, а в разі, якщо послуги не надавались або визначення меж частково наданих послуг є неможливим, поверненню підлягає вся сума авансу.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав доказів, які спростовують позовні вимоги і господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог про повернення сплаченого авансу в розмірі 60 000 грн.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Запорізької області від 11 квітня 2016 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року у справі №908/6260/15 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець