ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 910/31771/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого, Воліка І.М., Картере В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.05.2016у справі№ 910/31771/15господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕСУ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України"про463 221 568 грн. 98 коп.,за участю представників: від позивача: Мосійчук Я.І.,від відповідача: Павленко Г.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.08.2016 касаційну скаргу ТОВ "ЕСУ" у справі №910/31771/15 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 15.08.2016 у даній справі призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв`язку з відпусткою суддів Плюшка І.А. та Татькова В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2016 касаційну скаргу ТОВ "ЕСУ" прийнято до свого провадження колегією суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Волік І.М., Картере В.І. згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.08.2016.

1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову

У грудні 2015 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "ЕСУ" про стягнення 402 778 970,88 грн. заборгованості за відсотковим доходом по облігаціям, 49 773 386,12 грн. пені за прострочення зобов`язань по виплаті відсоткового доходу по облігаціям, 7 511 485,56 грн. інфляційних втрат, 3 157 726,42 грн. 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань по облігаціям, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Позивач посилається на неналежне виконання ТОВ "ЕСУ" своїх зобов`язань по виплаті відсоткового доходу відповідно до Проспекту емісії облігацій ТОВ "ЕСУ".

2. Стислий виклад суті ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2016 (суддя Турчин С.О.) зупинено провадження у справі №910/31771/15 за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" до ТОВ "ЕСУ" про стягнення 463221568,98 грн. до вирішення справи №910/2747/16 за позовом ТОВ "ЕСУ" до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсними пунктів договорів та набрання відповідним рішенням законної сили.

При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд, пославшись на норму ч.1 ст.79 ГПК України, дійшов до висновку, що вказані справи є пов`язаними, оскільки предметом розгляду справи №910/2747/16 є визнання п.п.3.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів недійсними, а предметом розгляду справи №910/31771/15 є, крім іншого, стягнення пені у розмірі 49773386,12 грн. на підставі п.п. 3.3 вищезазначених договорів. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що обставини, які будуть встановлені у справі №910/2747/16, мають значення для розгляду даної справи.

3. Стислий виклад суті постанови апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 (судді: Коршун Н.М. - головуючий, Мартюк А.І., Алданова С.О.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу направлено на розгляд господарського суду міста Києва. Апеляційний господарський суд вказав, що судом першої інстанції порушено норми ст. 79 ГПК України та не визначено, з`ясування яких саме обставин у ході розгляду справи №910/2747/16 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи, та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

4. Підстави, з яких оскаржено постанову господарських судів

Не погоджуючись із наведеною вище постановою ТОВ "ЕСУ" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права апеляційним господарським судом, просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник вказує, що справи №910/2747/16 та №910/31771/15 є пов`язаними, оскільки предметом розгляду справи №910/2747/16 є визнання пунктів 3.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів недійсними, а предметом розгляду справи №910/31771/15 є, крім іншого, стягнення пені на підставі вищезазначених пунктів 3.3.

Скаржник посилається на п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013, за яким якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

5. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" наполягає на обгрунтованості та відповідності постанови нормам права та вважає доводи касаційної скарги безпідставними. Також позивач звертає увагу, що відповідач у відзиві на позов заперечує проти стягнення пені з аналогічних підстав, викладених у позовній заяві у справі №910/2747/15. Господарський суд не позбавлений можливості надати правову оцінку угодам, на підставі яких заявлено позов. Зупинення провадження у даній справі стало причиною затягування вирішення спору по суті.

6. Нормативно-правові акти, роз`яснення Пленуму Вищого господарського суду України та мотиви, з яких виходить Вищий господарський суд України при прийнятті постанови

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом

За змістом даної норми, пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин (див. п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий господарський суд виходив з неможливості її розгляду до вирішення питання дійсності або недійсності п.п. 3.3 договорів купівлі-продажу цінних паперів.

Господарський суд першої інстанції, в порушення вказаних вище вимог, не зазначив, в чому саме полягає неможливість розгляду позовних вимог в цілому і яким чином дана справа пов`язана зі справою господарського суду міста Києва №910/2747/16 про визнання недійсними п. 3.3 договорів.

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вірно вказав на помилковість висновку суду щодо зупинення провадження у справі, оскільки відсутні підстави для зупинення провадження у цій справі в силу положень статті 79 ГПК України.

Разом з тим, як вбачається, предметом спору у справі є стягнення не тільки сум пені за прострочення зобов`язань по виплаті відсоткового доходу по облігаціям, а і заборгованості за відсотковим доходом по облігаціям, інфляційних втрат, 3% річних у зв`язку з простроченням зобов`язань по облігаціям, на що не звернуто увагу місцевим господарським судом.

При цьому предметом спору у справі №910/2747/16 є визнання недійсними лише п.п. 3.3 договорів, які стосуються пені.

У п. 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" роз`яснено, що вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з`ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Крім того, апеляційним господарським судом правильно зазначено, що в силу приписів статті 83 ГПК України господарський суд не обмежений у праві визнати недійсним пов`язаний з предметом спору договір (його частину), що суперечать законодавству.

Відтак, висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі ґрунтується на вимогах закону.

7. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Приписами статті 1117 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм права не знайшли свого підтвердження при касаційному перегляді.

Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "ЕСУ"залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 у справі №910/31771/15 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: І. Волік

В. Картере