ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року Справа № 905/106/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівЯценко О.В., Фролової Г.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову від 04.04.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі№905/106/16 господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа"простягнення 54 599 351, 38 грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Бережок С.І. (за дов.)

Від відповідача - Богінська Т.М. (за дов.)

Вінтоняк Д.О. (за дов.)

У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Яценко О.В., Фролова Г.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.06.2016).

Слухання справи відбулось в режимі відеоконференції.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 1244/15-БО-6 від 18.12.2014 боргу в сумі 30 826 656 грн. 16 коп., пені в сумі 11 068 526 грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 571 386 грн. 17 коп., інфляційних втрат в сумі 12 132 782 грн. 39 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.03.2016 (суддя Паляниця Ю.О.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 22 155 195 грн. 80 коп., пеню в сумі 1 083 034 грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 555 122 грн. 42 коп., інфляційні втрати в сумі 1 200 086 грн. 65 коп., а також судовий збір в сумі 182 700 грн. 00 коп.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у складі: Бойченка К.І., Стойка О.В., Марченко О.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині відмови у стягненні 9 961 673,99грн пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача вказану суму. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.219, 229, 233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України.

ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.12.2014 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу №1244/15-БО-6, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

На виконання умов договору, позивач у січні-серпні 2015 року поставив відповідачу газ, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу: - б/н від 31.01.2015 на суму 26 542 081 грн. 55 коп.; - б/н від 28.02.2015 на суму 22 804 127 грн. 77 коп.; - б/н від 31.03.2015 на суму 27 195 012 грн. 51 коп.; - б/н від 30.04.2015 на суму 11 200 686 грн. 42 коп.; - б/н від 31.05.2015 на суму 1 763 680 грн. 78 коп.; - б/н від 30.06.2015 на суму 828 628 грн. 00 коп.; - б/н від 31.07.2015 на суму 549 825 грн. 84 коп.; - б/н від 31.08.2015 на суму 465 916 грн. 50 коп., всього на загальну суму 91 349 959 грн. 37 коп., які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем природного газу.

В зв'язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1244/15-БО-6 від 18.12.2014 щодо оплати поставленого природного газу, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, а також доведеність наявності боргу відповідача зі сплати поставленого природного газу, суди обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позову в частині стягнення 22 155 195 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного суди обгрунтовано дійшли висновку про стягнення 3 % річних в сумі 555 122 грн. 42 коп., інфляційні втрати в сумі 1 200 086 грн. 65 коп. Розрахунок сум апеляційною інстанцією перевірений. Також обгрунтовано суди дійшли висновку про правомірність нарахування пені в сумі 10 830 346грн.83коп.

В процесі розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами ч.4 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Відповідно до п.3.17.4 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Господарськими судами взято до уваги, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі, є збитковим та обмеженим у розпорядженні матеріальними ресурсами, що позбавляє підприємство можливості погашення існуючої заборгованості своєчасно та у повному обсязі; згідно з постановою від 21.10.2015 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №49094124 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках підприємства у межах суми 67673579,68 грн.; КМП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" є дотаційним підприємством; тариф на теплову енергію, що постачається населенню, не відповідає собівартості, різниця відшкодовується з державного бюджету відповідно до постанови №30 від 29.01.2014 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов надання у 2014 року субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та ч.4 ст.31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідно до якої у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованим витратам на виробництво цих послуг. Крім того, з державного бюджету підприємство отримує компенсацію вартості комунальних послуг, на які надається знижка по оплаті для пільгових категорій громадян відповідно до постанови №20 від 11.01.2005 Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

На підтвердження свого важкого фінансового стану відповідачем надано до матеріалів справи баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2013, баланс на 31.12.2012, баланс (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2014, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2015 року, баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2015, довідку №554 від 06.11.2014 головного бухгалтера КМП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", постанову ВП №49094124 від 21.10.2015 про арешт коштів боржника, постанову ВП №46650446 від 25.02.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, зведену відомість підключених об'єктів до котелень підприємства "Маріупольтепломережа" на опалювальний сезон 2015-2016рр., рішення №70/2 від 15.03.2006 виконавчого комітету Маріупольської міської ради, технічний паспорт б/н від 10.04.2008 на громадський будинок, який знаходиться за адресою: селище Сартана, вул.Челюскінців, буд.44, витяг №29515891 від 01.04.2011 про державну реєстрацію прав, витяги про реєстрацію прав на нерухоме майно №23756841 від 03.09.2009, №23438774 від 29.07.2009, №23421873 від 28.07.2009, №11177613 від 10.07.2006, рішення Маріупольської міської ради: №6/42-4710 від 30.10.2014, №6/46-5143 від 27.02.2015, рішення №361 від 20.12.2006 виконавчого комітету Маріупольської міської ради, довідку №68/01 від 20.01.2016 щодо підтвердження наявності дебіторської заборгованості споживачів за надані послуги з теплопостачання у розмірі 158044,30 тис. грн, інформацію щодо наданих розстрочок виконання рішень, накази №132 від 23.03.2015, №169 від 08.04.2015, №61 від 02.02.2015, №37 від 25.01.2016 директора КМП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа".

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди обгрунтовано дійшли висновку про зменшення суми пені та стягнули з відповідача пеню в сумі сумі 1 083 034 грн. 68 коп.

Враховуючи наведене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Волиньагропромбуд" залишити без задоволення.

Постанову від 04.04.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі №905/106/16 господарського суду Донецької області залишити беззмін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

Г. Фролова