ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року Справа № 908/418/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівВладимиренко С.В. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПРИВАТБАНК"на постанову відДонецького апеляційного господарського суду 11.08.2015у справі господарського суду№ 908/418/15-г Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПРИВАТБАНК"дофізичної особи - підприємця ОСОБА_1простягнення заборгованостіза участю представників:

від позивача - не з'явилися

від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в розмірі 57 565,19 грн., з яких 35 934,69 грн. - заборгованість за кредитом, 12 545,20 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 6 477,31 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 607,99 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 у справі № 908/418/15-г (суддя Сушко Л.М.) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (позивач), присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитом - 35 934,69 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 12 545,20 грн.; пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 6 477,31 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 607,99 грн., судовий збір - 1 827,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 у справі № 908/418/15-г (головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Ушенко Л.В.) задоволено апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Частково скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 у справі № 908/418/15-г. Відмовлено Публічному акціонерному товариству Комерційному банку "ПРИВАТБАНК" у задоволенні позову до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені в сумі 6 477,31 грн. В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 у справі № 908/418/15-г залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 у справі № 908/418/15-г в наступній редакції: "Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором № б/н від 02.03.2011 в розмірі 57 565,19 грн. задовольнити частково. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", заборгованість за договором № б/н від 02.03.2011 в сумі 35 934,69 грн. за кредитом, в сумі 12 545,20 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 2 607,99 грн. по комісії за користування кредитом, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 621,46 грн. В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені в сумі 6 477,31 грн. відмовити". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 913,50 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 у справі № 908/418/15-г в частині відмови у стягненні пені та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області від 31.03.2015 у справі № 908/418/15-г.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції приписів розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 02.03.2011 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" із заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, оформленою на бланку типової форми ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", якою просив відкрити поточний рахунок та картковий рахунок в національній валюті.

В заяві зазначено, що у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта (у разі перевищення суми платежу над залишком власних коштів) банк може встановити клієнту на рахунку кредитний ліміт. Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій розсуд або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Підписавши дану заяву, ФОП ОСОБА_1. погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, в т.ч. з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, Тарифами банку, які разом з цією заявою, карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування. Цим підписом ФОП ОСОБА_1 приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (http://privatbank.ua, http://client-banc.privatbank.ua, або інший інтернет/sms-ресурс, вказаний банком).

Заяву підписано сторонами та зазначено, що датою відкриття рахунка та прийняття зразків підписів є 02.03.2011.

Згідно з пунктами 3.2.1.1.1., 3.2.1.1.6. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, смс-повідомлення або інші). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Відповідно до пунктів 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.9 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту до часового інтервалу нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено обов'язок Клієнта сплачувати Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Зобов'язання, при реалізації Банком права на стягнення неустойки, виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з пунктами 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15., далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 даного розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі- простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (п.3.2.1.4.10 Умов).

Як встановлено судами попередніх інстанцій банком виконані прийняті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування щодо встановлення кредитного ліміту в розмірі з 02.03.2011 - 24 000,00 грн., з 23.03.2011 - 23 400,00 грн., з 25.05.2011 - 30 000,00грн., з 04.02.2013 - 37 500,00 грн., з 24.12.2013 - 39 500,00 грн., з 01.03.2014 - 39 500, 00 грн., з 02.03.2014 - 35 040,27 грн.

Факт кредитування рахунку на підставі договору від 02.03.2011 та обліковування кредитної заборгованості на рахунку прострочених сум підтверджується банківськими виписками по рахунках відповідача та не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, процентам та комісії.

При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.3.2.1.5.1.).

Апеляційний господарських суд, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, змінив рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені, відмовивши позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Даний Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статей 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Частиною 7 статті 4 вказаного Закону передбачено, що координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.02.2015 місцезнаходженням ОСОБА_1 є м. Маріуполь Донецької області.

Листом від 05.11.2014 № 18-112/64483 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Маріуполь Донецької області.

05.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційного господарського суду про те, що перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, не є скасованим або недійсним. Крім того, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Таким чином судом апеляційної інстанції правомірно застосовано норми статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовлено позивачеві в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені.

Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку "ПРИВАТБАНК" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 у справі № 908/418/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя В. Саранюк

Судді С. Владимиренко

Н. Кочерова