ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 910/12968/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.розглянувши касаційну скаргуДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 16.02.2015за скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"на діїстаршого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України проскасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.03.2014 ВП №41374711 у справі№910/12968/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро С.П."третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СТН Ессет Менеджмент"прозвернення стягнення на майнов судовому засіданні взяли участь представники: - ПАТ "Банк Таврика" повідомлений, але не з'явився, - ТОВ "Агро С.П." повідомлений, але не з'явився, - ТОВ "СТН Ессет Менеджмент" повідомлений, але не з'явився, - Департаменту ДВС МУЮ повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/12968/13 (суддя Грєхова О.А.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 (колегія суддів: Зубець Л.П., Новіков М.М., Мартюк А.І.), задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.03.2014 ВП №41374711.

Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 03.09.2013 у даній справі, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро С.П."; за рішенням, звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-КЛ від 04.10.2012 у сумі 141 649 775,02 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 125 000 000,00 грн.; строкової заборгованості по процентам у розмірі 3 643 835,62 грн.; простроченої заборгованості по процентам у сумі 12 684 512,56 грн.; пені по простроченим процентам 321426,84 грн. - на предмет застави згідно з договором застави цінних паперів №05-282/ЗЦП-12 від 04.10.2012, а саме: прості іменні акції ПАТ "Ластівка", у кількості 211 032 шт., міжнародний ідентифікаційний код - UA4000080048, загальною вартістю 52 758,00 грн. шляхом набуття права власності ПАТ "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме: цінні папери - прості іменні акції, що належать на праві власності ТОВ "Арго С.П." в кількості 211 032 шт. за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013, що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 52 758,00 грн.; крім того, зобов'язано АТ "Банк "Таврика" перерахувати прості іменні акції емітента ПАТ "Ластівка" в кількості 211 032 шт. з рахунку у цінних паперах депонента - ТОВ "Арго С.П.", на рахунок у цінних паперах АТ "Банк "Таврика" 001147, відкритий у зберігача АТ "Банк "Таврика".

18.09.2013 господарським судом м. Києва видано накази на примусове виконання вищевказаного рішення суду.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ДВС винесено постанову №41374711 від 24.03.2014 відмовлено у відкритті виконавчого провадження; в обґрунтування підстав для відмови, виконавець послався на те, що постановою начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 21.03.2014 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №41374711 від 26.12.2013, у зв'язку з тим, що наказ господарського суду міста Києва від 18.09.2013 №910/12968/13 не підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" звернулося до господарського суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ДВС про визнання неправомірною та про скасування постанови №41374711 від 24.03.2014 державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.07.2014 у справі №910/12968/13, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2014, у задоволенні вказаної скарги ПАТ "Банк "Таврика" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2014 вказані судові рішення були скасовані, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду. Підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій стало порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

За результатами нового розгляду даної справи (скарги) судами попередніх інстанцій задоволено скаргу ПАТ "Банк "Таврика" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ДВС про визнання неправомірною та скасування постанови №41374711 від 24.03.2014 державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, з чим погоджується суд касаційної інстанції з огляду на таке.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ДВС винесено постанову №41374711 від 24.03.2014, якою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва від 18.09.2013 №910/12968/13, відповідно до якого звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №04-10-12-КЛ від 04.10.2012 у сумі 141 649 775,02 грн., яка складається із заборгованості по кредиту у розмірі 125 000 000,00 грн.; строкової заборгованості по процентам у розмірі 3 643 835,62 грн.; простроченої заборгованості по процентам у сумі 12 684 512,56 грн.; пені по простроченим процентам 321426,84 грн. - на предмет застави згідно з договором застави цінних паперів №05-282/ЗЦП-12 від 04.10.2012, а саме: прості іменні акції ПАТ "Ластівка", у кількості 211 032 шт., міжнародний ідентифікаційний код - UA4000080048, загальною вартістю 52 758,00 грн. шляхом набуття права власності ПАТ "Банк "Таврика" на предмет забезпечувального обтяження, а саме: цінні папери - прості іменні акції, що належать на праві власності ТОВ "Арго С.П." в кількості 211 032 шт. за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013, що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 52 758,00 грн.; стягувачем за вказаним виконавчим документом є ПАТ "Банк "Таврика", боржником - ТОВ "Арго С.П.".

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 115 ГПК України містить імперативний припис про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, наказів господарських судів.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно із ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до п. 2 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 735 від 23.04.2013 (в редакції, що діяла на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови), депозитарна операція - це сукупність дій Центрального депозитарію, депозитарної установи, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках або клірингової установи у разі провадження ними депозитарної діяльності депозитарної установи щодо здійснення ними депозитарної діяльності відповідно до законодавства України.

Безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта, депонента без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами, а також у зв'язку із зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Ініціатор депозитарної операції - особа, за розпорядженням чи іншою вимогою якої в системі депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи виконуються депозитарні операції. Ініціатором депозитарної операції можуть бути депонент, клієнт, керуючий рахунком у цінних паперах, Центральний депозитарій, депозитарна установа, державні органи у межах їх повноважень, а також інші суб'єкти у випадках, визначених законом.

Згідно із п. 12 ст. 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або засвідчених відповідно до вимог законодавства документів, зокрема постанови державного виконавця або інших документів виконавчого провадження, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що перерахування цінних паперів із рахунку боржника на рахунок стягувача на підставі виконавчого документа є безумовною операцією, яка здійснюється без розпорядження клієнта згідно із постановою державного виконавця. Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження №41374711 від 24.03.2014.

При цьому, доводи касаційної скарги про те, що стягувач повинен самостійно вчинити дії для виконання рішення у даній справі є необґрунтованими, оскільки як вбачається із Положення про провадження депозитарної діяльності позивач не може бути ініціатором депозитарної операції щодо списання, зарахування або переказу цінних паперів ТОВ "Арго С.П.". До того ж, зі змісту статей 1, 2, 17, 18, 19, 25, 27, 37, 38 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що примусове виконання рішень судів України відбувається на підставі виконавчих документів, які є основою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Стосовно доводів касаційної скарги про те, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття права власності стягувачем на предмет забезпечувального обтяження, колегія суддів зазначає, що в даному випадку набуття стягувачем права власності на предмет забезпечувального обтяження є неможливим без вчинення виконавчою службою дій щодо ініціювання депозитарної операції щодо цінних паперів боржника - ТОВ "Арго С.П.", у спосіб, встановлений судовим рішенням у даній справі, та, відповідно, зазначеним у наказі на виконання цього рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані ухвала та постанова відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/12968/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ