ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 914/1298/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Сидоренка А.С. дов.14-100 від 18.04.2014

відповідача - не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2015

у справі № 914/1298/15 Господарського суду Львівської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

про стягнення 115 563,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького про стягнення заборгованості за поставлений за укладеним сторонами договором природний газ в розмірі 115 563,07 грн., в тому числі: 78 660,65 грн. основного боргу, 15 844,80 грн. пені, 16 913,01 грн. інфляційних втрат, 4 144,61 грн. -3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Манюк П.Т.) від 25.05.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 (судді: Гриців В.М., Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.), позов задовольнив частково, стягнуто з Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького на користь публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму в розмірі 109 951,93 грн., з яких: 78 660,65 грн. основного боргу; 7 922,40 грн. пені; 4 144,61 грн. 3% річних; 16 913,01 грн. інфляційних втрат; 2 311,26 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позову судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу за Договором про закупівлю природного газу, а в частині відмови в позові - наявністю підстав для зменшення розміру пені.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою в частині зменшення судами попередніх інстанцій суми пені, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України, ст.ст.42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, просить їх в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в частині стягнення пені в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на те, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не були враховані всі обставини справи, зокрема щодо правового статусу позивача та його інтересів.

Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права до встановлених обставин справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

28.01.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавцем) та Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (покупцем) було укладено договір про закупівлю природного газу №13/3517-ТЕ-21.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю імпортований природний газ, ввезений на територію України публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Продавець передає покупцю в період з 01.01.2013 по 31.12.2013 природний газ в обсязі до 315,8 тис. м. куб. з помісячною розбивкою, що наведена у п.1.2 договору.

Відповідно до п.2.2 додатку №1 до вказаного договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати продавцеві для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печатками покупця і погоджені з газорозподільчим підприємством.

Згідно з п.п. 4.1, 7.3 зазначеного вище договору, порядок здійснення оплати, яка проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. У разі порушення покупцем умов п. 4.1 покупець зобов'язується (крім суми основної заборгованості) сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору позивачем у період з січня по грудень 2013 року за відповідними актами приймання-передачі поставлено відповідачеві природний газ на суму 390 214,89 грн., за який останній розрахувався частково, в результаті чого виник борг у розмірі 78 660,65 грн.

На вказану суму боргу позивачем нараховано 15 844,80 грн. пені, 16 913,0 грн. інфляційних втрат, 4 144,61грн. - 3% річних, розрахунок яких перевірений судами попередніх інстанцій на визнаний правильним.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення заявленого до стягнення розміру пені.

З урахуванням норм ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173-175, 193, 233 Господарського кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про задоволення позову щодо стягнення з відповідача сум основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Разом з тим, господарські суди дослідили наявність підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій та правомірно зменшили заявлену до стягнення суму пені на 50%, з чим погоджується і суд касаційної інстанції, врахувавши при цьому і інтереси позивача.

Як зазначалося вище, у касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржені судові рішення в частині зменшення заявленого до стягнення розміру пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача всю суму названих коштів.

Проте, силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Оскільки доводи касаційної скарги щодо скасування оскаржених судових рішень в частині зменшення розміру пені потребують додаткової оцінки та переоцінки доказів у справі, то такі доводи не можуть розглядатися судом касаційної інстанції.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2015 у справі №914/1298/15 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Мачульський Г.М. Шаргало В.І.