ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 914/2861/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Кравчука Г.А., Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги1. Львівської міської ради 2. Товариства обмеженою відповідальністю "Любінське сяйво"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід15.12.2015у справі№914/2861/14Господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек"до1. Львівської міської ради 2. Товариства обмеженою відповідальністю "Любінське сяйво"провизнання недійсним ухвали Львівської міської ради та договорів оренди земельних ділянок,

за участю

- позивача:Вітчинкін О.В. (довіреність від 31.12.2015)- відповідача-2:Посікіра Р.Р. (довіреність від 01.03.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-роздрібна компанія "Євротек" (далі - позивач) просило: визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради (далі - відповідач-1) від 15.05.2014 №3352 "Про затвердження ТзОВ "Любінське сяйво" (далі -відповідач-2) проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. С.Петлюри, 11"; визнати недійсним договір оренди землі від 02.06.2014, що укладений між відповідачами, зареєстрований у Львівській міській раді 02.06.2014 за №3-2312, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис, предметом якого є земельна ділянка, яка знаходиться у м. Львові на вул. С.Петлюри, 11, кадастровий №4610136300:04:002:0053, загальною площею 0,0125 га, для розміщення ринку із збірно-розбірних конструкцій та його обслуговування; визнати недійсним договір оренди землі від 02.06.2014, що укладений між відповідачами, зареєстрований у Львівській міській раді 02.06.2014 за №3-2313, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис, предметом якого є земельна ділянка, яка знаходиться у м. Львові на вул. С.Петлюри, 11, кадастровий №4610136300:04:002:0052, загальною площею 0,1903 га, для розміщення ринку із збірно-розбірних конструкцій та його обслуговування.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем-1 спірні земельні ділянки було надано в оренду відповідачу-2 з порушенням вимог статей 124, 134 та 135 Земельного Кодексу України, чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача як власника придбаного нерухомого майна на оренду землі, оскільки передача відповідачу-2 в оренду землі відбулась без проведення земельних торгів.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 (суддя Яворський Б.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І., Желік М.Б.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаюсь на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У касаційній скарзі відповідач-2 також просить скасувати вищевказані судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаюсь на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що суди повно встановили обставини справи та правильно застосували норми права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.07.2008 між відповідачем-1 та ТОВ "ТВ "Інтермаркет" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:04:002:0036 загальною площею 0,4818 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 11, для реконструкції існуючої будівлі під торгово-ринковий комплекс "Новий" і його обслуговування. Договір укладено на 5 років.

24.07.2008 між відповідачем та ТОВ "ТВ "Інтермаркет" укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:04:002:0035 загальною площею 0,6404 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 11, для реконструкції існуючої будівлі під торгово-ринковий комплекс "Новий" і його обслуговування. Договір укладено на 10 років.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.12.2010 у справі №24/132 (2010), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:04:002:0036 від 24.07.2008 розірвано через систематичну несплату ТОВ "ТВ "Інтермаркет" орендної плати.

За укладеним 25.06.2011 між ТОВ "ТК "Інтермаркет" та позивачем договором купівлі-продажу нежитлових приміщень продавець (ТОВ "ТК "Інтермаркет") продав, а покупець (позивач) прийняв у власність приміщення загальною площею 97,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, буд.11б, та сплатити визначену договором грошову суму.

За договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 25.06.2011 між ТОВ "ТК "Інтермаркет" та позивачем, продавець (ТОВ "ТК "Інтермаркет") продав, а покупець (позивач) прийняв у власність цілісний майновий комплекс ринку "Новий", загальною площею 2952,4 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 11.

Право власності позивача на ці об'єкти було у встановленому порядку зареєстровано.

Придбані позивачем об'єкти нерухомого майна згідно пунктів 1.3 наведених договорів, знаходяться на земельній ділянці загальною площею 0,6404 га (кадастровий № 4610136300:04:002:0035) у м. Львові по вул. С.Петлюри, 11. Вказана ділянка безпосередньо межує із земельними ділянками, що є предметом даного спору.

Ухвалою Львівської міської ради № 650 від 30.06.2011 "Про погодження ТзОВ "Любінське сяйво" місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. С.Петлюри, 11" погоджено відповідачу-2 місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,4818 га (у тому числі площею 0,4665 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва) на вул. С.Петлюри, 11 у м. Львові в оренду на 5 років для розміщення та обслуговування оптового ринку зі збірно-розбірних конструкцій для продажу сільськогосподарської продукції. Цю ухвалу було визнано недійсною рішенням Господарського суду Львівської області №5015/4379/11 від 26.08.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2011, за позовом ТОВ "ТРК "Євротек" (позивач) до Львівської міської ради.

26.12.2011 за результатами роботи комісії створеної розпорядженням міського голови №640 від 29.11.2011 "Про утворення комісії для врегулювання проблемних питань функціонування ринку ТОВ "Любінське сяйво" на вул. С.Петлюри, 11" з метою врегулювання спірних питань щодо користування земельними ділянками, що прилеглі до придбаного позивачем у власність цілісного майнового комплексу ринку "Новий", між позивачем та відповідачем-2 укладено Меморандум про вирішення спірних питань щодо користування прилеглою земельною ділянкою навколо Ринку "Новий" по вул. Петлюри, 11, 11б у м.Львові від 26.12.2011, відповідно до п.1 якого позивач та відповідач-2 дійшли згоди щодо добровільного та позасудового врегулювання спірних питань землекористування земельними ділянками, прилеглими до цілісного майнового комплексу ринку "Новий", шляхом розподілу вказаних земельних ділянок між ними відповідно до узгодженої схеми розмежування земельних ділянок між позивачем та відповідачем.

21.11.2013 Львівською міською радою прийнято Ухвалу №2931 "Про погодження ТзОВ "Любінське сяйво" місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. С.Петлюри, 11", якою погоджено відповідачу-2 місце розташування земельних ділянок та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. С.Петлюри, 11 в оренду терміном на 5 років для розміщення ринку збірно-розбірних конструкцій та його обслуговування за рахунок земель житлової та громадської забудови: ділянки №1 площею 0,1903 га. (у тому числі площею 0,1807 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень), та ділянки №2 площею 0,0125 га.

На виконання Ухвали Львівської міської ради №2931 від 21.11.2013 відповідачем-2 було виготовлено та погоджено в усіх органах Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування ринку із збірно-розбірних конструкцій в м. Львів, вул. С.Петлюри, 11.

11.04.2013 позивач подав до Львівської міської ради заяву №43/3 від 04.02.2013, в якій просив надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 11, 11б загальною площею 0,91263га, в тому числі в межах червоних ліній 0,2761га.

24.04.2013 між позивачем та відповідачем-2 підписано Акт №2 встановлення та узгодження меж землекористування між земельними ділянками сторін.

10.02.2014 відповідач-2 звернувся зі заявою до Львівської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,1903га та 0,0125 га, які знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Петлюри,11.

15.05.2014 Львівською міською радою прийнято спірну Ухвалу №3352 "Про затвердження ТзОВ "Любінське сяйво" проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. С.Петлюри, 11", якою затверджено проект відведення земельних ділянок та надано відповідачу-2 земельні ділянки на вул. С.Петлюри, 11 в оренду терміном на 5 років для розміщення ринку збірно-розбірних конструкцій та його обслуговування за рахунок земель житлової та громадської забудови: ділянку №1 площею 0,1903 га (кадастровий №4610136300:04:002:0052), у тому числі площею 0,1807 га у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень), та ділянку №2 площею 0,0125 га. (кадастровий №4610136300:04:002:0053).

На виконання Ухвали Львівської міської ради №3352 між відповідачами укладено: договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1903 га (кадастровий № 4610136300:04:002:0052), у тому числі забудова - 0,0583 га, тверде покриття - 0,1320 га (в тому числі у межах червоних ліній - 0,1807 га). На орендованій земельній ділянці знаходяться металеві споруди. Строк дії договору - до 15.05.2019; а також договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0125 га (кадастровий № 4610136300:04:002:0053), у тому числі забудова - 0,0010 га, тверде покриття - 0,0090 га , озеленення - 0,0025 га. На орендованій земельній ділянці знаходиться частина металевої споруди. Строк дії договору - до 15.05.2019.

Спірні земельні ділянки були передані в оренду відповідачу-2 за Актами приймання-передачі об'єкта оренди від 02.06.2014 і право оренди відповідача-2 на вказані ділянки було зареєстровано в реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції.

Однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 12.01.2015, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2015 у справі №914/1890/14 визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради №2931 від 21.11.2013 "Про погодження ТзОВ "Любінське сяйво" місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. С. Петлюри, 11".

У судових рішеннях зазначено, що при вирішенні питання про можливість надання в користування відповідачу-2 спірних земельних ділянок на вул.Петлюри, 11 у м. Львові, Львівською міською радою не було дотримано передбаченої законом процедури проведення земельних торгів, визначеної ст.ст.124, 134-139 Земельного кодексу України.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що передача відповідачу-2 в оренду земельних ділянок оскарженою ухвалою та договорами оренди здійснена всупереч вимогам законодавства без проведення земельних торгів, що призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому, судами відхилено заперечення відповідача-2 щодо не порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з укладеним ним з позивачем Меморандумом з посиланням на те, що він не встановлює юридичних наслідків щодо встановлення, зміни чи припинення прав на користування визначеними у ньому земельними ділянками, а не набувши на дату укладення Меморандуму відповідних прав на земельні ділянки, жодна із сторін не була наділена повноваженнями щодо їх розпорядження.

Звернувшись із касаційними скаргами відповідачі мотивували їх, зокрема, тим, що під час розгляду справи позивачем не було доведено належними доказами законність свого інтересу щодо спірних земельних ділянок, а відтак і факт його порушення прийнятою органом місцевого самоврядування ухвалою та укладеними договорами, а відповідачами надано достатньо доказів відсутності такого інтересу у позивача.

Між тим з такими доводами не можна погодитись виходячи із наступного.

Статтею 134 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Конституційний Суд України цим рішенням роз'яснив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Враховуючи наведене та положення частини першої статті 134 Земельного кодексу України охоронюваний законом інтересів позивача щодо спірних земельних ділянок може полягати в прагненні участі у земельних торгах поряд з іншим необмеженим кількістю колом осіб, тобто у прагненні (не юридичну можливість) до користування спірними земельними ділянками, що не означає можливості набуття ним права користування земельними ділянками.

Крім того, безпідставними є доводи відповідачів, викладені у касаційних скаргах, про те, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06.10.2015 зі справи №21-1306а15, з посиланням на те, що прийнятий органом місцевого самоврядування ненормативний акт вичерпав свою дію фактом його виконання, тому не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Так, у наведеній справі Верховним Судом України переглянуто судові рішення, прийняті зі спору про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого органом місцевого самоврядування, тоді як у справі, що переглядається у касаційному порядку, судами розглянуто спір про визнання недійсною ухвали органу місцевого самоврядування, та про визнання недійсними договорів оренди землі.

При цьому у справі №3-194гс14 Верховний Суд України переглянув судове рішення касаційної інстанції, прийняте зі спору про визнання незаконним і скасування рішення районної ради та визнання недійсним договору оренди землі, у справі №6-162цс15 Верховний Суд України переглянув судове рішення касаційної інстанції, прийняте зі спору про визнання протиправними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання вчинити дії.

Отже відносини у наведеній у касаційних скаргах справі та у справі що переглядається у касаційному порядку, а відтак і спосіб захисту порушеного права не є подібними, сам спосіб у справі що переглядається у касаційному порядку, спрямований на реальний захист порушеного права оскільки у разі задоволення такого позову право користування спірною земельною ділянкою припиняється.

Таким чином суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про те, що необхідною умовою для передачі в оренду земельних ділянок мало бути проведено земельні торги, за результатами яких і повинні укладатися договори оренди землі, а недотримання цієї процедури є порушенням органом місцевого самоврядування господарської компетенції.

Крім того, відповідач-2 у своїй касаційній скарзі посилається не безпідставне стягнення з нього місцевим господарським судом судового збору, який вже був сплачений ним на підставі попередніх судових рішень, які в подальшому були скасовані.

Між тим, розподіл рішенням місцевого господарського суду судового збору за результатами розгляду спору за наявності сплати такого на підставі попередніх судових рішень, прийнятих у справі, які у подальшому були скасовані судом касаційної інстанції і за результатами такого скасування прийнято нове судове рішення, що переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, ґрунтується на положеннях статей 49, 84 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому питання щодо вже сплачених коштів судового збору у таких випадках, врегульовано Господарським процесуальним кодексом України, тому стягнення судового збору прийнятим за результатами нового розгляду справи судовим рішенням не є порушенням чи неправильним застосуванням процесуального законодавства, а відтак не може бути підставою для його скасування чи зміни.

Наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційних скаргах, щодо незаконності судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Львівської міської ради та Товариства обмеженою відповідальністю "Любінське сяйво" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 у справі Господарського суду Львівської області №914/2861/14, залишити без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.А. Кравчук

А.Г. Полянський