ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2015 року Справа № 904/2412/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. (судді: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., ЧередкоА.Є.) у справі№904/2412/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДержавного підприємства "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" доДержавного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова "прозміну умов договору за участю представників: від позивача Кученко В.М., довіреність №35/5212 від 15.07.2015 р. від відповідача Кравченко Л.С., довіреність №157/1187 від 30.12.2014 р.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" про зміну умов договору №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р.

З урахуванням зміни позовних вимог, позивач просив суд змінити умови вказаного договору, а саме: передбачити поставку агрегатів шасі АН-158 в 2015 році в такому порядку: 2 квартал - 1 комплект; 3 квартал - 1 комплект; 4 квартал - 2 комплекти та зобов'язати Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" поставити агрегати шасі на Державне підприємство "Антонов" у визначені судом строки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 р. у справі №904/2412/15 в позовні відмовлено.

Своє рішення господарський суд першої інстанції обґрунтував тим, що на час розгляду справи між сторонами тривають переговори з оформлення графіку поставки продукції та внесення відповідних змін до договору.

Одночасно, місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу передавати комплекти шасі будь-кому окрім Державного підприємства "Антонов".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. у справі №904/2412/15 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, а саме: внесено зміни в договір №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р., що передбачають поставку агрегатів шасі АН-158 в 2015 році, відповідно до яких, поставка здійснюється в такому порядку: 2 квартал - 1 комплект; 3 квартал - 1 комплект; 4 квартал - 2 комплекти. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний господарський суд, зокрема, прийшов до висновку, що відповідач наполягає на своїй редакції графіку поставки продукції за спірним договором, тобто не бере до уваги зауваження позивача. Дана обставина стала підставою для часткового задоволення позову, а саме, внесення відповідних змін до договору №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована відсутністю повного та всебічного встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 179, 184, 187, 188 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2015 р., касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.11.2015 р.

До початку судового розгляду позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити в її задоволенні, у зв'язку з її безпідставністю та необґрунтованістю.

В судове засідання 16.11.2015 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без змін оскаржувану постанову.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено господарськими судами попередніх інстанцій, 21.09.2012 р. між Державним підприємством "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" (замовник) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (постачальник) укладено договір №150/305/472-150-12 із протоколом узгодження розбіжностей до нього.

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язується у 2012 і 2013 роках поставити на умовах EXW - м. Дніпропетровськ, склад постачальника відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс-2010" та передати у власність (повне господарське ведення) у зумовлений договором термін замовнику вузли та деталі для літальних апаратів (код ДК 016-07: 35.30.5), а саме: комплект агрегатів шасі для цивільного літака АН-148 та комплект агрегатів шасі для цивільного літака АН-158 (в подальшому - продукція, комплект, агрегати), а замовник прийняти вказану продукцію і вчасно сплатити за неї відповідну суму за цінами, в кількості, асортименті, за комплектністю та строки, зазначеними у додатку № 1 (специфікація № 1), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 6.3 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) загальна вартість договору становить 144 545 562 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 24 090 927 грн. 00 коп. і не може бути збільшеною протягом всього періоду виконання цього договору.

Згідно з п. 7.1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей) замовник здійснює платежі за цим договором в національній валюті України - гривні, у формі 100% попередньої оплати, шляхом прямого банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: замовник здійснює авансовий платіж в три етапи:

1. 60% від вартості 10 комплектів шасі АН-158 в сумі 41 298 732 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 6 883 122 грн. 00 коп. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку;

2. 60% від вартості 6 комплектів шасі АН-158 після отримання шостого комплекту шасі, в сумі 24 779 239 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 20% - 4 129 873 грн. 20 коп. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку;

3. 60% від вартості 5 комплектів шасі АН-158 після отримання дванадцятого комплекту шасі, в сумі 20 649 366 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 3 441 561 грн. 00 коп. на підставі отриманого від постачальника рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Остаточний розрахунок по кожному комплекту продукції замовник здійснює протягом 10 банківських днів після отримання від постачальника повідомлення про готовність до відвантаження відповідного комплекту продукції, на підставі отриманого від постачальника рахунку у розмірі 40% вартості одного комплекту продукції, яка обумовлена в п. 6.2 договору. Вказане передбачено в п. 7.1.2 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей).

При цьому, за змістом п. 8.1 договору поставка продукції за цим договором здійснюється постачальником в строки, які погоджуються сторонами окремо з обов'язковим оформленням графіку поставок комплектів продукції у відповідності до п. 1.2 договору, на умовах дотримання замовником строків платежів, обумовлених в п. 7.1 цього договору.

Сторонами також узгоджений та підписаний графік поставок комплектів агрегатів шасі для літака АН-158, за яким передбачалася поставка кожного місяця по комплекту у період з листопада 2013 року по грудень 2015 року (виключаючи січень, березень та грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року).

Договір поставки набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до повного виконання гарантійних зобов'язань на продукцію, без підписання додаткових угод щодо продовження його строку дії, що закріплено в п.п. 17.1, 17.2 цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору та на підставі виставленої відповідачем вимоги-доручення №218196 від 11.12.2012 р., позивач здійснив авансовий платіж на поставку 10 комплектів шасі на загальну суму 41 298 732 грн. 00 коп. згідно платіжних доручень №387 від 01.03.2013 року на суму 15 000 000 грн. 00 коп. та №480 від 15.03.2013 року на суму 26 298 732 грн. 00 коп.

Надалі, сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №150/305/472-150-1 від 21.09.2012 р., якою внесли зміни щодо загальної вартості договору, визначивши її в розмірі 41 298 732 грн. 00 коп., а також визначили порядок здійснення оплати, як 100% попередню оплату. При цьому, строк дії договору цією додатковою угодою було продовжено до 31.12.2015 року.

Одночасно, додатковою угодою №1 від 22.01.2014 року введено в дію нову специфікацію №1 з додатком №1 до даної додаткової угоди та встановлено, що строки постачання будуть визначені додатково.

Відповідно до нової специфікації відповідач зобов'язався виготовити 6 комплектів агрегатів шасі літака АН-158 на умовах договору за попередньо сплачені позивачем кошти у сумі 41 298 732 грн. 00 коп.

Вищевказана сума фактично була сплачена позивачем у березні 2013 року в якості авансу на поставку 10 комплектів шасі.

Проте, Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" виготовлено та здійснено поставку лише двох комплектів шасі для цивільного літака АН-158, що підтверджується товарно-транспортними накладними №3379 від 12.02.2014 р. та № 3403 від 30.05.2014 р.

19 серпня 2014 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №150/305/472-150-1 від 21.09.2012 р., якою введено в дію нову специфікацію, відповідно до якої постачальник зобов'язаний виготовити 5 комплектів агрегатів шасі літака АН-158 та 1 комплект агрегатів шасі літака АН-148. Сторони також погодили, що строки постачання визначаються ними додатково.

Однак, позивач та відповідач так і не склали графік поставки продукції за зміненою специфікацією.

Так, в процесі здійснення провадження у справі №904/2412/15 господарськими судами попередніх інстанцій, зокрема, встановлено наступні фактичних обставин, що стосуються вчинення сторонами дій спрямованих на вирішення спірних питань щодо строків поставки продукції за договором №150/305/472-150-1 від 21.09.2012 р.

В жовтні 2014 року відбулася нарада з питання графіку поставки в 2014 році комплектів шасі Державному підприємству "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов", за результатами якої сторони домовились, що строк закінчення збірних робіт по комплексу №33 шасі - 14.11.2014 р.

Листом вих. №124-951 від 31.10.2014 р. відповідач повідомив позивачу про те, що на даний час спеціалістами підприємства визначаються строки поставок шасі протягом 2015-2016 років.

Разом з цим, листом за вих. №057-191/14 від 09.12.2014 р. Державне підприємство "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" повідомило відповідача про відсутність необхідності в поставці комплекту шасі на літак АН-148, а також направило відповідачу додаткову угоду №3 від 08.12.2014 р. до договору, якою запропонувало анулювати додаткову угоду №2 від 19.08.2014 року та керуватися умовами договору в редакції додаткової угоди №1 від 22.01.2014 р.

Під час судового розгляду справи місцевим господарським судом вказана додаткова угода №3 від 08.12.2014 р. була підписана відповідачем та направлена на адресу позивача листом вих. №124Д/371 від 11.03.2015 р.

Надалі, Державне підприємство "Антонов" в особі філії "Серійний завод "Антонов" листом за вих. №057-06/15 від 22.01.2015 р. направило Державному підприємству "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" графік поставки агрегатів шасі для літаків АН-158 в 2015 року (по 1 комплекту кожного кварталу) та просило в порядку ст. 188 Господарського кодексу України підписати графік та повернути один його примірник позивачу.

У відповідь на даний лист відповідач запропонував позивачу провести робочу нараду з питання поставок шасі (лист вих. №124/69 від 18.02.2015 р.).

За таких обставин, 25.02.2015 р. відбулася робоча зустріч представників сторін, в тому числі, з питання виконання договору №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р., а саме стосовно графіку поставки агрегатів шасі на 2015 рік та підписання додаткової угоди №3 від 08.12.2014 р.

За результатами проведеної наради сторони, зокрема, вирішили наступне:

- до 07.03.2015 р. сторони підпишуть додаткову угоду №3 до договору №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р.;

- до 20.03.2015 р. Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" за результатами консультації з Відкритим акціонерним товариством "ВАСО" направить на адресу Державного підприємства "Антонов" графік поставки агрегатів шасі на 2015 рік.

В свою чергу, листом за вих. №124Д/509 від 31.03.2015 р. відповідач направив позивачу графік поставки агрегатів шасі для літаків АН-158 за договором №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р., в якому було запропоновано поставити 4 комплекти в наступному порядку: по 1 комплекту в 3 та 4 кварталі 2015 року та по 1 комплекту в 3 та 4 кварталі 2016 року.

Проте, позивач не погодився із запропонованим графіком поставки агрегатів шасі для літаків АН-158 за договором №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р. та наполягав на поставці 4 комплектів шасі в 2015 році згідно наступного порядку: 2 квартал - 1 комплект, 3 квартал -1 комплект, 4 квартал - 2 комплекти. Вказане, зокрема, відображено в протоколі розбіжностей від 10.04.2015 р.

В протоколі узгодження розбіжностей, який відповідач направив позивачу, Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" просило затвердити графік поставки 4 комплектів в наступному порядку: по 1 комплекту в 3 та 4 кварталі 2015 року та по 1 комплекту в 3 та 4 кварталі 2016 року.

У зв'язку з цим, відповідач також надіслав позивачу проект додаткової угоди №5 щодо продовження строку дії договору до 31.12.2016 р.

На думку позивача, наведене свідчить про те, що сторони не досягнули згоди стосовно строку поставки продукції за договором №150/305/472-150-12 від 21.09.2012 р. Це і стало підставою для звернення останнього з позовом до суду, що розглядається в межах даної справи.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Вказане закріплено ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В свою чергу, порядок зміни та розірвання господарських договорів визначено в ст. 188 Господарського кодексу України.

Нормами вказаної статті, зокрема, передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З аналізу змісту наведених правових норм колегія суддів Вищого господарського суду України вбачає, що приймаючи судові рішення у справі №904/2412/15, місцевий та апеляційній господарські суди повинні були встановити наявність обставин, з якими приписи чинного законодавства пов'язують можливість внесення змін до договору та визначити відповідність дій позивача та відповідача законодавчо встановленому порядку внесення таких змін.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем направлено позивачу графік поставок агрегатів шасі. Позивач підписав вказаний графік з протоколом розбіжностей. У зв'язку з цим, відповідач направив позивачу протокол узгодження розбіжностей та додаткову угоду про продовження строку дії договору на 2016 р. Проте, позивач залишив без відповіді вказаний протокол та додаткову угоду

Зважаючи на дані обставини, місцевий господарський суд прийшов до висновку про недотримання сторонами встановленого ст. 188 Господарського кодексу України порядку зміни договору, що і стало підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про внесення змін до договору.

Разом з цим, господарський суд першої інстанції визначив, що вимога позивача про зобов'язання відповідача поставити агрегати шасі у визначені судом строки є похідною та не підлягає задоволенню, як передчасно заявлена.

Крім того, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, місцевий господарський суд відмовив і в задоволенні заяви позивача про його забезпечення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає викладену правову позицію господарського суду першої інстанції законною та обґрунтованою, з огляду на що не вбачає підстав для скасування прийнятого ним судового рішення.

В свою чергу, викладені в постанові апеляційного господарського суду твердження щодо ідентичності графіку поставок, викладеного в протоколі розбіжностей, графіку, за результатами розгляду якого було складено цей протокол, не спростовує висновків місцевого господарського суд про те, що між сторонами тривають переговори із спірних питань. Вказане також не свідчить про порушення або не правильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при прийнятті судового рішення у даній справі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Отже, господарський суд касаційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова господарського суду апеляційної інстанції у даній справі прийнята з порушенням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема, ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, а наведені в ній твердження не свідчать про невідповідність позиції господарського суду першої інстанції нормам чинного законодавства. У зв'язку з цим, вбачається за необхідне скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 р.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 р. у справі №904/2412/15 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 р. у справі №904/2412/15 залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, ЄДРПОУ 14307529) в особі філії "Серійний завод "Антонов" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 100/1, ЄДРПОУ 36940971) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, ЄДРПОУ 14308368) 1 461 грн. 60 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді: А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк