ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 910/19931/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.04.16у справі№910/19931/15господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета"доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту"простягнення попередньої оплати за договором про надання маркетингових послугза участю представників від:позивачаСумський С.М. (дов. від 31.08.15)відповідачаВітович О.Я. (дов. від 24.03.16)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" звернулося до господарського суду міста Києва про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" та Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" неотовареної попередньої оплати за договором про надання маркетингових послуг у розмірі 223 590,00 грн.

Рішенням господарського суду від 09.12.15 (суддя Нечай О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Мартюк А.І., суддів: Шевченка Е.О., Зубець Л.П.), позов задоволено: стягнуто з ТОВ "АТБ-маркет" заборгованості на суму 218 590,00 грн. та витрат по сплаті судового збору на суму 4 480,37 грн.; стягнуто з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості га суму 5 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору на суму 91,44 грн. У задоволенні заяви ТОВ "Чиста планета" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Судові акти обґрунтовані тим, що факт наявності не отовареної переплати доведений належним чином.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, ТОВ "АТБ-маркет" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції. Скарга обґрунтована тим, що позивач змінив підставу позову після початку розгляду справи по суті. Крім того, скаржник вважає, що мало місце схвалення правочину у порядку ст.241 ЦК України.

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких постанову просить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.01.14 між ТОВ "Чиста планета" та ТОВ "АТБ-маркет" укладено договір про надання маркетингових послуг №59018, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги, а замовник зобов'язується прийняти належним чином надані виконавцем послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, що визначений договором.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вартість послуг наводиться у додатках до договору, що є його невід'ємними частинами. Звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.3.2 договору попередня оплата послуг за кожен звітний період, в якому надаються послуги згідно додатків до договору, здійснюється замовником на підставі рахунку виконавця у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця до останнього числа звітного періоду.

Згідно з п.2.1.1 договору виконавець зобов'язаний надавати послуги у відповідності до умов договору.

Відповідно до п.3.4 договору по закінченню кожного звітного періоду сторони підписують акт здачі-приймання наданих послуг.

По закінченню надання щомісячних послуг виконавець надає замовнику акти здачі-приймання наданих послуг у двох примірниках, підписані повноважними представниками виконавця та скріплені його печаткою. Замовник протягом 7-ми днів з моменту отримання актів, але не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, повинен підписати акт та повернути його замовнику. У разі відмови замовника від підписання акту здачі-приймання, замовник не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним періодом, зобов'язаний направити виконавцю відповідну мотивовану відмову (п.4.1 договору).

У додатку №1 до договору сторонами погоджено перелік послуг, що можуть бути надані за договором, та їх вартість.

Договір набирає сили з моменту підписання повноважними представниками сторін та діє протягом 12-ти місяців (п.8.3 договору).

Відповідачем-1 виставлено позивачу рахунок-фактуру від 13.01.14 №619 на суму 228 590,00 грн. Відповідно до платіжного доручення від 29.01.14 №966 позивачем було повністю оплачено виставлений відповідачем-1 рахунок.

З огляду на умови договору щодо внесення попередньої оплати та погодження сторонами, що звітним періодом, за який вноситься попередня оплата є календарний місяць, до кінця якого замовник і повинен сплатити грошові кошти на підставі рахунку виконавця, суд дійшов висновку, що першим звітним періодом, в якому відповідач-1 повинен був надати позивачу послуги, є січень 2014 року.

Відповідачем-1 також на підтвердження узгодження сторонами переліку, виду та вартості послуг, надано додаток №3/1 від 01.01.14 до договору.

Місцевим та апеляційним судами також встановлено, що додаток №3/1 від 01.01.14 до договору не підписаний уповноваженою особою позивача. Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП станом на 01.01.14 директором позивача був ОСОБА_6, проте підпису ОСОБА_6 зазначений додаток не містить. Додаток №3/1 від 01.01.14 до договору містить штам "Згідно з оригіналом ТОВ "Чиста планета" Директор ОСОБА_7" та підпис.

Проте, у судовому засіданні сторони (у тому числі, позивач) визнали факт укладення додатку №3/1 до договору. Визнання цієї обставини позивачем скаржник у касаційній скарзі вважає зміною підстав позовних вимог.

Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), не підписані та не скріплені печаткою позивача, більш того, зазначені акти містять перелік послуг, які не замовлялися позивачем, відповідно до додатку №3 від 01.01.14.

Крім того, матеріали справи містять листи позивача про відмову від підписання зазначених актів.

Листами від 14.02.14 №14.2/2, від 24.02.14 №22-ЧП, від 27.02.14 №26-ЧП, від 27.03.14 № 31-ЧП, від 27.03.14 №32-ЧП, від 31.03.14 №37-ЧП, від 31.03.14 №38-ЧП, від 07.04.14 №41-ЧП, від 09.04.14 №42-ЧП та від 11.04.14 №44-ЧП позивач відмовився від підписання актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) зазначаючи, що ним не замовлялися вказані в актах послуги.

Оскільки сторонами не укладалися додатки до договору, в яких би замовлялися послуги, зазначені в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та відповідно до умов договору, які є обов'язковими, суди визнали, що позивач правомірно відмовився від підписання актів здачі-прийняття робіт, а відтак, що відповідачем-1 не було надано позивачу послуги за договором. За таких обставин, застосувавши по аналогії закону ч.2 ст.693 ЦК України, суди задовольнили позов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати такі висновки судів з огляду на наступне.

Факт наявності не отовареної передплати за договором про надання маркетингових послуг з достовірністю встановлений судами та не спростований і не заперечений відповідачем-1 у касаційній скарзі.

Частиною 2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ч.1 ст.8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до п.4 Інформаційного листа ВГСУ від 07.04.2008 №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" аналогія закону чи аналогія права застосовується у тому випадку, якщо є прогалина у правовому регулюванні відповідних відносин. При аналогії закону застосовується норма, що регулює подібні правовідносини.

Оскільки договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правове регулювання відносин за вказаним договором здійснюється у відповідності до Глави 63 ЦК України. Проте, нормами наведеної глави ЦК України не врегульовано особливостей повернення виконавцем замовнику попередньої оплати у разі невиконання виконавцем своїх зобов'язань за договором про надання послуг та правового механізму її повернення.

Отже, враховуючи наведене вище, з метою дійсного захисту прав позивача, суди дійшли правомірного висновку про можливість застосування ч.2 ст.693 ЦК України за аналогією закону до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем-1 за договором.

Щодо доводів скаржника про те, що визнання позивачем у судовому засідання факту укладення додатку №3/1 до договору є насправді зміною підстав позову (що неможливо після початку розгляду справи), то вони не заслуговують на увагу, оскільки визнання фактів та обставин стороною не можуть кваліфікуватися, як зміна підстав позову. Насправді у даному випадку зміни підстав позову не відбувалося, оскільки позивач просив стягнути суму неотовареної передплати, сплаченої платіжним дорученням від 29.01.14 №7966 на підставі договору про надання маркетингових послуг №59018, посилаючись на приписи ч.2 ст.693 ЦК України (а.с.7-8 т.1). Ці вимоги з тих же підстав задоволені судами, що спростовує посилання скаржника про наявність зміни підстав позову.

Посилання скаржника на безпідставне незастосування судами ст.241 ЦК України також не заслуговують на увагу, оскільки сторони визнали укладення додатку №3/1 і це взято до уваги судом, тому не було необхідності у застосуванні приписів даної статті. Втім, зазначені посилання не спростовують того, що сума передплати так і не була отоварена (послуги - це різновид товару).

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.16 у справі №910/19931/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

І. М. Васищак