ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 904/4599/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: Шиян В.В. Шкеда М. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 рокуу справі№ 904/4599/16за позовомкомунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів"про стягнення 19 629,98 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 629,98 грн за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2016 (суддя - Панна С.П.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2016 (головуючий - Джихур О.В., судді - Дмитренко Г.К., Дармін М.О.), позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 19 629,98 грн заборгованості за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 02.09.2014 між комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (водоканал) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (абонент) було укладено договір № 11467 на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач зобов'язувався надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач - оплачувати їх.

Пунктом 3.17. договору встановлено, що абонент зобов'язаний подавати водоканалу звіт про якісний склад стічних вод, що він скидає до каналізації, за формою, наведеною в додатку № 5 договору, не пізніше одного місяця після закінчення кварталу року, в якому надавалися послуги за договором.

Згідно з п. 3.18. договору для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати відбіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Відповідно до п. 3.19. договору плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксовано перевищення допустимої концентрації., а величина плати за п.4.10 договору розраховується згідно з Інструкцією № 37.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і в частині надання послуг діє до 02.09.2017, а в частині їх оплати - до повного виконання (п. 9.1. договору).

23.11.2015 представниками КП "Дніпроводоканал" у присутності уповноваженого представника відповідача інженера - енергетика ОСОБА_5 було здійснено відбір разових проб стічних вод з метою контролю їх складу та якості, про що було складено відповідний акт (а.с. 9, т. 1).

За результатами проведеного аналізу було встановлено перевищення відповідачем допустимих концентрацій з показників азоту амонійного та нафтопродуктів, що підтверджується протоколом вимірювань показників складу та властивостей стічних вод (а.с.10, т. 1), за наслідками якого позивачем був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у сумі 19 629, 98 грн. та направлено на адресу відповідача було рахунок № 115013 на суму 19 629, 98 грн і вимогу № 998/28-06 від 27.04.2016, які останнім були отримані.

Проте, відповідач борг за скид стічних вод з перевищенням ДК не сплатив.

Пунктом 7.11.3. Правил приймання та скид (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська встановлено, що з метою контролю якістю стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разової (контрольної) проби. Ці проби характеризують склад та властивості стічної води і відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин допустимим. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Відповідно до пункту 3.6 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002р. (зареєстровано в Мін'юсті України 26.04.2002р. №402/6690) (далі - Інструкція №37), період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з місцевими Правилами приймання, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

Згідно з п. 8.6. Правил плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, в якому було зафіксовано перевищення допустимої концентрації (ДК). У випадку повторного встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин - три календарних місяця (місяця, в якому відібрана проба і було зафіксовано ДК та двох попередніх).

Відповідно до приписів ст. ст. 525, 526, 629 ЦК і ст. 193 ГК договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач здійснив скид стічних вод з перевищенням ДК, що підтверджується актом від 23.11.2015 та протоколом (а.с. 9, 10, т. 1) та в порушення умов договору та Правил, оплату за них не здійснив, то господарські суди прийшли до правильного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 19 629, 98 грн за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Щодо доводів відповідача про те, що при відборі проб стічних вод і їх аналізу було допущено порушення, а тому їх результати не можна вважати достовірними, то вони є безпідставними та були предметом дослідження господарських судів, які правильно вказали, що вказані проби відбиралися з додержанням Правил, а їх аналіз був проведений компетентною лабораторією КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (свідоцтво про атестацію № 57 від 24.12.2012) на підставі відповідних Правил.

Крім того, відповідач не скористався правом щодо проведення паралельного чи арбітражного відбору проб стічної води.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що позовна заява КП "Дніпроводоканал" була підписана не уповноваженою особою, а тому позов мав бути залишений без розгляду, то вони є безпідставними, адже як правомірно було вказано апеляційним судом вказана заява була підписана ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності № 9/28-06 від 04.01.2016 (а.с. 26, т. 1), відповідно до якої їй надавалось, зокрема, право бути представником КП "Дніпроводоканал" у всіх судових органах з правом підпису будь-яких документів від позивача (в тому числі, у справах, що виникають з господарсько-правових відносин) та була наділена усіма правами позивача.

Отже, в межах доводів касаційної скарги, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 вересня 2016 року у справі за № 904/4599/16 - без змін.

Поновити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19 липня 2016 року.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова