ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Справа № 910/13972/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 (суддя Ломака В.С.)у справі№ 910/13972/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"до1. Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", 2. Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1 "Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс"простягнення 82.881.220,55 грн.,за участю представниківпозивачаІванченко О.В.,відповідача-1Карманніков М.О.,відповідача-2не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015, заяву Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про розстрочку виконання рішення задоволено частково: розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14 згідно з наступним графіком: до 31.12.2015 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2016 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2017 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2018 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2019 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2020 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2021 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2022 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2023 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2024 - 8.224.482,77 грн. В решті заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема ст. 121 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача-2 не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14 стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан-Моторс" та Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1 "Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія Богдан Моторс" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 65.443.697,81 грн. прострочених процентів за користування кредитом, 2.761.142,76 грн. пені на прострочені проценти, 207.322,49 грн. пені на прострочену комісію за управління кредитною лінією, 835,27 грн. пені на прострочену комісію за зміну умов договору, 1.947.438,16 грн. 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом, 167.037,62 грн. 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією та комісії за внесення змін до умов договору, 4.909.378,05 грн. простроченої комісії за управління кредитною лінією, 18.840,00 грн. простроченої комісії за зміну умов договору, 6.716. 680,20 грн. інфляційних втрат та 72.454,98 грн. судового збору.

24.12.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14 видано наказ.

Публічне акціонерного товариство "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі № 910/13972/14.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначалось вище, судами розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14 згідно з наступним графіком: до 31.12.2015 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2016 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2017 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2018 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2019 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2020 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2021 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2022 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2023 - 8.224.482,73 грн.; до 31.12.2024 - 8.224.482,77 грн.

Своє рішення суди мотивували тим, що ринок продажу автомобілів в державі знаходиться у скрутному становищі, а це зумовило погіршення фінансового стану відповідачів, основною діяльністю яких є автобудування.

Так, суди відзначили, що загальний залишок коштів на рахунках відповідача-1 станом на 06.01.2015 становить 1.869,00 грн. Згідно з довідкою ПАТ "Банк Петрокоммерц" № 15.1.16/321 від 24.07.2015 залишок грошових коштів на поточному рахунку відповідача-1 станом на 23.07.2015 складає 343,67 грн. Крім того відповідачем-1 наведено ряд інших судових справ та відкритих виконавчих проваджень, що унеможливлює виконання рішення та може призвести до початку процедури банкрутства товариства.

Вказане, за висновком судів, свідчить про наявність підстав для розстрочки виконання рішення.

Колегія суддів вважає вказаний висновком передчасним та таким, що зроблений без належного врахування наступного.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до п. п. 7.1.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Колегія суддів відзначає, що суди надали оцінку лише матеріальним інтересам заявника, проте зовсім не досліджували фінансового стану позивача.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Позивач, заперечуючи проти розстрочення судового рішення, як і заявник, посилався на наявність інфляційних процесів у економіці держави та, зокрема, на скрутне становище і у банківській сфері.

Однак суди вказаним доводам позивача оцінки не надали та не з'ясували матеріальних інтересів та фінансового стану усіх сторін, як того вимагає законодавство.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди не досліджували поданих звітних фінансових та інших документів відповідачів, а отже належним чином не встановили наявність дійсно істотних підстав для такого тривалого розстрочення сплати боргових зобов'язань за рішенням суду. Крім того колегія судів відзначає, що за цим рішенням борг стягнуто солідарно, однак суди вирішували питання про розстрочення виключно за заявою одного з боржників.

Таким чином, суди в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності з урахуванням об'єкта і предмета спору, а отже дійшли передчасних висновків.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення питання про розстрочення виконання судового рішення, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі № 910/13972/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова