ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року Справа № 910/19751/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Васищак І.М. і Грек Б.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016

зі справи № 910/19751/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий канал" (далі - Товариство), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (далі - ТРК),

іноземного підприємства "1+1 Продакшн" (далі - Підприємство), м. Київ,

про порушення майнових авторських прав та стягнення компенсації,

за участю представників сторін:

Товариства - Венецької О.О., Мороз К.А.,

ТРК - Варічевої Л.С., Ларіонової О.О., Левченка О.В., Фокіна С.О.,

Підприємства - Фокіна С.О.,

з оголошенням 13.12.2016 у судовому засіданні перерви до 15.12.2016,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.01.2015 позов задоволено частково: зобов'язано ТРК і Підприємство припинити дії щодо порушення майнових авторських прав Товариства на літературний твір - "Типовой сценарий телевизионной передачи "Ревизор" та на телевізійну передачу "Ревізор" шляхом їх використання способом переробки для створення будь-яких аналогічних творів, у тому числі телепередачі "Інспектор Фреймут"; заборонено опублікування телевізійної передачі "Інспектор Фреймут", випуск примірників, відеограм, сповіщення, розповсюдження та інше використання будь-яким із способів, передбачених чинним законодавством України"; зобов'язано Підприємство виплатити Товариству компенсацію в сумі 414 120 грн.; зобов'язано ТРК виплатити Товариству компенсацію в сумі 803 880 грн.; у решті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 зазначене рішення місцевого господарського суду зі справи скасовано в частині задоволення позову та прийнято нове рішення про повну відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2015 зазначену постанову апеляційного господарського суду скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 зі справи залишено в силі.

Постановою Верховного Суду України від 17.02.2016 відмовлено в задоволенні заяви ТРК про перегляд названої постанови Вищого господарського суду України зі справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, відмовлено ТРК у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 та зазначене рішення місцевого суду залишено без змін.

28.11.2016 ТРК знов звернулася до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд названого рішення місцевого господарського суду від 21.01.2015 за нововиявленими обставинами.

При цьому заявник вважав, що наявний у матеріалах справи акт прийому-передачі прав інтелектуальної власності на твори від автора до Товариства, датований 27.06.2012, підписаний пізніше, ніж вказана у ньому дата, що впливає на висновки суду щодо набуття позивачем виключних майнових авторських прав. Ця обставина, на думку заявника, має значення для правильного вирішення справи та є нововиявленою, оскільки стала відома лише 25.07.2016 після ознайомлення представника ТРК з матеріалами кримінального провадження № 12015100100004470 і наявного в них висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової технічної експертизи документів від 07.07.2016 № 7974/10054-10066/16-34.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2016 (суддя Зеленіна Н.І.) названу заяву ТРК задоволено: рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 зі справи скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статті 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано наявністю названих ТРК нововиявлених обставин.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (колегія суддів у складі: Доманська М.Л. - головуючий суддя, судді Сотніков С.В., Тищенко А.І.): рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2016 скасовано; в задоволенні згаданої заяви ТРК відмовлено; рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 зі справи залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано відсутністю в даному випадку нововиявлених обставин у розумінні статті 112 ГПК України.

У касаційній скарзі та письмових поясненнях до неї ТРК просить Вищий господарський суд України оскаржувану постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а назване рішення суду першої інстанції від 30.08.2016 залишити в силі.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Товариства, ТРК та Підприємства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у статті 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 20 ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. За наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Абзацом першим підпункту 8.2 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що згідно з частиною першою статті 114 ГПК перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим господарським судом, який прийняв це рішення, але в іншому складі суду, оскільки за приписом статті 20 названого Кодексу суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участь у перегляді прийнятого за його участю судового рішення за нововиявленими обставинами (з урахуванням, водночас, наведеного в пункті 3 розділу II "Прикінцеві положення" названого Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI). Передбачені зазначеною нормою ГПК обмеження поширюються й на суддів, якими приймалися постанови за результатами апеляційного і касаційного перегляду цього ж судового рішення чи інших судових рішень у відповідній справі. Наведене стосується й тих випадків, коли за результатами апеляційного чи касаційного перегляду рішення суду першої інстанції було змінене або частково скасоване, а в іншій частині залишено без змін.

У прийнятті Київським апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови від 10.10.2016 за нововиявленими обставинами брали участь два судді (Доманська М.Л., Сотніков С.В.), які також прийняли постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, якою залишили без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 11.04.2016 зі справи, якою, в свою чергу, було відмовлено ТРК у задоволенні першої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2015 та зазначене рішення місцевого суду від 21.01.2015 залишено без змін.

Беручи до уваги те, що ці судді не мали права брати участь у повторному перегляді справи за нововиявленими обставинами, а повинні були заявити самовідвід, прийнята за їх участю постанова від 10.10.2016 є неправомірною та прийнята з порушенням наведених приписів процесуального права, а тому оскаржувана постанова апеляційного господарського суду відповідно до пункту 1 частини другої статті 11110 ГПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 зі справи № 910/19751/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Васищак

Суддя Б.Грек