ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 908/4160/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" на постанову та на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року господарського суду Запорізької області від 02.09.2015 рокуу справі господарського судуЗапорізької областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Почерк"доДержавного підприємства "Адміністрації морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "Адміністрації морських портів України"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - морський агент ДСД 30.05.2012р.№1-УП/О ПП "ГНПД"простягнення 29 447,56 грн. за участю представників сторін:

позивача:Науменко А.В.,відповідача: третьої особи:Мунтян О.Л., не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про стягнення 29 477,56 грн. за договором № 13 від 24.09.13 року, з яких: 27115,66 грн. надлишково перерахованих грошових коштів, 2361,90 грн. відсотків за користування грошовими коштами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачу було надлишково перераховано грошові кошти в розмірі 27115,66 грн., які, на думку позивача, підлягають стягненню на користь позивача зі сплатою відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2361,90 грн. на підставі норм ст.ст.193, 229 Господарського кодексу України та ст.ст.526, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.09.2015 року (суддя: Давиденко І.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року (колегія суддів у складі: Радіонова О.О. - головуючого, суддів: Бойченко К.І., Марченко О.А.) рішення місцевого господарського суду від 02.09.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "Почерк" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 02.09.2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Кодексу торговельного мореплавства України вбачається, що даний кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства. Під торговельним мореплавством у цьому Кодексі розуміється діяльність, пов'язана з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, розвідки та видобування корисних копалин, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій, прокладання кабелю, також для інших господарських, наукових і культурних цілей.

Згідно зі статтею 4 Кодексу торговельного мореплавства України, до цивільних, адміністративних, господарських та інших правовідносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані цим Кодексом, відповідно застосовуються правила цивільного, адміністративного, господарського та іншого законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Почерк" є власником судна СЧС "Вера", що підтверджується Свідоцтвом про право власності на судно. СЧС "Вера" є торговельним судном типа риболовне ( т.1 а.с.14).

01.01.2013 року між ДСД 30.05.12 № 1 УП/О ПП ГНПД 32972994 (далі - Агент) та ТОВ "Почерк" (далі - власник) було укладено договір № 10/13-1 морського агентування за винагороду, предметом якого є регулювання взаємовідносини Агента та Власника в процесі агентування суден власника на підставі заявок-доручень (номінацій), отриманих від власника, які є невід"ємною частиною цього договору (т.1 а.с.28).

Згідно з пунктами 1.2, 2.2 договору, Агент зобов"язується від імені та за рахунок власника здійснювати агентування суден власника на підставі Кодексу торгового мореплавства України за відповідну винагороду; зобов"язується забезпечувати повний комплекс послуг відповідно до Кодексу торгового мореплавства України від імені та за дорученням власника.

Відповідно до розділу 3 договору, яким визначено порядок розрахунків зазначено, що Агент складає проформу рахунку та узгоджує її з Власником. Власник зобов"язаний своєчасно здійснювати розрахунки з усіма учасниками обслуговування судна або самостійно, або через Агента. Агент після відходу судна направляє всі виправдовувальні документи Власнику. У разі розрахунку через Агента, останній своєчасно здійснює розрахунки з усіма організаціями, які надали послуги.

За виконану роботу Власник виплачує Агенту агентську винагороду у розмірі 20000,00 грн.

Договір набирає чинності та діє з моменту його підписання до 31.12.2013р. Якщо будь-яка із сторін за 30 днів до спливу строку дії договору не заявить у письмовому вигляді про його бажання розірвати договір, то він автоматично продовжується на наступний рік ( п.6.1 договору).

Також, листом від 17-7/151 від 24.09.13р. Бердянська філія Державного підприємства Адміністрація морських портів України надіслана ДСД 30.05.12. № 1 УП/О ПП ГНПД 32972994 проект Договору між Державним підприємством Адміністрація морських портів України (далі - АМПУ) та ДСД 30.05.12 № 1 УП/О ПП ГНПД 32972994 (далі - Агент) № 13 предметом якого є визначення взаємовідносин між Агентом та АМПУ під час виконання сторонами своїх обов"язків по обслуговуванню суден, які знаходяться в акваторії Бердянського морського порту (далі - порт), а також виконання загальних вимог Правил безпеки праці у морських портах робітниками Агента під час знаходження на території порту (т.1 а.с.15-23).

Відповідно до листа ДСД 30.05.12 № 1 УП/О ПП ГНПД 32972994 № 35 від 04.10.15р. проект Договору було розглянуто, складено до нього протокол розбіжностей та повернуто Бердянській філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (т.1 а.с.16).

АМПУ не узгоджено протокол розбіжностей та відповідно не підписано його.

Листом від 21.10.13 № 11-204/04-юр Бердянська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" повідомила ДСД 30.05.12 № 1 УП/О ПП "ГНПД" 32972994 про те, що Договір є неукладеним та таким, що не має юридичної сили.

Отже, враховуючи положення ст. 181 ГК України, суди правомірно встановили, що договір між відповідачем та третьою особою щодо визначення взаємовідносин між Агентом та АМПУ по обслуговуванню суден, які знаходяться в акваторії Бердянського морського порту, укладено не було, а відповідно між сторонами на підставі цього договору не виникли правовідносини.

Разом з тим, відповідно до листа Капітана СЧС "Вера" №127 від 30.10.2013 року було прийнято рішення про номінацію морським агентом ДСД 30.05.12 № 1 УП/О ПП "ГНПД" 32972994 в межах глави 5 ст.ст. 115-119 КТМУ без обмежень.

З 01.01.15 по 30.06.15 Капітаном СЧС "Вера" на адресу ДСД 30.05.12. № 1 УП/О ПП "ГНПД" 32972994 були направлені листи-розпорядження:

- за оформлення заїзду автотранспорту на територію порту на загальну суму 7750,00 грн.;

- за оформлення приходу відходу т/х "Вера" на загальну суму 18732,68 грн.

Відповідно до платіжних доручень та квитанцій, які містяться в матеріалах справи, у період з 01.01.15 по 30.06.15 ДСД 30.05.12 № 1 УП/О ПП "ГНПД" 32972994 було сплачено на користь Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" 41540, 68 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до призначень платежу у платіжних дорученнях оплати проводились за електроенергію та за дорученням СЧС "Вера", як вимушений платіж за вимогою АМПУ за держнадзор, за проїзд до судна, за контроль за оформленням відходу судна, згідно листів капітана СЧС "Вера".

При цьому, позивач вказує, що фактично від Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було отримано послуги на загальну суму 17928,11 грн., а грошові кошти у розмірі 27115,66 грн. є надлишково перерахованими.

Листами від 15.01.15. № 115, від 19.01.15. № 63, від 26.01.15. № 66, від 29.01.15. № 69, від 02.02.15. № 72, від 06.02.15. № 04/02, від 12.02.15. № 12/03, від 16.02.15. № 12/04, від 20.02.14. № 7, від 05.03.15. № 10, від 11.03.15. № 13, від 12.03.15. № 15, від 25.03.15. № 18, від 01.04.15. № 20, від 03.04.15. № 21, від 08.04.15. № 22, від 10.04.15. № 25, від 24.04.15. № 27, від 29.04.15. № 28, від 29.04.15. № 29, від 30.04.15. № 30, від 29.05.15. № 31, від 04.06.15. № 33 капітан т/х Вера звертався до Бердянської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України з вимогами про повернення грошових коштів у розмірі 27115, 68 грн (т.1 а.с.62-84).

На вказані звернення Бердянська філія ДП АМПУ надавала відповіді від 16.02.15р. № 11.04-13/63, від 24.02.15р. № 11.04-13/67, від 05.03.15р. № 11.04-13/78, від 29.04.15р. № 11.04-13/141, від 06.05.15р. № 11.04-13/147, з яких вбачається, що операції з обслуговування та обробки судна СЧС "Вера" (в тому числі забезпечення судна електроенергією, прохід спецперсоналу, проїзд автотранспорту та інше) біля причалів Бердянського морського порту які здійснюються, не відносяться до послуг, які надаються адміністрацією порту в рамках портових зборів та спеціалізованих послуг, а відносяться до господарських відносин, які виникають між суб"єктом господарювання та адміністрацією порту, тарифи на які у відповідності до п.3 ст. 21 Закону України "Про морські порти України" є вільними та визначаються умовами укладеного договору (у спрощеному вигляді на підставі заявки). Територія яка підпадає під поняття прилеглої до причалів, порядок її визначення та витрати, пов'язані з її утриманням, відносяться до компетенції адміністрації порту як балансоутримувача споруд (причалів). Прилегла до причалів територія не включає в себе автошляхи порту, проїзд по яким необхідний автотранспорту, який Вами замовляється, з метою обслуговування та обробки СЧС Вера біля причалів. Кошти, отримані адміністрацією порту в рамках сплати причального та корабельного збору, не використовуються на утримання автошляхів. Судну СЧС "Вера" у вказаний період були надані послуги із забезпечення заїзду на територію порту автотранспорту та оформлення судну приходу (відходу), за що Вашим морським агентом було сплачено кошти по встановленим адміністрацією тарифам за вказані послуги, а тому не існує підстав для їх повернення.

Не повернення ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії вказаних коштів стало підставою для подання ТВО "Почерк" даного позову, предметом якого є повернення сплачених Агентом коштів у розмірі 27115,66 грн. на підставі ст. 229 Господарського кодексу України та відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 2361,90 грн.

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Колегія суддів відзначає, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснюючи оплату на користь порту морським агентом у платіжних дорученнях в призначенні платежу не було жодних вказівок на будь-який договір, що унеможливлює встановити мету здійснення платежів на користь порту у розмірі 41540,68 грн.

Враховуючи вищевикладене, приписи зазначених статей, суди попередніх інстанцій правомірно встановивши, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні правовідносини та грошові зобов"язання дійшли вірного висновку, що в даному випадку права відповідача позивачем не були порушені, а тому відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.12.2015 року та рішення господарського суду Запорізької області від 02.09.2015 року у справі № 908/4160/15 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді: І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова