ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 922/1498/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Грейц К.В., Гоголь Т.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.06.2016у справі№ 922/1498/16господарського суду Харківської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод"доПриватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник"простягнення 10 095 537,60 грн в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились Гусельников М.О. (довіреність від 27.05.2016)

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Полтавський вентиляторний завод" (далі позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії Приватного підприємства "ТД "Галпідшипник" (далі відповідач, Підприємство) у місті Харкові збитки заподіяні порушенням зобов'язання за договором придбання технічного обладнання №08 ен-41 від 05.02.2014 в сумі 10 095 537,60 грн та просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 151 433,06 грн.

Після порушення ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2016 провадження у справі, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), Товариство подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій воно просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Підприємства (код ЄДРПОУ 19170443, вул. Зелена, буд. 238-З, м. Львів, 79035; вул. Залютинська, буд. 10, м. Харків, 61177) в національній та іноземній валюті, що знаходяться на рахунках у банківських установах.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника є адекватним, співвідносяться з предметом позову, а тому, на думку позивача, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області (суддя Шарко Л.В.) від 16.05.2016, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Камишева Л.М., судді - Пелипенко Н.М., Россолов В.В.) від 14.06.2016, заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено; накладено арешт на грошові кошти Підприємства в національній та іноземній валюті, що знаходяться на наступних рахунках у банківських установах:

- № 26000014572201 у ПАТ "АЛЬФА-БАНК" У м. Києві, МФО 300346;

- №№ 26007053838186, 26006053836071, 26054053821867, 26005053828949, 26003238613001 у ЗАХІДНЕ ГРУ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" м. Львів, МФО 325321;

- № 37517000016095 у Казначейство України, МФО 899998;

- № 2600630123536 у АТ "ЄВРОГАЗБАНК", МФО 380430;

- №№ 26014011287, 26003011287, 26026021287, 2605001001287, 2600501001287, 2604608001287 у ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365;

- № 26000000140493 у ПАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001;

- № 26008001307591 у АТ "ОТП Банк", МФО 300528;

- № 26007962500378 у ПАT "ПУМБ", МФО 334851;

- № 2600330110003 у ЗРФАКБ "ТРАНСБАНК" м. Львів, МФО 385435 та на будь-яких інших виявлених рахунках в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 10 095 537,60 грн.

В касаційній скарзі Підприємство просить скасувати ухвалені по справі судові акти та відмовити в задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову по справі, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.ст.33, 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Підприємство зазначає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача: - не відповідає принципу забезпечення балансу матеріальних інтересів обох сторін і врахування майнових інтересів заявника; - може призвести до завдання позивачу та його контрагентам значних матеріальних збитків у зв'язку з неможливістю здійснювати оплати по господарським взаємовідносинам; - сприятиме збільшенню зобов'язань перед кредиторами і контрагентами; - зумовить звільнення численної кількості працівників (через невиплату заробітної плати); - обрані місцевим господарським судом заходи до забезпечення позову сприяють припиненню діяльності відповідача, а також доведенню його до банкрутства.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Вживаючи заходи до забезпечення позову у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій виходили із того, що : - існує зв'язок між визначеним предметом спору й заходами щодо забезпечення позову; - заходи забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення заяви; - позивач входить до переліку осіб, визначених ст.66 ГПК України як таких, що мають право порушувати питання про забезпечення позову, та забезпечено позов, передбаченим ст.67 ГПК України засобом; - накладений арешт на грошові кошти, які обліковуються в банківських установах відповідача в межах розміру заявлених позовних вимог; - рахунки на грошові кошти на яких накладено арешт відкриті відповідачем і ним використовуються; - відносно відповідача відкриті кримінальні провадження, що ним не заперечується.

Посилаючись на наявність кримінальних проваджень відносно відповідача, апеляційний господарський суд не послався ані на докази, якими такі обставини підтверджуються, ані на те, яким чином наведені обставини можуть засвідчувати, що майно та грошові кошти на рахунках відповідача можуть зменшитись або зникнути.

Отже, як в ухвалі суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову, так і в постанові суду апеляційної інстанції не вказано, які докази свідчать про те, що без вжиття відповідних заходів до забезпечення позову відповідач може уникнути виконання рішення суду та не зазначено, в чому полягає загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення вимог позивача без вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках відповідача.

Господарськими судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна була обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову і з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з яким пов'язується застосування заходу до забезпечення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що в заяві про забезпечення позову Товариством не наведено жодних фактичних даних та не надано будь-яких доказів щодо дій відповідача з умисного зменшення свого майна, на яке може бути звернено стягнення судом, та не зазначено про загрозу зменшення коштів на рахунках відповідача після виникнення у сторін спору, а лише зазначено про гіпотетичну можливість наміру Підприємства уникнути виконання рішення суду. Отже, всупереч положенням ст.ст.33, 66 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

З огляду на вимоги процесуального закону самі лише повідомлення та припущення позивача без їх документального підтвердження належними та допустимими доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу положень п.2 ч.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з ч.2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Оскільки позивачем в заяві а судами в судових актах документально не підтверджено наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування заходів до забезпечення позову, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне скасувати судові акти попередніх інстанцій про вжиття заходів забезпечення позову з огляду на те, що їх було винесено без врахування обставин справи та з порушенням приписів процесуального закону, і відмовити в задоволенні заяви позивача.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.05.2016 у справі №922/1498/16 - скасувати.

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Полтавський вентиляторний завод" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді К. Грейц

Т. Гоголь