ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 917/2421/15 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Стиль Д"на постанову від 21.03.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі№917/2421/15 господарського Полтавської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"простягнення 21 077грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Супрун В.П. (дов. від 11.09.2013)

У зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Яценко О.В., Фролова Г.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016).

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Стиль Д" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Нова Пошта" про стягнення 21 077грн за догвором про надання послуг з організації перевезення відправлень №65062 від 09.01.2015, з яких: 20 000грн. сума оголошеної вартості палети, 538,50грн. компенсація провізної плати, 538,50грн. неустойка.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.02.2016 (суддя Тимощенко О.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 у складі: Россолова В.В., Гетьмана Р.А., Тихого П.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Стиль Д" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Стиль Д" та ТОВ "Нова пошта " укладено договір №65062 від 09.01.2015 про надання послуг з організації перевезення відправлень.

Відповідно до п.2.1 договору експедитор (відповідач) зобов'язується за плату та за рахунок Замовника (позивач) організувати перевезення відправлення та надання комплексу послуг, пов'язаних із перевезенням відправлення, а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.3.2.1 експедитор зобов'язується забезпечити збереження відправлення з моменту його приймання для надання послуг до моменту його видачі Одержувачу за умови дотримання Замовником положень цього Договору та Умов.

Експедитор зобов'язується надати Замовнику документи для оплати послуг: рахунок-фактуру, податкову накладну, Акти наданих послуг ( п. 3.1.3 Договору).

Замовник зобов'язаний своєчасно підписати документи, надані Експедитором відповідно до п. 3.1.3. Договору для засвідчення належним чином факту надання послуг (3.3.7. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору Експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 примірники актів наданих послуг та повертає Експедитору 1 примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів (п. 5.З. Договору).

У разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини Експедитора Експедитор повертає Замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше від фактичної вартості відправлення), та провізну плату, сплачену Замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації за пошкодження відправлення Замовник повертає Експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію (п. 6.2.2 Договору).

У разі порушення строків доставки відправлення, зазначеного в експрес-накладній, з вини Експедитора Експедитор сплачує Замовнику неустойку в розмірі 20 % від суми провізної плати (без суми комісії та вартості додаткових послуг Експедитора) згідно з відповідною експрес-накладною за кожний день затримки, але не більше від суми провізної плати (без суми комісії та вартості додаткових послуг Експедитора) згідно з відповідною експрес-накладною. Жодні інші виплати Експедитором не проводяться ( п. 6.2.1 Договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що представником ТОВ "Стиль Д" 28 травня 2015 з магазину "proStor", який розташований за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського Михайла, 34а, через Експедитора - ТОВ "Нова пошта" було відправлено одну палету з товаром загальною вартістю 26 731,65грн., до складу ТОВ "Стиль Д", який розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27.

Оголошена вартість палети відповідно до ЕН №100 1506 9364 від 28.05.2015 складає 20 000,00 грн. Дата прибуття за вищевказаною адресою 29.05.2015, відповідно до ЕН №100 1506 9364 від 28.05.2015. Провізна плата за доставку здійснена на суму 538,50 грн. відповідно до ЕН №100 1506 9364 від 28.05.2015.

В строк, встановлений ЕН №100 1506 9364 від 28.05.2015, позивач відправлення не одержав.

ТОВ "Стиль Д" 30.06.2015 направило відповідачу претензію, на яку відповідач не надав відповіді.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Одержувач вантажу повинен прийняти вантаж, що прибув після спливу зазначених вище строків, і повернути суму, виплачену йому перевізником за втрату вантажу, якщо інше не встановлено договором, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Положеннями ст. 314 ГК України визначено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Суди при прийнятті рішень про відмову в позові дійшли висновку, що доказом належного виконання відповідачем зобов'язання за договором №65062 від 09.01.2015 про надання послуг з організації перевезення відправлень є оформлений та підписаний акт наданих послуг.

При цьому не взяли до уваги, що акт наданих послуг, в розумінні положень договору, є документом, на підставі якого здійснюється оплата вартості наданих послуг, але доказом отримання відправлення є оригінал накладної, в даному випадку №100 1506 9364 від 28.05.2015, з підписом уповноваженої особи отримувача, яку господарським судам слід було витребувати і оцінити.

Тобто, суди не з'ясували правовідносини сторін з огляду на положення вищенаведеного законодавства, не витребували та не дослідили докази отримання позивачем відправлення та фактично не розглянули позовні вимоги про стягнення коштів за втрачене відправлення.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" задовольнити частково.

Постанову від 21.03.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі №917/2421/15 господарського суду Полтавської області та рішення від 09.02.2016 господарського суду Полтавської області скасувати; справу №917/2421/15 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

Г. Фролова