ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року Справа № 904/1961/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В.(доповідач)суддів Вовка І.В. Кондратової І.Д.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2016 рокуу справі№ 904/1961/16за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"допублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"про стягнення 8 584,03 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" звернулось до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 8 584, 03 грн збитків, завданих нестачею вугільної продукції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 (суддя - Юзіков С.Г.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 (головуючий - Орєшкіна Е.В., судді - Антонік С.Г., Герасименко І.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 584,03 грн збитків, завданих нестачею вугільної продукції та судовий збір.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, залишивши в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами, у березні 2015 р. зі станції Кривий Торець Донецької залізниці ТОВ "Енергоімпекс" здійснило відправлення вагонів № № 55328454, 56925647, 61240677, 53527669, 52580065 за накладними №№ 50013879, 50014539, 50388768 на станцію Енергодар Придніпровської залізниці з вантажем кам'яне вугілля.

Вантажоодержувачем є ДТЕК Запорізька ТЕС.

Під час приймання партії товару було встановлено: вагову недостачу у вагоні № 55328454, яка склала 2 100 кг, що підтверджується комерційним актом РА № 006580/134 від 07.03.2015. Також при комерційному огляді у вагоні виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів, вантаж марковано трьома поздовжніми смугами; ліворуч по ходу потягу над 2,3,4 люками виїмка довжиною 4,5 м., шириною 1,5 м., глибиною 0,5 м.; в місці виїмки маркування відсутнє; двері, люка закриті; в технічному відношенні вагон справний; протікання вантажу немає.

Також встановлено вагову недостачу у вагоні № 56925647, яка склала 1 000 кг, що підтверджується комерційним актом РА № 006581/135 від 07.03.2015. Згідно з вказаним актом при комерційному огляді у вагоні виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів, вантаж марковано трьома поздовжніми смугами; ліворуч по ходу потягу над 3,4,5,6 люками виїмка довжиною 6,0 м., шириною 1,0 м., глибиною 0,6 м.; у місці виїмки маркування відсутнє; двері люка закриті; протікання вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

Комерційним актом РА № 006585/139 від 08.03.2015 встановлено вагову недостачу у вагоні № 61240677, яка склала 2 400 кг; при комерційному огляді у вагоні виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів; по всій площі вагону багаточисленні нерівності; за документами значиться маркування: три поздовжні смуги; фактично маркування відсутнє; двері, люка закриті; протікання вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

Вагову недостачу у вагоні № 53527669, яка склала 1 600 кг, підтверджено комерційним актом РА № 006584/138 від 08.03.2015. В остатньому зазначено, що при комерційному огляді у вагоні виявлено: навантаження навалом, на рівні бортів, вантаж марковано трьома поздовжніми смугами; по ходу потягу з лівої сторони над 2, 3, 4, 5 люками виїмка довжиною 4,0 м., шириною 0,5 м., глибиною 0,5 м.; в місці виїмки маркування відсутнє; двері, люка закриті; протікання вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

Вагова недостачу виявлено у вагоні № 52580065, яка склала 1 700 кг (комерційний акт РА № 006678/235 від 29.03.2015). За яким у вагоні виявлено: навантаження навалом, нижче бортів 10-15 см, вкатане катком, вантаж марковано трьома поздовжніми смугами; праворуч по ходу потягу над 2 люком виїмка довжиною 1,5 м., шириною 1,0 м., глибиною 0,6 м.; в місці виїмки маркування відсутнє; двері, люка закриті; протікання вантажу немає; в технічному відношенні вагон справний.

Місцевий господарський суд, встановивши недостачу вантажу у вагонах та, що позивачем було пропущено шестимісячний строк на звернення позивача з відповідним позовом, а продовження такого строку чинним законодавством не передбачено, прийшов до висновку про відмову у позові у зв'язку із пропуском позовної давності.

Проте, погодитись з такими висновками місцевого суду неможливо, виходячи з такого.

Згідно з ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Отже, висновок апеляційного суду, що нестача вантажу відбулася з вини відповідача, що підтверджується відповідними актами є правомірним.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, відповідач звертався з відповідною заявою.

Статтею 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили з'явлення позову.

Якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред'явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (ч. 4 ст. 315 ГК України).

Оскільки дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (ч. ч. 2, 3 ст. 315 ГК України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку, що строк позовної давності в цій справі не був пропущений позивачем (оскільки його початком є день одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для даної відповіді) та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 8 584,03 грн збитків, завданих нестачею вугільної продукції.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, оскільки не спростовують встановленого апеляційним судом.

Отже, підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2016 року у справі за № 904/1961/16 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Вовк Суддя І. Кондратова