ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 916/1989/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.Мрозглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер Оптікс" від позивача: Сабліна Ю.С. від відповідача: Ляшан Є.В. від третьої особи: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Одеської області від 03.02.2016 року та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року у справі№ 916/1989/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер Оптікс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поіск- Ніка" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Одеської обласної ради з майнових відносин прозобов'язання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімер Оптікс" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поіск- Ніка" (далі відповідач) про зобов'язання відповідача повернути займані ним нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 42 -а, що передавалися за договором оренди майна від 28.04.2012 року укладеного між Управлінням обласної ради з майнових відносин (далі третя особа) та відповідачем, а саме: нежитлові приміщення першого поверху, дві частини технічного поверху, два ліфти загальною площею 370, кв.м, а також сходи до технічного поверху цієї будівлі загальною площею 34,8 кв.м, шляхом підписання акта приймання - передачі повернення майна (далі спірне майно). Також позивач просив зобов'язати відповідача привести спірне майно у стан, що передував передачі майна за договором, а саме: демонтувати перегородки, які знаходяться на 6-му, 7-му та 8-му поверхах; привести двері ліфтових кабін у придатний для подальшого користування стан, шляхом усунення на них швів зварювання (див. заяву про уточнення позовних вимог т. 2 а.с. 110).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В рішенні суду йдеться посилання на рішення Господарського суду Одеської області від 30.04.2015 року по справі № 916/445/14 яким встановлено, що відповідач у даній справі користувався спірними приміщеннями на підставі укладеного з третьою особою договору оренди майна від 28.04.2012 року до січня 2014 року. Ліфти як об'єкти оренди не знаходились, і до цього часу не знаходяться у користуванні відповідача, в наслідок неправомірних дій позивача. Доказів того, що саме відповідачем було здійснено заварювання дверей ліфтових кабін позивачем не надано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В постанові апеляційної інстанції зазначено про те, що до повноважень суду не входить можливість розглядати в позовному провадженні вимоги про зобов'язання суб'єкта господарювання повернути приміщення, шляхом підписання акту приймання - передачі повернення майна.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті судові рішення частково та задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов'язати відповідача повернути займані ним нежитлові приміщення за адресою: місто Одеса, сул. Балківська, 42- а, що передавались за договором оренди майна від 28.04.2012 року, укладеного між третьою особою та відповідачем, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху, дві частини технічного поверху, 2 ліфти загальною площею 370 кв.м , а також сходи до технічного поверху цієї будівлі загальною площею 34,8 кв.м. (спірне майно) шляхом підписання акта приймання - передачі повернення майна.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

28.04.2012 року між третьою особою (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди спірного майна (т. 2 а.с. 10-13).

Відповідно до вказаного договору він діє з 01.05.2012 року до 31.03.2015 року.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 15) залучено копію акту приймання - передачі спірного майна від третьої особи відповідачу.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 26-28) залучено копію договору купівлі - продажу від 23.12.2013 року, який укладено між третьою особою (продавець) та позивачем (покупець), предметом якого було, у тому числі спірне майно.

Відповідно до ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника, переходять права та обов'язки наймодавця.

І відповідно, в зв'язку з укладанням зазначеного вище договору купівлі - продажу, до позивача, як нового власника перейшли права та обов'язки наймодавця.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 84-90) залучені копії поштових повідомлень щодо листування сторін. В описі цінного листа, який надіслано на адресу відповідача позивачем зазначається, що цей лист № 411/15 від 24.02.2015 року про закінчення дії договору оренди майна від 28.04.2012 року.

В судових рішеннях, прийнятих по даній справі не зроблено висновків про те, коли закінчується договір оренди спірного майна.

У даному випадку, взаємовідносини між сторонами регулюються ЦК України.

Частиною 2 статті 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що оформлення повернення предмета договору найму є суттєвою умовою, яка впливає на взаємовідносини сторін, щодо предмету найму.

При розгляді даного спору судами не врахована ч.2 ст. 795 ЦК України, щодо обов'язку сторін при поверненні предмета договору найму оформити цю дію відповідним актом.

В зв'язку з викладеним, судова колегія вважає, що рішення прийняті у справі, в частині позовних вимог, які оскаржуються, підлягають скасуванню, а справа в цій частині підлягає направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно дати оцінку взаємовідносинам сторін, з урахуванням приписів ст. 795 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімер Оптікс" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року прийняті у справі № 916/1989/15 скасувати, в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо повернення ТОВ "Поіск - Ніка" нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Балківська 42-а, а саме: нежитлових приміщень першого поверху, двох частин технічного поверху, 2 ліфтів, загальною площею 370, 6 кв.м., а також сходів до технічного поверху цієї будівлі, загальною площею 34, 8 кв.м., шляхом підписання акта приймання - передачі повернення майна.

3. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 03.02.2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 року прийняті у справі № 916/1989/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

Б.М.Грек