ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 5016/1309/2012(7/73)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),Суддів:Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу комунального підприємства "Миколаївська овочева база" на рішення господарського суду Миколаївської області від 16 червня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі №5016/1309/2012(7/73) за позовом комунального підприємства "Миколаївська овочева база" до публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання недійсним протоколу засідання комісії, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року комунальне підприємство "Миколаївська овочева база" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання недійсним рішення комісії, оформлене протоколом №777 від 23 травня 2012 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16 червня 2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення ПАТ "Миколаївобленерго", оформлене протоколом засідання комісії №777 від 23 травня 2012 року, по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ №С 3812 від 21 лютого 2012 року в частині нарахування КП "Миколаївська овочева база" вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 2 628 891 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з позивача до Державного бюджету України 3 300 грн. судового збору. Стягнуто з відповідача на користь позивача 58 224,88 грн. судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено. Викладено пункти 2, 4, 5 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Визнати недійсним рішення ПАТ "Миколаївобленерго", оформлене протоколом засідання комісії №777 від 23 травня 2012 року, по розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією № С 3812 від 21 лютого 2012 року в частині нарахування КП "Миколаївська овочева база" вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 2 217 802,20 грн.

Повернути ПК "Миколаївська овочева база" з Державного бюджету України 53 087,23 грн. судового збору за подачу позовної заяви, надмірно сплаченого за платіжним дорученням № 134 від 6 липня 2012 року.

Стягнути з ПАТ "Миколаївобленерго" на користь КП "Миколаївська овочева база" 5 361,47 грн. витрат по проведенню експертизи.".

В решті рішення залишено без змін. Повернуто позивачу з Державного бюджету України 28 121,12 грн. надмірно сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, скасувати постанову апеляційного господарського суду в частині визнання недійсним рішення ПАТ "Миколаївобленерго", оформленого протоколом засідання комісії №777 від 23 травня 2012 року, по розгляду Акту про порушення Правил користування електричною енергією № С 3812 від 21 лютого 2012 року в частині нарахування КП "Миколаївська овочева база" вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 2 217 802,20 грн., прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити, визнавши оспорюване рішення ПАТ "Миколаївобленерго", оформленого протоколом засідання комісії №777 від 23 травня 2012 року недійсним повністю.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позовні вимоги позивача фактично зводяться до скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до нього рішенням відповідача, оформленим протоколом №777 від 23 травня 2012 року та розгляду Акту про порушення ПКЕЕ №С 3812 від 21 лютого 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 15 травня 2007 року між ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго" (постачальник) та КП "Миколаївська овочева база" (споживач) укладено договір №44/4131 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 630 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору. Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 1 договору).

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

У пункті 4.2.3 договору вказано, що відповідач сплачує позивачеві вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ (далі - Методика) та ПКЕЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі таких дій відповідача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою та/або ПКЕЕ.

Додатком №2 до договору сторони визначили перелік об'єктів, які знаходяться на балансі споживача з кількістю робочих годин на добу - 24, кількістю робочих днів на місяць - 7, дозволеною потужністю - 630 кВт.

Згідно акту про пломбування від 12 листопада 2009 року, на об'єкті споживача за адресою м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1 встановлений прилад обліку "Меркурий-230" ART-03RN №04440555, який опломбований та переданий споживачу на відповідальне зберігання. В цей же день відбулася перевірка технічного стану встановленого лічильника, про що було складено акт технічної перевірки №4017, згідно якого лічильник визнано придатним до використання.

21 лютого 2012 року працівниками відповідача у присутності представника позивача - головного енергетика, призначеного відповідальним за загальний стан електрогосподарства по КП "Миколаївська овочева база", Грека М.О., проведено позапланову технічну перевірку об'єкту за адресою: м. Миколаїв, вул. Кагатна, 1 та складено акт технічної перевірки №31003110, про порушення п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: "установка пристрою, який зменшує покази приладу обліку, виявити яке при контрольному огляді представники енергопостачальника не мали можливості. Неправильна робота розрахункового приладу обліку електричної енергії, а саме при споживанні навантаження 169,8 кВт/год враховується лише 54,0 кВт/год, тобто недооблік 68,5%". Вказаний акт було підписано представником споживача без зауважень." При цьому, у пункті 9 Акту порушення зазначено: "прилад обліку знятий, укладений у пакет, пакет опломбований пломбою №05534371. Акт про пломбування від 21 лютого 2012 року №0000030."

Крім того, ознаки втручання до внутрішніх конструктивних елементів вищевказаного лічильника, а також факт порушення пломби - наклейки №0865829, №0865830, якими був опломбований вищезазначений лічильник після опломбування, встановлено експертними дослідженнями НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області та судової трасологічної експертизи проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, висновком спеціаліста №90П.

На підставі Акту про порушення Правил користування електричною енергією № С 3812 від 21 лютого 2012 та вказаних висновків експертиз, 23 травня 2012 року прийнято рішення комісії відповідача, оформлене протоколом №777 (далі - рішення комісії відповідача), про нарахування позивачу до сплати вартості недоврахованої використаної електроенергії у розмірі 2 873 011,66 грн.

У вказаному рішенні відповідач вказав, що: споживачем було порушено п. 6.40 ПКЕЕ; розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ виконано відповідно до п. 2.1.3 Методики; розрахунковий добовий обсяг споживання електроенергії визначено за формулою 2.4 Методики; коефіцієнт використання електрообладнання обрано рівним 0,5; кількість днів, за який має здійснюватись перерахунок, визначено за формулою 2.6 Методики, а датою початку порушення визначено дату проведення останньої технічної перевірки лічильника електричної енергії, а саме 1 грудня 2010 року.

Позивач не погодився з вказаним рішенням і просить суд визнати його недійсним.

Місцевий господарський суд, встановивши вказані обставини та посилаючись на положення ст. 237 Господарського кодексу України, ст. 29 Закону України "Про електроенергетику", пункти 3.2, 3.3, 3.31, 6.40 ПКЕЕ та положення Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою ПКЕЕ, вказав, що хоча ні висновком спеціалістів № 90П, ні судовими експертизами не підтверджено факту встановлення пристрою зниження показів приладу обліку саме споживачем, а встановлено лише факт втручання до внутрішніх елементів лічильника та порушення цілісності пломб - наклейок №0865829, №0865830 та двох пломб, оскаржуване рішення комісії відповідача про стягнення з позивача вартості недоврахованої спожитої електроенергії, прийнято відповідачем на законних підставах, оскільки саме позивач, згідно ПКЕЕ, несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб, як особа, на балансі якої перебував лічильник і, який мав забезпечувати його схоронність. Однак, встановивши, що при здійсненні розрахунків розміру та вартості недоврахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, відповідач використовував показник потужності споживаного навантаження 567 кВт/год, в той час, як в Акті встановлення порушення ПКЕЕ було зафіксовано при споживані навантаження 169,8 кВт/год, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставне нарахування 2 628 891 грн. за недообліковане використання електричної енергії, в зв'язку з чим визнав недійсним рішення комісії в цій частині.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що комісією відповідача правомірно винесено спірне рішення, на підставі якого позивач має сплатити нараховану вартість недооблікованої спожитої електроенергії, однак вказав, що місцевий господарський суд помилково розраховував вказану суму за період з 1 грудня 2010 року по травень 2011 року, оскільки відповідно до приписів ч. 2 до формули 2.6 п. 2.5. Методики, такий розрахунок має здійснюватись за період з 1 грудня 2010 року (дата останньої перевірки лічильника електроенергії) по 21 лютого 2012 року (дата виявлення порушення ПКЕЕ). На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції змінив рішення місцевого господарського суду, яким було визнано недійсним рішення комісії відповідача в частині вартості недооблікованої електроенергії у розмірі 2 628 891 грн., вказавши, що воно підлягає визнанню недійсним в частині стягнення 2 217 802,20 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції здійснив перерозподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам та відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій є правильними з огляду на наступне.

Взаємовідносини, які виникають в процесі купівлі-продажу електричної енергії між виробниками, постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Відповідальною за технічний стан засобів обліку, згідно п. 3.2. ПКЕЕ, є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3. ПКЕЕ).

Оскільки факт втручання до внутрішніх елементів лічильника та порушення цілісності пломб - наклейок №0865829, №0865830 та двох пломб, якими було оснащено лічильник при переданні його позивачу, було встановлено висновком спеціаліста №90П та експертними дослідженнями НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області та судової трасологічної експертизи проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, що, між тим, позивач у касаційній скарзі заперечує, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про те, що саме позивач несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акту про опломбування, і як наслідок, повинен відповідати за таке порушення.

Згідно п.п. 4.6, 4.7 Методики №562, в Акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення.

Суди попередніх інстанцій дослідивши всі обставини справи дійшли правильного висновку про зменшення, нарахованої відповідачем, суми вартості недоврахованої електроенергії, оскільки при здійсненні її розрахунку відповідач, безпідставно використав показник потужності споживаного навантаження 567 кВт/год, замість 169,8 кВт/год, як було зазначено в Акті про порушення.

В той же час, суд апеляційної інстанції правильно послався на п. 2.5 Методики №562, якою передбачено, що період, за який має здійснюватись перерахунок, слід розраховувати з дати проведення останньої технічної перевірки по день виявлення порушення, але не більше ніж за три роки, і вказав, що рішення суду першої інстанції, яке в цілому є законним та обгрунтованим, підлягає зміні з урахуванням того, що господарський суд помилково розрахував вартість не облікованої електроенергії з дати останньої технічної перевірки лічильника електричної енергії, а саме з 1 грудня 2010 року по травень 2011 року, замість того, щоб розрахувати цей період по день проведення останньої перевірки 21 лютого 2012 року (день порушення). Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що рішення комісії відповідача має бути визнано недійсним в частині нарахування КП "Миколаївська овочева база" вартості недоврахованої електричної енергії в розмірі 2 217 802,20 грн.

Врахувавши вимоги Закону України "Про судовий збір" та ст. 49 ГПК України, суд другої інстанції здійснив перерозподіл судових витрат у цій справі, що також було здійснено без порушень та відповідно вимог матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, вказані висновки апеляційного господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормами матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, в той час як доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні положень вказаних норм права, зводяться до аналізу наявних у справі доказів, встановлення та переоцінка яких, в силу вимог ст. 1117 ГПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції, а тому такі твердження скаржника не можуть бути підставою для зміни або скасування прийнятих у справі судових рішень.

За таких обставин постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Миколаївська овочева база" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2015 року у справі №5016/1309/2012(7/73) - без змін.

Головуючий:П.А.ГончарукСудді:І.Д.Кондратова Л.В.Стратієнко