ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 925/391/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівВладимиренко С.В. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Черкаської області 24.07.2014 Київського апеляційного господарського суду 22.07.2015у справі господарського суду№ 925/391/14 Черкаської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост"доПриватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011"простягнення 482 316, 21 грн.за участю представників:

від позивача - Булава О.С.

від відповідача - Артеменко О.О., Білик О.А.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 у справі № 925/391/14 (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" (позивач) у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 925/391/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" (постачальник) та Закритим акціонерним товариством "Техносервіс" (покупець) укладено договір поставки № 010111, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупцю товар в асортименті, кількості, якості та за ціною, вказаною у рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах даного договору та рахунків-фактур до нього.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що при передачі товару покупець зобов'язується передати представнику постачальника оригінал доручення на право отримання товару і розписатися у видатковій накладній (товарно-транспортній накладній) на товар, що постачається.

Згідно з пунктами 8.2, 8.3 договору передача товару здійснюється на умовах поставки: DDP Україна м. Київ чи/або інше місце за вказівкою. Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, що визначається чинним законодавством України та згідно з умовам даного договору й рахунками-фактурами до нього.

У специфікації № 1 до договору вказано найменування товару, яке постачальник повинен поставити покупцю. Передача обладнання постачальником покупцю здійснюється на умовах поставки DDP с. Мартусівка, Бориспільський район, Київська область.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінт Фрост" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" про стягнення 482 316,21 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не в повному обсязі оплачено за отриманий товар.

Судами попередніх інстанцій відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Судові рішення мотивовані тим, що видаткова накладна № 27 від 31.03.2011, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відповідає вимогам, зокрема статті 9 вказаного Закону і не фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин.

Згідно з висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи від 27.06.2014 № 3709/14-33/3710/14-32/7092/14-33 встановлено, що підписи від імені Ісаєнко Л.Я. у договорі поставки №010111 від 01.01.2011 у графах "Ісаєнко Л.Я.", "Голова правління /Л.Я. Ісаєнко/", у специфікації № 1 до договору поставки № 010111 від 01.01.2011 у графі "Ісаєнко Л.Я.", у видатковій накладній № 27 від 31.03.2011 ТОВ "Грін Фрост" на поставку обладнання згідно договору № 010111 від 01.01.2011 у графі "Отримав(ла)", виконані не Ісаєнко Л.Я., а іншою особою.

Також, відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 29.01.2015 № 13691/13692/14-32 встановлено, що підписи від імені Ісаєнка Л.Я.: в графі "Ісаєнко Л.Я." на першій сторінці та в графі "Голова правління Л.Я. Ісаєнко" на другій сторінці Договору поставки № 010111 від 01.01.2011; в графі "Ісаєнко Л.Я." в Специфікації № 1 від 01.01.2011 до Договору поставки № 010111 від 01.01.2011; в графі "Отримав(ла)" в накладній № 27 від 31.03.2011; в графі "Ісаєнко Л.Я." в повідомленні від 25.06.2011 № 25/06/11-01, - виконані не Ісаєнком Л.Я., а іншою особою з наслідуванням підпису Ісаєнка.

Крім того, експертами встановлено, що у договорі поставки № 010111 від 01.01.2011, у специфікації № 1 до договору, у видатковій накладній № 27 від 31.03.2011 відтиски печатки ПрАТ "Техносервіс 2011" нанесені не тією печаткою, якою нанесені експериментальні та вільні зразки № 4-6, 9-15, 17-65 відтисків печатки ПрАТ "Техносервіс 2011", а іншою печаткою.

Суди також зазначають, що в матеріалах справи відсутня довіреність на право отримання товару, яка б підтверджувала факт передачі товару.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем не доведено факту передачі відповідачеві спірного майна - холодильного обладнання за накладною № 27 від 31.03.2011 в розумінні положень статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України, тому відсутні правові підстави на стягнення з відповідача 482 316,21 грн. на користь позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вказані висновки судів попередніх інстанцій вважає передчасними з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Отже, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію (постанова Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 903/679/14).

Судами не прийнята до уваги податкова накладна № 37 від 31.03.2011, оскільки вона виписана самим позивачем та не містить відміток вручення її відповідачу для формування податкового кредиту.

Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна фіксує виникнення податкових зобов'язань продавця і відображається в реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судами не досліджувався облік податкових накладних обох сторін.

Крім того, судами не досліджено та не взято до уваги банківські виписки, відповідно до яких відповідачем оплачено за поставку холодильного обладнання згідно з договором № 010111 від 01.01.2011 на суму 1 661 458,70 грн.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 925/391/14 підлягають скасуванню, справа № 925/391/14 - передачі на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Фрост" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 24.07.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 у справі № 925/391/14 скасувати.

Справу № 925/391/14 передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді С. Владимиренко

Н. Кочерова