ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 922/4929/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Алєєва І.В., Мачульського Г.М. розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської міської радина постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015у справі№922/4929/14 Господарського суду Харківської областіза позовомХарківської міської радидоСпільного підприємства "Фрегат" товариства з обмеженою відповідальністю проповернення майна та стягнення коштівза участю представників:

позивача: Грєнков І.В. (представник за дов. від 26.11.2015 №08-11/7215/2-15),

відповідача: Пащенко Ю.А. (представник за дов. від 01.03.2016 №б/н)

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Спільного підприємства "Фрегат" товариство з обмеженою відповідальністю повернути в натурі територіальній громаді м. Харкова, в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,415 га, яка розташована по вул. Корчагінців, 36 у м. Харкові, та стягнути з відповідача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 133 289, 91 грн.

Справа розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Харківської області від 21.07.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського суду, Харківська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій з урахуванням клопотання про зміну прохальної частини касаційної скарги, просить скасувати частково постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у даній справі в частині відмови в задоволенні позову про стягнення доходу в розмірі 133 289, 91 грн. та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема як зазначається скаржником: - між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо набуття збереження майна без достатньої правової підстави які регулюються главою 83 ЦК України; - оскільки під час придбання відповідачем нежитлової будівлі речові права на спірну земельну ділянку не зареєстровані, то до СП "Фрегат" ТОВ не могло перейти й право на спірну земельну ділянку; - у відповідача відсутні підстави визначені законом для набуття земельної ділянки;- судом порушено положення ст. 1212, 1214 ЦК України.

У відзиві СП "Фрегат" ТОВ просить постанову суду апеляційної інстанції з даної справи залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, СП "Фрегат" ТОВ є власником нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 644,0 м.кв., розташованої в м. Харкові по вул. Корчагінців, 36, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 24.05.2000р.

Зазначену нежитлову будівлю відповідач набув в результаті внесення до статутного фонду нерухомого майна, внаслідок реорганізації, шляхом приєднання до Спільного підприємства "Фрегат" ТОВ юридичної особи Спільного українсько-чесько-словацького підприємства "Стиваліна" ТОВ, яке в свою чергу набуло майно в результаті реорганізації шляхом приєднання до нього ТОВ фірма "Мрія", яке набуло у власність нерухоме майно за адресою Корчагінкців, 36 в результаті договору № 419-В купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, орендованого Організацією орендарів Орендного підприємства "Мрія".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

24.07.2014 Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,0450 га по вул. Корчагінців, 36 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-2" (торгівельні приміщення) без державної реєстрації права власності чи користування цієї земельної ділянки у відповідності до ст. 125 ЗК України, що і стало підставою звернення Харківської міськради до суду з даним позовом.

Позивач здійснив розрахунок доходу, одержаного відповідачем від безпідставно набутого майна, в сумі 133289,91 грн., який підлягає відшкодуванню та розрахований, виходячи з розміру орендної плати за землю.

В ході розгляду справи, господарським судом встановлено, що після прийняття Харківською міською радою рішення від 23.06.2004 №91/04 про надання відповідачу згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки, відповідачем було замовлено у ТОВ фірма "Ленд" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі по вул. Корчагінців, 36.

Рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 № 61/06 XLVI сесії IV скликання "Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" відповідачу було надано в оренду земельну ділянку строком до 01.03.2056 площею 0,1259 по вул. Корчагінців, 36.

Згідно з підп. 8.1 ч.8 даного рішення Управлінню земельних відносин Головного управління містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради було доручено при оформленні договорів оренди визначити розмір орендної плати відповідно до чинного законодавства.

На виконання зазначеного рішення відповідачем було здійснено всі необхідні заходи щодо оформлення права землекористування, після чого він неодноразово звертався до Управління земельних відносин Харківської міської ради з заявами (№ 20/10 від 18.10.2007, від 28.02.2008, № 200 від 12.05.2011), в яких просив виконати розрахунок орендної плати та оформити договір оренди земельної ділянки по вул. Корчагінців, 36 у м. Харкові загальною площею 0,1259, однак позивач на вказані заяви відповідача не відреагував.

Згідно положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно положень ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналась або могла дізнатись про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02.10.2013р. по справі № 6-88цс13, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення його юридичному змісту. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулось в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, у наслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Таким чином, набуття відповідачем у власність нежитлової будівлі, є саме тим правовим фактом, який породжує у відповідача в майбутньому цивільний обов'язок оформлення правових підстав користування даною земельною ділянкою.

Звідси, враховуючи наведені норми права, правову позицію Верховного Суду України та встановлені судом обставини справи, висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для відшкодування доходів, зазначених в ч. 1 ст. 1214 ЦК України та повернення безпідставно набутого майна (спірна земельна ділянка) на підставі ст. 1212 ЦК України, в силу недоведеності позивачем безпідставності набуття відповідачем спірної земельної ділянки колегія визнає обґрунтованими, а відмову в позові правомірною.

Враховуючи, що відмова в задоволенні позовних вимог про повернення безпідставно набутого майна - спірної земельної ділянки позивачем до касаційної інстанції не оскаржено, то і постанова суду апеляційної інстанції в цій частині колегією не переглядається.

Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, котрі встановлюють правила доказування, розподілу обов'язків доказування, належності й припустимості доказів, порядку збирання і дослідження доказів, та вважає оскаржувану постанову такою, що відповідає чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування якої відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 у справі №922/4929/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.М. Мачульський