ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року Справа № 904/6409/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Татькова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року

та на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року

у справі № 904/6409/14

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз"

про стягнення 1 406 571,75 грн.

за участю представників

позивача Помазкін А.І.

відповідача Феделеш М.І.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Приватне акціонерне товариство "ІнтерМікро Дельта, Інк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"АГРО-СОЮЗ" про стягнення 1 406 571,75 грн.

03 листопада 2014 року позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог.

13 листопада 2014 року від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі № 904/6409/14.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року (головуючий суддя Петренко Н.Е., судді - Колісник І.І., Бєлік В.Г. ) на підставі ст. 78 Господарського процесуального кодексу затверджено мирову угоду, укладену 12 листопада 2014 року між Приватним акціонерним товариством "ІНТЕРМІКРО ДЕЛЬТА, ІНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АГРО-СОЮЗ", відповідно до якої останнє зобов'язалось до 10 квітня 2015 року сплатити позивачу заборгованість в сумі 1610262,91 грн., яка виникла за договором поставки шин № 85/12/02 від 17 квітня 2012 року та припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року (судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О., Чоха Л.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись вищезазначеними ухвалою та постановою Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АГРО-СОЮЗ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року скасувати і передати справу на новий розгляд.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2014 року Приватне акціонерне товариство "ІнтерМікро Дельта, Інк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"АГРО-СОЮЗ" про стягнення 1 289 161,42 грн. основного боргу, 70868,22 грн. пені, 46 724,11 грн. штрафу. Підставою звернення до суду стало невиконання відповідачем зобов'язань перед відповідачем, що випливають з укладеного між сторонами 17 серпня 2012 року договору на поставку шин № 85/12/02, за яким позивач поставляв відповідачу обумовлений товар. Нарахування пені та штрафу передбачено умовами договору.

03 листопада 2014 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 289 161,42 грн. основного боргу, 172 252,25 грн. пені, 55 221,12 грн. штрафу, 60 135,51 грн. 3% річних, 97 860,14 грн. інфляційних втрат. Всього на суму 1 674 630,44 грн. Також позивач просив стягнути 33 492,61 грн. судового збору.

13 листопада 2014 року до суду надійшла заява про затвердження мирової угоди з доданої до неї мировою угодою. Заява і мирова угода підписані від позивача генеральним директором Науменко І.П., від відповідача директором Д.І.Білик. Підписи директорів скріплені печатками.

У мировій угоді сторони погодили, що станом на дату укладання даної угоди (12 листопада 2014 року) заборгованість відповідача складає 1289161,42 грн., розмір пені -172252,25 грн., штрафу - 55221,12 грн., 3% річних - 60135,51 грн., інфляційних втрат - 97860,14 грн.

Сторони погодили, що Відповідач сплачує основний борг, пеню, штраф, 3% річних та судовий збір в сумі 33492,61грн., а всього суму 1610262,91 грн., відповідно до графіка, встановленого п.2.1.1. мировою угодою. Суму 97860,14 грн. відповідач сплачує лише у разі порушення строків оплати, зазначених в п.2.1.1. мирової угоди.

Пунктом 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому.

Затверджуючи мирову угоду суди не звернули увагу на той факт, що сплату суми у розмірі 97860,14 грн. відповідач здійснює за умови порушення строків оплати, визначених у самій мировій угоді.

Умови мирової угоди не були викладені чітко й недвозначно та остаточно не вирішено спір, оскільки сплата суми у розмірі 97860,14 грн. залежить від настання чи не настання певної події та в конкретний час, що в свою чергу може призвести до виникнення нового спору.

Метою касаційного перегляду справи є перевірка застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. З урахуванням вищезазначеного, а також зважаючи на те, що касаційна інстанція не має право встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази, а також враховуючи те, що прийняті у справі ухвала та постанова не відповідають нормам чинного законодавства, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід прийняти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Союз" задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2015 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2014 року

3. Справу № 904/6409/14 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді С. С. Самусенко

В. І. Татьков