Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВГСУ від 16.03.2016 року у справі №910/7180/15-г Постанова ВГСУ від 16.03.2016 року у справі №910/7...
print
Друк
search Пошук
comment
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 910/7180/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" - Петровської А.М.,

ТОВ "Сяйво Плюс ЛТД" - Войцехівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016

у справі № 910/7180/15-г господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2015 (колегія суддів у складі: суддя Цюкало Ю.В. - головуючий, судді Князьков В.В., Підченко Ю.О.) позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 (колегія суддів у складі: суддя Власов Ю.Л. - головуючий, судді Корсакова Г.В., Майданевич А.Г.) вказана ухвала господарського суду від 28.10.2015 скасована. Справу передано до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

У касаційній скарзі та у додаткових поясненнях до касаційної скарги відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 19.01.2016, а ухвалу господарського суду першої інстанції від 28.10.2015 залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 22, 33, 34, 36, 93, 94, 95, 96, 97, 103 ГПК України. Так, на думку скаржника, у господарського суду взагалі не було підстав для прийняття апеляційної скарги позивача з огляду на те, що вона була подана з пропуском встановленого строку без клопотання про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції і вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/7180/15-г. Розгляд справи призначено на 20.04.2015. Цією ж ухвалою було зобов'язано позивача надати суду витяги про знаходження позивача та відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; власне письмове підтвердження про від сутність аналогічного спору у провадженні судів України; оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.

У судове засідання 20.04.2015 представники позивача з'явились, надали витребувані господарським судом витяги про знаходження позивача та відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власне письмове підтвердження про від сутність аналогічного спору у провадженні судів України. Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2015 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 25.05.2015. Явку представників сторін визнано обов'язковою. Повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 26.03.2015 у невиконаній частині.

У судове засідання 25.05.2015 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. 25.05.2015 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2015 розгляд справи був відкладений на 08.06.2015, продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та зобов'язано позивача подати суду оригінал кредитного (спірного) договору з усіма додатками для огляду в судовому засіданні; оригінали платіжних документів, які підтверджують перерахування банком коштів відповідачу у сумі, що заявляється до стягнення.

У судове засідання 08.06.2015 представники сторін з'явились. Представник позивача подав до суду виписки по особових рахунках, меморіальні ордери про надання та повернення кредитних коштів за договором, а також листи Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 17.11.2014 на підтвердження відсутності оригіналу кредитного договору у позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2015 розгляд справи був відкладений на 22.06.2015, повторно зобов'язано позивача та зобов'язано відповідача подати суду оригінал кредитного (спірного) договору з усіма додатками для огляду в судовому засіданні.

Судове засідання призначене на 22.06.2015 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 розгляд справи призначено на 20.07.2015. Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою. Зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 08.06.2015 у невиконаній частині.

У судовому засіданні 20.07.2015 представники сторін з'явились, представник відповідача подав до суду розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем. Відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 29.07.2015.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2015 господарський суд ухвалив розгляд справи № 910/7180/15-г здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2015 справу № 910/7180/15-г прийнято до провадження у новому складі суду, розгляд справи призначено на 14.09.2015. Запропоновано сторонам надати додаткові наявні та не представлені суду докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Судове засідання, призначене на 14.09.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.09.2015 розгляд справи призначено на 07.10.2015. Запропоновано сторонам подати додаткові наявні та не представлені суду докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Розпорядженням від 06.10.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, за результатами якого справу № 910/7180/15-г передано на розгляд іншої колегії суддів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2015 справу №910/7180/15-г прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати в судовому засіданні, призначеному на 07.10.2015.

У судове засідання, призначене на 07.10.2015, з'явились представники сторін, надали усні пояснення, відповіли на запитання господарського суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2015 відкладено розгляд справи на 28.10.2015, явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою, ухвалено звернутись з запитом до Служби безпеки України для надання інформації, а саме належним чином засвідченої копії кредитного договору з усіма додатками та платіжними документами.

22.10.2015 до місцевого суду надійшов лист Служби безпеки України в якому СБУ повідомило господарський суд про повернення 15.12.2014 витребуваного кредитного договору позивачу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2015 позов залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що позивачем без поважних причин не були подані витребувані господарським судом докази без яких встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю не є можливим.

Разом з тим, відповідно до п. п. 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 42 та 43 ГПК України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Підпунктом 4.9 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

Згідно з ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 43 ГПК.

Як встановлено господарськими судами, позивачем були подані господарському суду копії кредитного договору з додатками, які були засвідчені представником позивача за довіреністю Кобільником Р.І. написом "згідно з оригіналом" представник 20.03.2015 за довіреністю Кобільник Р.І. підпис". Під час розгляду справи позивачем також були подані виписки по особових рахунках відповідача за кредитним договором, підписані представником позивача за довіреністю Гаврилюком О.О. Довіреності вказаних представників позивача були подані господарському суду та залучені до матеріалів справи.

Враховуючи викладені обставини справи, Вищий господарський суд України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про помилковість висновків господарського суду міста Києва щодо неналежного засвідчення позивачем копій поданих господарському суду доказів з підстав відсутності дати засвідчення копії та посади особи, що їх засвідчила, оскільки дата (20.03.2015) засвідчення копії була вказана позивачем на копіях поданих суду доказів, а посада особи була відсутня, оскільки копії засвідчувались представником позивача за довіреністю, а не посадовою особою позивача. При цьому, місцевий суд не обґрунтував в ухвалі причини, чому спір не міг бути вирішений ним за наявними в матеріалах справи засвідченими копіями кредитного договору з додатками та копіями платіжних документів (меморіальні ордери, виписки з банку), які є первинними бухгалтерськими документами, що необхідні для встановлення факту надання позивачем кредитних коштів позичальнику.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідач, в цілому не заперечуючи факт отримання від банку кредитних коштів, заперечував проти сум, які заявлені позивачем до стягнення. Про наявність спору щодо заявленої позивачем суми свідчить також та обставина, що відповідачем неодноразово заявлялися господарському суду клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що суд першої інстанції помилково залишив без розгляду позовні вимоги позивача з підстав передбачених п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Посилання ТОВ "Сяйво Плюс ЛТД" у касаційній скарзі на ту обставину, що у господарського суду апеляційної інстанції взагалі не було підстав для прийняття апеляційної скарги позивача, оскільки вона була подана з пропуском встановленого строку без клопотання про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, відхиляються Вищим господарським судом України з огляду на те, що в тексті апеляційної скарги ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" зазначає причини пропуску строку та простить відновити строк відповідно до ст. 53 ГПК України.

Отже, наведені вище висновки господарського суду апеляційної інстанції вмотивовані на підставі наявних у справі доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи наведене вище, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво Плюс ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі № 910/7180/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька Н. Губенко

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст