ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 916/3389/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідачсуддівАкулової Н.В. Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал"на постанову відОдеського апеляційного господарського суду 27.01.2016у справі господарського суду№ 916/3389/15 Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал"доДержавного підприємства "Одеська залізниця"простягнення 98506,43 грн.за участю представників:

від позивача - Луук А.В.

від відповідача - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.10.2015 у справі № 916/3389/15 (суддя Волков Р.В.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Одеська залізниця" (позивач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал" (відповідач) 98 506,43 грн. вартості втраченого вантажу та 2 037,26 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 (головуючий суддя Гладишева Т.Я., судді: Савицька Я.Ф., Разюк Г.П.) частково задоволено апеляційну скаргу. Скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 28.10.2015 у справі № 916/3389/15. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у даній справі та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 28.10.2015 у справі № 916/3389/15.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України, пункту 110, 111 Статуту залізниць України.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10.02.2015 вантажовідправником - ПАТ "Запоріжсталь", на підставі залізничної накладної № 46123089, зі станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці здійснено відправлення вагону № 53572707 прокату чорних металів не поіменованих в алфавіті у кількості 12 пачок масою 67 160 кг на адресу одержувача - ТОВ "Дніпро-Бузький Морський Термінал" за дорученням ТОВ "Метинвест Інтернешнл" (станція призначення - Миколаїв - Вантажний Одеської залізниці).

Залізнична накладна містить відомості, що вантаж у кількості 12 пачок промаркований двома контрольними поперечними поліпропіленовими стрічками зеленого кольору кожного місця, маса одного листа менше 120 кг. Маса вантажу визначена за трафаретом. Вантаж прокату чорних металів не поіменованих в алфавіті масою 67 160 кг завантажений у вагон № 53572707 засобами вантажовідправника, вантаж розміщено та закріплено відповідно до п. 4.2.7 гл. 3 Прил. 14 до СМГС (пачки), вагон власний. Вантаж знаходиться під охороною залізниці.

В процесі перевезення вантажу, 11.02.2015 на проміжній станції Тимкове Одеської залізниці здійснено контрольне зважування вагону № 53572707, що прибув за накладною № 46123089 від 10.02.2015, на тензометричних вагах та встановлено, що брутто за документом становить 90 760 кг, за протоколом зважування становить 81 500 кг. Під час огляду з оглядового моста виявлено, що вантаж у 12 пачок завантажено в один ярус, відповідає перевізному документу. Окантовочні та маркувальні стрічки на пачках не порушені. Вага вантажу визначена за трафаретом. Вантаж прибув на станцію під охороною станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці. Вагон з вантажем здано під охорону та простоює на електрофікованому шляху в очікуванні маневрового локомотиву для подачі вагону на знеструмлений шлях для огляду вантажу та його зважування на статичних вагах, у зв'язку з чим 11.02.2015 станцією Тимкове Одеської залізниці складено акт загальної форми № 269.

12.02.2015 станцією Тимкове Одеської залізниці складено акт загальної форми № 272, відповідно до якого під час зважування на статичних вагах вагону № 53572707 з вантажем прокату чорних металів, що прибув за накладною № 46123089 від 10.02.2015, виявилось: брутто - 80 560 кг, нетто - 56 960 кг, тара - 23 600 кг, за документом нетто становить 67 160 кг, тара - 23 600 кг. Під час огляду вантажу виявлено: - ліворуч за ходом потягу на 3-й і 4-й пачках, праворуч на 3-й пачці наявні сліди повторного кріплення замків окантовочних стрічок на відстані 60-80 мм від первісного. Маркувальні стрічки складені та склеєні у декількох місцях. Висота листів у пачках з непорушеними замками - по 365 мм, а з порушеними замками - від 165 до 275 мм. Окантовочні стрічки із слідами повторного кріплення замків.

На підставі актів загальної форми № 269 від 11.02.2015 та № 272 від 12.02.2015 станцією Тимкове Одеської залізниці 13.02.2015 складено комерційний акт АА № 055295/18, відповідно до якого вагон № 53572707 з вантажем прокату чорних металів, що прибув до станції Тимкове Одеської залізниці за накладною № 46123089 від 10.02.2015, у технічному стані виявився справним. Вантаж завантажено засобами вантажовідправника. На підставі актів загальної форми № 269 від 11.02.2015, № 272 від 12.02.2015 станції Тимкове Одеської залізниці здійснено комісійне зважування вагону № 53572707 на справних 150 тонних залізничних статичних вагах та виявилось, що: брутто - 80 560 кг, тара з документа - 23 600 кг, нетто - 56 960 кг; за документом значиться: тара - 23 600 кг, нетто - 67 160 кг, маса вантажу визначена вантажовідправником за трафаретом. У вагон завантажено 12 пачок прокату в один ярус, праворуч та ліворуч по 6 пачок у відповідності до документа. На кожній пачці наявні по 3 поперечні та по 3 подольні окантовочні стрічки, по 2 контрольні маркувальні поперечні поліпропіленові стрічки зеленого кольору. Праворуч за ходом потягу на 3-й пачці та ліворуч на 3-й, 4-й пачках наявні сліди повторного кріплення замків окантовочних стрічок на відстані 60-80 мм від первісного; поліпропіленові маркувальні стрічки зеленого кольору складені та склеєні у декількох місцях. Висота листів в пачках з непорушеними замками по 365 мм, з порушеними замками від 165 мм до 275 мм. Окантовочні стрічки з ознаками повторного кріплення замків марковані на станції Тимкове білою фарбою. Вагон прибув під охороною станції Запоріжжя - 1 зі стрілком Рєзник, у перевізному документі зазначено "Охорона залізниці 460005", на станції Тимкове Одеської залізниці вагон зданий під охорону ВОХР. Зважування вагону здійснювалось двічі, нетто у 56 960 кг підтвердилось.

10.03.2015, 19.03.2015 позивач звертався до начальника Херсонської дирекції залізничних перевезень про видачу комерційного акта, складеного станцією Тимкове Одеської залізниці.

09.06.2015 між ТОВ Метінвест-Шиппінг" і ТОВ "ДБМТ" складено акт про виявлення недостачі в пачках та невідповідності ваги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) 98 506,43 грн. вартості нестачі вантажу.

Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги позивача.

Рішення суду обґрунтовано положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, статей 6, 24, 113, 114, 115, 129 Статуту залізниць України, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, пункту 22 Правил видачі вантажів та мотивовано доведеністю документальними доказами тієї обставини, що нестача вантажу в кількості 8 975 тонн, яка за винятком норми природної втрати 87,48 тонн становить 8 887,52 тонни, відбулась з вини перевізника, що зумовлює покладення матеріальної відповідальності за нестачу вантажу саме на відповідача у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з позицією місцевого господарського суду, скасував рішення Господарського суду Одеської області від 28.10.2015 та прийняв нове рішення про відмову в позові.

Постанова мотивована тим, що накладна № 46123089 від 10.02.2015, пам'ятка про подавання вагонів і відсутність доказів в матеріалах справи на підтвердження наявності у вантажоодержувача будь - яких зауважень під час прийняття вантажу свідчать, що вантажоодержувачем 17.02.2015 зі станції призначення - Миколаїв - Вантажний Одеської залізниці вантаж у вагоні № 53572707 прийнято без зауважень, тоді як позивач мав можливість візуально бачити, що на 3-х пачках із дванадцяти маються окантовочні стрічки з ознаками повторного кріплення замків і висота листів, поряд з іншими пачками із непорушеними замками, відрізняється між собою.

З врахуванням того, що позивачем прийнято вантаж без зауважень і під час прийняття вантажу позивач не скористався правом, передбаченим статтею 52 Статуту залізниць України, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, що нестача вантажу у вагоні № 53572707 за відправкою № 46123089 відбулась з вини залізниці, оскільки місцевий господарський суд не прийняв до уваги положення статей 23, 24 Статуту залізниць України та відомості, що містяться в накладній № 46123089 від 10.02.2015, відповідно до яких визначення маси вантажу здійснювалось саме вантажовідправником і завантаження вантажу у вагон № 53572707 відбулось також засобами вантажовідправника, без участі представників залізниці.

Крім того, не доведено, що нестача вантажу у вагоні № 53572707 за відправкою № 46123089 від 10.02.2015 відбулась саме у кількості 8 975 тонн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

У статті 24 вказаного Статуту зазначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтями 52, 53 Статуту передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами. У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов'язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто. За участь представника залізниці на вимогу одержувача у вивантаженні і видачі вантажу з одержувача справляється збір за договірним тарифом.

Якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

У разі потреби в здійсненні експертизи вантажу залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів.

Відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу відповідно до статті 110 Статуту залізниць України покладена на залізницю.

Стаття 113 Статуту залізниць України зазначає, що за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності (Правила складання актів, затверджені наказом Мінтранс від 28.05.2002 № 334).

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Враховуючи викладене, на станції призначення залізниця зобов'язана була перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, що підтверджується комерційним актом, складеним залізницею.

Розмір відповідальності за недостачу вантажу з вини залізниці обраховується виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі рахунка або іншого документа вантажовідправника.

Загальна кількість та вартість відправленого вантажу, визначені у специфікації № 453FOB, складає 975000кг (+-10%) та вартість - 430 доларів США за тонну.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка ВАТ "Запоріжсталь", відповідно до якої вартість металу по специфікації № 453FОВ і сертифікату 505142, відвантаженого ВАТ "Запоріжсталь" на адресу "Metinvest International S.A", станція призначення "Миколаїв-Вантажний" по контракту № ВП. 1323.37515,14,001, складає 430 дол. США за тонну.

Позивачем при розрахунку загальної вартості недостачі застосовано норму природної втрати вантажу в 3 пачках і ставку 20% ПДВ, що складає 98 506,43 грн.

Відповідно до розрахунку Одеської залізниці загальна вартість недостачі становить 82 088,61 грн.

Відповідно до статті 195.1 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з: вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

При допущенні фактів невивезення товарів за межі митних кордонів України, зокрема нестача товару, викрадення, вказані операції слід розглядати як проведення операцій з продажу товарів на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин справи, з урахуванням того, що господарський суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішення Господарського суду Одеської області від 28.10.2015 у справі № 916/3389/15.

Оскільки, переглядаючи справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у даній справі підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 у справі № 916/3389/15 скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.10.2015 у справі № 916/3389/15 залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Бузький Морський Термінал" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 4, код 31613749) 1 773,12 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ на виконання даної постанови.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді Н. Акулова

Н. Мележик