ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 910/26848/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Нєсвєтової Н.М.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року у справі № 910/26848/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" до Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) про скасування рішення про анулювання процедури конкурсних торгів та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про скасування його рішення про анулювання процедури конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800), запрошення до участі в яких було розміщено на офіційному Інтернет-сайті відповідача 15.08.2014 року, ідентифікаційний номер тендерного процесу: 5; зобов'язання завершити процедуру конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги, запрошення до участі у яких було розміщено на офіційному Інтернет-сайті відповідача 15.08.2014 року, ідентифікаційний номер тендерного процесу: 5 та зобов'язання припинити проведення процедури нових (повторних) конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту зазначеної автомобільної дороги згідно із запрошенням до участі у тендері, розміщеного на власному офіційному Інтернет-порталі 11.09.2015 року в зв'язку з недодержанням вимог національного законодавства в сфері закупівлі, Принципів та правил закупівлі товарів, робіт та послуг, затверджених Європейським банком реконструкції та розвитку, що призвело до порушення прав і законних інтересів ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" як учасника тендеру.

Разом з цим, позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: заборонити відповідачу вчиняти будь-які подальші дії з організації та проведення нової (повторної) процедури конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800) згідно з запрошенням до участі у тендері (в тому числі і проведення переговорів із ЄБРР та СІБ), розміщеного на власному офіційному Інтернет-порталі 11.09.2015 року, до завершення розгляду позову та прийняття відповідного рішення у справі; заборонити відповідачу організацію та проведення будь-яких інших процедур конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги до вирішення судом спору у даній справі.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що розкриття тендерних пропозицій у процедурі торгів на закупівлю робіт з ремонту зазначеної автомобільної дороги без визначення переможця тендеру, з подальшим анулюванням процедури тендеру, призвело до того, що конкурентам позивача стала відома інформація про розмір його цінової пропозиції та іншої інформації щодо засобів ведення господарської діяльності у сфері будівництва. Наведене призведе до використання конкурентами цієї інформації для формування своєї пропозиції у разі проведення повторної процедури торгів на закупівлю робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2015 року (суддя Карабань Я.А.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову заборонено відповідачу вчиняти будь-які подальші дії з організації та проведення нової (повторної) та будь-яких інших процедур конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800) згідно із запрошенням до участі у тендері, розміщеного на власному офіційному Інтернет-порталі 11.09.2015 року до вирішення спору у даній справі та прийняття судом відповідного рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року (судді: Рябуха В.І., Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) зазначену ухвалу суду першої інстанції скасовано та в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною, та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом позову у даній справі є вимоги учасника тендеру до замовника про скасування рішення про анулювання процедури конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги; зобов'язання завершити процедуру конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги та зобов'язання припинити проведення процедури нових (повторних) конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту зазначеної автомобільної дороги у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства України, правил і процедур, встановлених європейськими організаціями у сфері закупівлі робіт.

Предметом даного судового розгляду є заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: заборонити відповідачу вчиняти будь-які подальші дії з організації та проведення нової (повторної) процедури конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги, до завершення розгляду позову та прийняття відповідного рішення у справі; заборонити відповідачу організацію та проведення будь-яких інших процедур конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги до вирішення судом спору у даній справі.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та заборону відповідачу вчиняти будь-які подальші дії з організації та проведення нової (повторної) та будь-яких інших процедур конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги мотивовано обгрунтованістю поданої заяви в зазначеній частині, а також достатністю наданих суду документів для висновку про наявність реальної ймовірності ускладнення виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення позову.

Апеляційний господарський суд скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову виходив з необгрунтованості висновків суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову і можливого утруднення виконання судового рішення, тотожністю заходів забезпечення позову одній із заявлених позовних вимог, не конкретизації дій, які забороняється вчиняти відповідачу в зв'язку з вжиттям таких заходів, а також з того, що вжиті заходи до забезпечення позову порушують права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними з заявленими позивачем вимогами.

При цьому вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Необхідною умовою вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття відповідних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення. Вжиття таких заходів є правом господарського суду. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд діє за внутрішнім переконанням на підставі та у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За змістом п.п. 3, 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про зобов'язання відповідача припинити проведення процедури нових (повторних) конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800).

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову, якою заборонено відповідачу вчиняти будь-які подальші дії з організації та проведення нової (повторної) та будь-яких інших процедур конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800) до вирішення спору у даній справі та прийняття судом відповідного рішення, суд апеляційної інстанції вказав на тотожність вжитих заходів забезпечення позову із наведеною вище однією з позовних вимог.

Однак при цьому апеляційний господарський суд не врахував, що предмет позову складається з кількох позовних вимог, які в своїй сукупності не є тотожними вжитим заходам забезпечення позову, а вжиття саме такого заходу забезпечення позову, який було вжито судом першої інстанції, є співвідносним заявленим позивачем вимогам і необхідним та адекватним способом уникнення труднощів з виконанням судового рішення або неможливості його виконання і спрямоване на запобігання порушення прав позивача та інших осіб (учасників нової процедури конкурсних торгів) у разі задоволення позову.

До того ж, посилаючись на необгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо можливого утруднення виконання рішення суду за відсутності доказів наведеного, апеляційний господарський суд не прийняв до уваги, що заява позивача, як і сама вимога про забезпечення позову, містить посилання на те, що на офіційному інтернет-порталі відповідача 11.09.2015 року розміщено запрошення до участі у новому тендері із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800), на підтвердження чого до заяви додано роздруковані відомості з офіційного сайту замовника про оголошення торгів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказавши на невизначеність в ухвалі місцевого господарського суду, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу, не звернув уваги на те, що судом першої інстанції заборонено відповідачу вчиняти дії, пов'язані саме з процедурою проведення нових конкурсних торгів, та не врахував особливостей процедури конкурсних торгів із закупівлі робіт, що складається з комплексу заходів, передбачених чинним законодавством в даній сфері правовідносин, перерахування яких є неможливим під час винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які подальші дії з організації та проведення нової (повторної) та будь-яких інших процедур конкурсних торгів із закупівлі робіт з ремонту автомобільної дороги М-01 Київ - Чернігів - Нові Яриловичі (км 18+730 - км 98+800) до вирішення спору у даній справі та прийняття судом відповідного рішення, є співвідносними та адекватними заявленим позовним вимогам і фактичним обставинам спору та запобігають можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вжиття заходів забезпечення позову, які ним було вжито, що обгрунтовується матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

В той же час, апеляційний господарський суд неправильно застосувавши норми процесуального права щодо вжиття заходів до забезпечення позову, дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та відмову в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законна та обґрунтована ухвала місцевого господарського суду - залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 року скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 16.10.2015 року залишити без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді Н.Нєсвєтова

М.Черкащенко