ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 908/3703/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016у справі№ 908/3703/14Господарського судуЗапорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд"простягнення 36202440,28 грнза участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2016 у справі № 908/3703/14 (головуючий суддя Носівець В.В., судді: Сушко Л.М., Смірнов О.Г.) задоволено заяву ТОВ "Ремшляхбуд" про розстрочення виконання рішення суду від 25.05.2016 у справі № 908/3703/14.

Виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2016 у справі № 908/3703/14 про стягнення з ТОВ "Ремшляхбуд" на користь ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи ФГВФО на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" 2 900 000,00 грн заборгованості за кредитом, 326 436,75 грн - заборгованості за відсотками, 64 528,74 грн. судового збору розстрочено на дванадцять місяців рівними платежами за наступним графіком: до 31.08.2016 - 275 000,00 грн, до 30.09.2016 - 275 000,00 грн, до 31.10.2016 - 275 000,00 грн, до 30.11.2016 - 275 000,00 грн, до 31.12.2016 - 275 000,00 грн, до 31.01.2017 - 275 000,00 грн, до 28.02.2017 - 275 000,00 грн, до 31.03.2017 - 275 000,00 грн, до 30.04.2017 - 275 000,00 грн, до 31.05.2017 - 275 000,00 грн, до 30.06.2017 - 275 000,00 грн, до 31.07.2017 - 265 965,49 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі № 908/3703/14 (головуючий суддя: М"ясищева А.М., судді: Дучал Н.М., Ушенко Л.В.) скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.08.2016 у справі № 908/3703/14. Відмовлено ТОВ "Ремшляхбуд" у задоволенні заяви про розстрочення на 12 місяців до 31 липня 2017 року виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2016 у справі № 908/3703/14.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.08.2016 у справі № 908/3703/14.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 121 Господарського процесуального кодексу.

28.10.2016 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2016 частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк". З відповідача на користь позивача стягнуто 2 900 000,00 грн заборгованості за кредитом, 326 436,75 грн заборгованості за відсотками, 64 528,74 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ВП 51788289 від 29.07.2016 відкрито виконавче провадження на підставі наказу від 13.06.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2016 у справі № 908/3703/14.

01.08.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" звернулось до суду першої інстанції з заявою про розстрочення виконання рішення на 12 місяців рівними частинами за наданим графіком, у зв'язку із наявністю обставин, що ускладнюють його виконання та перебуванням у скрутному фінансовому становищі внаслідок зменшення обсягів фінансування дорожньо-будівельних робіт за 2014-2015, та скорочення фінансових видатків у 2016 році.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2016 заяву ТОВ "Ремшляхбуд" про розстрочення виконання рішення суду від 25.05.2016 у справі № 908/3703/14 задоволено повністю.

Ухвала мотивована тим, що у випадку примусового виконання рішення суду, арешту коштів на рахунках у банківських установах, арешту та реалізації майна відповідача виконання договору підряду № 040/111 від 06.05.2016, укладеного між Комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" та Товариством з обмеженою відповідальністю"Ремшляхбуд", стане неможливим і ТОВ "Ремшляхбуд" буде позбавлене єдиного реального джерела щомісячного доходу, виникне заборгованість із заробітної плати та перед бюджетом, підприємство буде змушене розпочати процедуру ліквідації.

Суд зазначає, що наведені обставини носять виключний характер, вказують на реальне ускладнення виконання рішення суду та свідчать про можливість погашення стягнутої за рішенням суду суми у більш тривалий термін відповідно до вказаного графіку погашення боргу.

Одночасне виконання судового рішення щодо стягнення всієї суми заборгованості може спричинити банкрутство підприємства відповідача, що в свою чергу може призвести до часткового або повного не виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував ухвалу місцевого господарського суду та відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на день прийняття ухвали місцевим господарським судом) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами і доповненнями), підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання рішення Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача.

Положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Зазначені докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З огляду на те, що нормами чинного Господарського процесуального кодексу України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість чи ускладнення виконання рішення, тому суд оцінює докази, які підтверджують такі обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія касаційної інстанції вважає, що сам по собі важкий фінансовий стан, в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, адже їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).

Крім того, як з'ясував апеляційний господарський суд, 02.03.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 " Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" до категорії неплатоспроможних".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 05.10.2015.

З дня початку процедури ліквації банку формується ліквідаційна маса банку, а кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

Судом першої інстанції не враховано матеріальні інтереси позивача, його майновий стан та можливі наслідки для нього при затримці виконання рішення, оскільки тривалість невиконання рішення може вплинути на строки проведення процедури ліквідації банку та задоволення вимог кредиторів.

Що стосується посилання відповідачем на договір підряду, слід зазначити, що відповідно до умов договору оплата замовником виконаних робіт проводиться після підписання сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт, після надходження коштів для фінансування предмету договору на рахунок замовника. Замовник звільняється від відповідальності у разі неналежного фінансування з боку Головного розпорядника бюджетних коштів, затримки оплати з боку УДКСУ в Запорізькій області. Замовник здійснює попередню оплату матеріалів, конструкцій, виробів необхідних для виконання робіт по цьому договору. Надану попередню оплату підрядник зобов'язаний використати в зазначений термін.

Тобто, оплата замовником здійснюється після виконання підрядником робіт. Крім того, замовнику надано право розірвати в односторонньому порядку або призупинити договір у разі відсутності коштів для фінансування виконуваних робіт підрядником.

Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтується на матеріалах справи та відповідають нормам процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремшляхбуд" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2016 у справі № 908/3703/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР