ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 907/637/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Гольцової Л.А., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни м.Київна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 рокута рішенняГосподарського суду Закарпатської області від 16.07.2015 рокуу справі№907/637/15 Господарського суду Закарпатської областіза позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни м.КиївдоФізичної особи - підприємця ОСОБА_5 м.Іршава Закарпатської областіпростягнення заборгованості за кредитним договором №0036/07/26-КL від 19.11.2007 року в сумі 571 726,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сидоренко Ю.А. (дов.№10/00-59 від 16.06.2015 року);

від відповідача: ОСОБА_7 (дов. №1593 від 17.11.2014 року);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.07.2015 року у справі №907/637/15 (суддя Русняк В.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року у справі №907/637/15 (судді: Гнатюк Г.М., Костів Т.С., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Закарпатської області від 16.07.2015 року у справі №907/637/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію залишено без задоволення.

Прийняті судові акти мотивовані відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки строк повернення останнього платежу згідно графіку 30.09.2009 року по якому строк позовної давності сплив 01.10.2012 року. Позов у справі подано 08.06.2015 року, тобто за межами строку позовної давності за всіма сумами простроченого боргу, а відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірина Миколаївна м.Київ звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.07.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року у справі №907/637/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні, представник позивача, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч. 3 ст. 346 ГК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 листопада 2007 року між АКБ "Форум", правонаступником якого є ПАТ "БАНК ФОРУМ" (позивач), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (відповідач) укладено кредитний договір №0036/07/26-КL відповідно до предмету якого відповідач отримав грошові кошти у формі кредиту у розмірі 309000,00 грн. у формі кредитної лінії на поповнення обігових коштів строком по 18 листопада 2008 року під 17,5 % річних.

Додатковою угодою №1 від 18 листопада 2008 року до кредитного договору №0036/07/26-КL від 19 листопада 2007 року термін користування кредитними коштами був збільшений по 17 листопада 2009року.

Відповідач здійснює повернення кредиту на відкритий йому позичковий рахунок. (п.2.3. Договору).

Відповідно п. 2.6 кредитного договору, відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця включно.

Позичальник зобов'язався не пізніше визначеного п.1.2 цього договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів у повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами ( п. 3.3.2 кредитного договору).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем повністю виконано свої зобов'язання перед відповідачем за договором, а отримання грошових коштів відповідачем підтверджується заявами на видачу готівки: №15847 від 22.11.2007року на суму 40000,00 грн., № 18623 від 26.11.2007року на суму 50000,00 грн., № 20134 від 28.11.2007року на суму 219000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за кредитним договором, а саме не здійснено погашення заборгованості в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 571726,61 грн. заборгованості за кредитним договором №0036/07/26-КL від 19.11.2007 року.

Згодом, позивачем подано заяву №8522/1.2 від 30.06.2015р. (№ 02.51-14/9139/15 від 06.07.2015року) про зменшення позовних вимог на суму 213 363,60 грн., у зв'язку з продажем іпотечного майна майнового поручителя ФГ "Насос" - комплексу водолікарні та стягнення 358362,97 грн. з яких 300000,00 грн. - прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 58362,97 грн. прострочена заборгованість по нарахованим процентам.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №0036/07/27 KL від 19 листопада 2007 р. кінцевим терміном повернення кредитних коштів є 18 листопада 2008 р. Додатковою угодою від 17 листопада 2008 р. термін дії кредитного договору був продовжений до 17 листопада 2009 року та встановлено, що боржник повертає отримані кошти рівними частками.

Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки оплати чергових платежів визначено місяцями починаючи з жовтня 2008 р. по жовтень 2009 р.

Сторони встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

За поданим позивачем розрахунком відповідач відповідно до умов договору проводив погашення відсотків за користування кредитом і на кінець дії договору 01.10.2009року у нього була відсутня заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитних коштів. Тому суди попередніх інстанцій зазначили, що неправомірним є погашення нарахованих за межами строку дії договору відсотків за рахунок продажу іпотечного майна.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно ч.3 ст.254 Цивільного кодексу України строк виконання кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число місяця.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст.257 Цивільного кодексу України).

Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що з 17 листопада 2008р., коли укладалась додаткова угода на повернення суми кредиту, позивачу було відомо про порушення його прав, оскільки ОСОБА_5 забов'язання за кредитним договором не виконувались з грудня 2007 року; строк повернення останнього платежу згідно графіку - 30.09.2009 року, по якому строк позовної давності сплив 01.10.2012 року. Позов у справі подано 08.06.2015р., тобто за межами строку позовної давності за всіма сумами простроченого боргу, а відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, тому суди попередніх інстанцій застосували позовну давність та дійшли висновку про відмову в позові.

Згідно ч.2 ст. 264 ЦК України підставою для переривання перебігу строку позовної давності є пред'явлення позову до одного із кількох боржників. Дія норми в цій частині розповсюджується на випадки субсидіарної відповідальності осіб та на випадки, у яких виконання певного зобов'язання покладено одночасно на декількох осіб (ст. 619 ЦК України).

Лише солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконанний в повному обсязі (ч.2 ст.543 ЦК України).

Щодо доводів позивача, що судом не застосовані положення ст. 264 Цивільного кодексу України щодо переривання перебігу позовної давності та не досліджено рішення господарського суду Закарпатської області від 17.10.2012р. у справі №5008/756/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства БАНК "ФОРУМ" до відповідача 1 фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 до відповідача 2 фермерського господарства "Насос" про звернення стягнення суми 568560,83 грн. на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанції зазначив, що пред'явлення позову ПАТ "Банк Форум" до іпотекодаця - фермерського господарства "Насос" про звернення стягнення на предмет іпотеки не перервало перебігу позовної давності щодо вимог до боржника ОСОБА_5, так як останній не несе солідарної відповідальності з іпотекодавцем - фермерським господарством "Насос".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст.ст.43, 47, 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 ,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Ларченко Ірини Миколаївни м.Київ залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 року у справі №907/637/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: Л.А. Гольцова

В.І. Саранюк