ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року Справа № 922/1890/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Іванової Л.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук Українина окрему ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Харківської області 01.10.2015 Харківського апеляційного господарського суду 22.12.2015у справі Господарського суду№ 922/1890/14 Харківської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доДержавного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівська паливна компанія"прозобов'язання вчинити певні дії у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача повідомлений, але не з'явився;- відповідача - третьої особи повідомлений, але не з'явився; повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:
Окремою ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2015 у справі № 922/1890/14 (суддя Доленчук Д.О.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. - головуючий суддя, судді Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) повідомлено керівника Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України про недоліки в роботі осіб відповідальних за юридично-правову роботу для вжиття відповідних організаційно-правових заходів; зобов'язано про вжиття вказаних заходів повідомити Господарський суд Харківської області протягом 15-ти днів з дня отримання окремої ухвали.
Не погоджуючись з окремою ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Державне підприємство "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.10.2015 у справі № 922/1890/14.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами норм процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.
У пункті 5.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.
Відповідно до пункту 5.7 цієї постанови окрема ухвала надсилається посадовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені господарським судом недоліки чи порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, дана справа двічі направлялась судом касаційної інстанції на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2015 зобов'язано, в порядку підготовки справи до розгляду, зокрема, відповідача за три дні до 01.10.2015 (дата судового засідання) надати оригінали документів в обґрунтування заперечень по справі для огляду у судовому засіданні; бухгалтерські відомості та інші документи, які відображають всі господарські операції, здійснені підприємством відповідача за квітень 2013 року, розшифровка податкової звітності відповідача за квітень 2013 року; відзив на позовну заяву з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 05.08.2015 у даній справі; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на вересень 2015 року; установчі документи; доручення представника; явку представників сторін та 3-ї особи у призначене судове засідання визнано обов'язковою.
Підставою для винесення окремої ухвали судом першої інстанції, стало те, що відповідач витребувані ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2015 докази не надав; в судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; при цьому, відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Отже, при здійсненні та реалізації своїх процесуальних прав сторона у господарському процесі зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також порушувати межі здійснення своїх прав, що призводить до зловживання правом.
Недопустимими є дії деяких сторін, третіх осіб у справах, спрямовані на зловживання своїми процесуальними правами. Такі дії можуть полягати у заявленні численних безпідставних відводів суддям, нез'явленні представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, поданні не заснованих на законі клопотань про вчинення судом процесуальних дій, поданні зустрічних позовів без дотримання вимог ГПК України, одночасному оскарженні судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, поданні апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.
Подібна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу, при цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.
Таким чином, у будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарський суд повинен реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений ст. 90 ГПК України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Виходячи з того, що дана справа двічі направлялась судом касаційної інстанції на новий розгляд до суду першої інстанції, враховуючи те, що відповідачем не були виконані вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів та не повідомлено суд про неможливість прибуття у судове засідання, зважаючи на передбачену законом обов'язковість виконання судових рішень, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вірно застосував норми ст. 90 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтовано виніс окрему ухвалу, якою повідомив керівника відповідача про недоліки в роботі осіб відповідальних за юридично-правову роботу для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ним було направлено до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи електронною поштою не приймаються до уваги колегією суддів суду касаційної інстанції оскільки, як вбачається із доданої до касаційної скарги копії клопотання про відкладення розгляду справи, останнє датоване 05.10.2015 та в ньому зазначено про неможливість представника відповідача взяти участь у судовому засіданні, яке відбудеться 07.10.2015, в той час як окрема ухвала винесена 01.10.2015 у зв'язку із тим, що відповідачем не були виконані вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів та не повідомлено суд про неможливість прибуття у судове засідання саме 01.10.2015.
Всі інші доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.
Отже, окрема ухвала господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі прийняті з дотриманням норм процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України залишити без задоволення, окрему ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.10.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 у справі № 922/1890/14 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
Л.Б. ІВАНОВА