ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Справа № 923/1788/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.,суддіФролова Г.М., Данилова М.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиДочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі№ 923/1788/15Господарського судуХерсонської областіза позовомДочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"доДепартаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністраціїза участюПрокуратури Херсонської областіпрозміну умов договору

В засіданні взяли участь представники:

Генеральної прокуратури - позивача:Кравчук О.А. Галан М.О. дов. від 13.09.16- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (далі за текстом - відповідач) про зміну умов договору, шляхом встановлення строку (терміну) повернення фінансової допомоги до 01.10.2025 згідно графіку (порядку) повернення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.11.2015 у справі № 923/1788/15 позовні вимоги задоволено: внесено зміни до пунктів 1.2, 2.3 та 4.3 укладеного між Дочірним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна" та Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (правонаступник - Департамент агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації) договору про надання фінансової допомоги від 17 червня 2009р. № 163, встановивши строк повернення фінансової допомоги до 01 жовтня 2015р. за наступним графіком:

- до 30 грудня 2016р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2017р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2018р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2019р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2020р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2021р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2022р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2023р. - 1700000 грн.;

- до 30 грудня 2024р. - 1700000 грн.;

- до 01 жовтня 2025р. - 1700000 грн..

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.12.2015 у даній справі виправлено допущену у резолютивній частині рішення від 19.11.2015 описку, а саме в даті "до 01 жовтня 2015" замість вірного - "01 жовтня 2025".

Рішення мотивовано тим, що наявні форс-мажорні обставини 2009р., несприятливі погодні умови, що мали місце у січні 2010р., зростання собівартості вирощуваної продукції упродовж 2009-2011рр., форс-мажорні обставини, що мали місце у зимовий період 2012р., значні зміни клімату на півдні України протягом 2013-2015рр., які підтверджуються висновками Торгово-промислової палати України від 25.04.2013 №846/05-4, від 05.06.2014 №1420/05-4, сертифікатом Херсонської торгово-промислової палати №4695 від 08.07.2015 №27.01-04/07-691. Наявністю відповідно до вимог ч.2 ст.652 ЦК України істотних обставин щодо зміни умов договору, оскільки сторони не могли їх передбачити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі № 923/1788/15 господарського суду Херсонської області скасовано. У задоволені позову відмовлено. Додатковою постановою від 06.06.2016 вирішено питання розподілу судових витрат. Постанова мотивована тим, що обов'язкові умови, передбачені ч.2 ст.652 ЦК України і які є підставою для застосування цієї норми, відсутні у даному випадку. А тому на даний момент у позивача є обов'язок повернення коштів, а у відповідача право вимагати їх повернення, оскільки строк виконання зобов'язань, передбачений Договором, настав.

Не погоджуючись Постановою Одеського апеляційного господарського суду Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 та залишити в силі рішення Господарського суд Херсонської області від 19.11.2015, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 4, 22, 32, 35, 36 ГПК України, ч.2 ст.652 ЦК України.

Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що враховуючи сутність та цільове призначення фінансової допомоги, органи державної влади допускали можливість як звільнення від повернення фінансової допомоги, так і продовження терміну її повернення до 2025 року.

Ухвалою від 05.09.2016 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Яценко О.В., суддів - Фролова Г.М., Данилова М.В. касаційна скарга Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2016 .

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 05.09.2016.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача та Генеральної прокуратури, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що Кабінетом Міністрів України від 10.06.2009 за № 635-р було прийнято розпорядження "Про виділення коштів для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася на території Херсонської області внаслідок заморозків у квітні 2009". Згідно даного розпорядження Херсонській облдержадміністрації з резервного фонду виділено 17 млн. грн. на поворотній основі із строком повернення до 1.10.2010 (а.с.17), отже, остання є головним розпорядником цих коштів.

17.06.2009 між позивачем та головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (правонаступник - Департамент агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, відповідач) був укладений договір № 163 про надання фінансової допомоги, на підставі якого підприємством на поворотній основі отримано 17 млн. грн.. зі строком повернення до 1.10.2010. (а.с.18). Виділені кошти були спрямовані на виплату заробітної плати з відрахуваннями в сумі 4,3 млн. грн.., придбання паливо-мастильних матеріалів - 1,5 млн. грн.; мінеральних добрив - 4 млн. грн.; засобів захисту рослин - 3,9 млн. грн..; допоміжних матеріалів та запчастин - 1,2 млн. грн.., оплату електроенергії - 0,2 млн. грн.. та послуг сторонніх організацій - 1,9 млн. грн., що свідчить про їх освоєння і використання за цільовим призначенням.

Згідно висновку Торгово-Промислової палати України від 09.03.2010 № 612/05-4 внаслідок дії несприятливих погодних умов, які визнані форс-мажорними обставинами, на площах ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" загинули вічка винограду на площі 578,2 га на 45 %, генеративні бруньки; абрикосу плодоносного на площі 208,4 га на 70%; персика плодоносного на площі 131,1 га на 72%, що підтверджено актами № 1 та № 2 від 11.02.2009, затвердженими Головним управлінням агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Херсонської області. (а.с.22). Вказані обставини призвели до недоотримання у 2010р. грошових коштів у сумі 16,6 млн. грн. Ситуацію також ускладнив і той факт. що упродовж 2009-2011 рр. ціни на основні види продукції, яка вирощувалася позивачем (виноград, яблука, томати) залишалася на рівні 2007р., тоді як її собівартість зросла на 40-50 %.

15.12.2010 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 2363-р "Про внесення змін до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України в 10.06.2009 № 635" про розроблення та погодження з Мінекономіки і Мінфіном графіку повернення до 01.10.2015 до Державного бюджету коштів, виділених згідно з цим розпорядженням. (а.с. 19), після чого між сторонами був укладений додатковий договір від 15.02.2011№ 1 до договору № 163 від 17.06.2009, в якому встановлено новий строк повернення фінансової допомоги - до 01.10.2015 (а.с. 20-21). Різкі зміни кліматичних умов на півдні України у зимовий період 2012, а саме: критичний мінімум температури повітря на ґрунту, тривалий її вплив на насадження, посилення швидкості вітру до штормових позначок, зниження загартування насаджень, зумовленого попереднім теплим періодом, стали причиною загибелі вічка винограду на площі 148,4 га на 70 %;генеративних бруньок багаторічних насаджень винограду на 91% на площі 429,8 га; абрикосу плодоносного на площі 208,4 га на 90,3%; персику плодоносного на площі 133,4 га на 92,8%; черешні плодоносної на площі 70 га на 61,1%. Висновком від 27.03.2012 № 632/05-4 Торгово-промислова палата України підтвердила, що вище перелічені обставини є форс-мажорними обставинами (а.с.23).

Рішенням ХVI сесії шостого скликання Херсонської обласної ради від 11.07.2012 №532 позивача включено до переліку суб'єктів господарювання. що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

На підставі комісійних актів обстеження, висновків обстеження стану насаджень винограду від 12.03.2012 та від 26.06.2012, складених Національним науковим центром "Інституту виноградарства і виноробства ім..В.Є. Таїрова", (а.с.28-33) підтверджено повну загибель кущів винограду на площі 496,3 га із загальної площі 578,2 га. Наказом Міністерства агропромислової політики та продовольства України № 2 від 01.04.2013 "Про надання згоди на списання багаторічних насаджень" позивачу було надано згоду на списання виноградників згідно з додатком № 10 на площі 429,8 га залишковою вартістю 24539358,01 грн.(а.с.27).

Таким чином, підприємство позивача протягом 2012 року недоотримало виручку від реалізації фруктів та винограду у сумі 32,9 млн. грн., зерна озимої пшениці - 2,5 млн. грн.. Поряд з понесеними збитками, підприємству необхідно було додатково нести витрати на відтворення насаджень плодових дерев (персику та черешні) та розкорчування виноградників. Протягом 2013-2015 років також спостерігались значні зміни кліматичних умов у зимовий та весняний період, які мали негативний вплив на розвиток виноградарства та садівництва на півдні України, що спричинило втрату не тільки врожаїв, а і багаторічних насаджень, а саме, виноградників у повному обсязі на площі 578,2 га, плодових насаджень з втратою майже 50% на площі 222,56 га з 470,1 га. Зазначене підтверджується наданими в матеріали справи висновками Торгово-промислової палати України: від 25.04.2013 № 846/05-4, який на підставі акту № 1 від 13.04.2013 підтвердив пошкодження внаслідок несприятливих погодних умов генеративних бруньок абрикосу плодоносного на площі 208,4 га на 30,2 %; персику плодоносного на площі 104,6 га на 24,5%, черешні плодоносної на площі 58 га на 30%.(а.с. 24); від 05.06.2014 № 1420/05-4, яким, на підставі акту від 05.05.2014 та протоколу від 15.05.2014 № 6 підтверджено пошкодження та загибель врожаю кісточкових плодових дерев: абрикосу плодоносного на площі 143,8 га (40%), черешні плодоносної на площі 58 га (73%) (а.с.25); сертифікатом Херсонської торгово-промислової палати № 4695 від 08.07.2015 № 27.01-04/07-691, яким на підставі акту обстеження від 12.05.2015 підтверджено часткову загибель бруньок у кісточкових плодових дерев - абрикосу та персику, відповідно на площі 69,94 га (85%) та 104,6 га (62%) (а.с.26).

У зв'язку з втратою основних засобів виробництва та з метою недопущення припинення діяльності, збереження робочих місць, позивачем було прийнято рішення про зміну направлення виробництва на однорічні культури, менш залежні від кліматичних умов, а саме, на зернові, зерно - бобові.

З метою реалізації планів, підприємство має нести витрати на підготовку ґрунту, (розкорчовування, плантаж) створення відповідної бази зрошування (реконструкція діючої зрошувальної системи, придбання зрошувальних машин "Фрегат", нарощування потужностей насосних станцій), переоснащення машинно-тракторного парку (сіялки, агрегати для внесення добрив, обробки ґрунту; відтворення родючості грунтів (вміст гумусу в орному шарі в середньому становить 0,4%), що є капіталомісткими заходами. За підрахунками позивача, для здійснення переорієнтації діяльності підприємству потрібно близько 10 років та інвестування понад 10 млн.грн.

З метою подолання фінансових труднощів та збереження підприємства як суб'єкта господарювання, позивач звернувся до Херсонської облдержадміністрації, як головного розпорядника коштів, з листом від 14.05.2015 № 82/01-04 про можливість зміни умов договору щодо строку повернення коштів, а саме: продовження строку повернення фінансової допомоги до 01 жовтня 2025 з щорічним погашенням по 1700000 грн. (а.с.51-52).

30 вересня 2015р. позивач у листі за вих. № 213/01-04 звернувся до відповідача з пропозицією внесення змін до договору № 163 від 17.06.2009, додавши до нього у числі інших додатків також додатковий договір № 2 від 30.09.2015р. з пропозицією внесення змін до пункту 1.2 щодо строку повернення грошових коштів. (а.с.65-86). Відповідач пропозицію позивача залишив без задоволення, натомість у листі від 06.10.2015 № 21643/0/44-15/10, який позивачем одержано особисто 08.10.2015, звернувся з вимогою про повернення фінансової допомоги (а.с.88, т.1).

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що кошти резервного фонду Державного бюджету України виділялися на заходи з ліквідації конкретної надзвичайної ситуації заморозків у квітні 2009 року. Відтак, всі інші несприятливі погодні умови, що мали місце у позивача у період з травня 2009 року по жовтень 2015 року жодним чином не стосуються умов виконання Договору. Фінансова допомога виділялася на покриття витрат, пов'язаних з проведенням заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, перелік та розмір яких затверджувався Херсонською обласною державною адміністрацією, як це передбачалося п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України №635-р. Всі інші витрати, фінансово-економічний стан позивача та наявність прибутку не впливають на умови Договору щодо строку та повноти повернення допомоги. І розпорядчий акт, і безпосередньо Договір безальтернативно визначають цільове призначення отримання коштів фінансування заходів (витрат) з ліквідації наслідків заморозків у квітні 2009 року, а не відновлення фінансового стану та основних засобів отримувача вказаної фінансової допомоги.

Відтак, відповідно до п.5 Загальних положень "Порядку використання коштів резервного фонду бюджету" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2005, розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

П. 11 даного Положення встановлено, що Кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення. Умови повернення до відповідного бюджету коштів, виділених з резервного фонду бюджету, зокрема строки та поетапний графік, визначаються у договорі, укладеному між головним розпорядником бюджетних коштів та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня або їх одержувачем.

Крім того, пунктом 30 Положення визначено, що Головні розпорядники бюджетних коштів, які використали кошти з резервного фонду бюджету, подають Мінекономрозвитку, Мінфіну та Казначейству (уповноваженому місцевому органу та місцевому фінансовому органу) звіт щодо використання коштів у відповідності з переліком робіт або інших заходів, погодженим відповідно до пункту 28 цього Порядку, а у разі виділення коштів резервного фонду бюджету на умовах повернення - також інформацію про їх повернення до відповідного бюджету.

Стаття 42 ГК України визначає, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Можливість зміни договірних зобов'язань, передбачено ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Частиною 2 даної статті зазначено, що договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане,

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися,

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору,

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, обов'язкові умови, передбачені ч.2 ст.652 ЦК України і які є підставою для застосування цієї норми, відсутні у даному випадку. У зв'язку з чим, місцевий господарський суд допустився помилки, застосувавши дану норму для спірних правовідносин.

Статтею 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Між тим, ч. 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та фактично зводяться до необхідності переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Враховуючи наведене постанова Одеського апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2016 у справі Господарського Херсонської області № 923/1788/15 залишити без змін.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіГ.М. Фролова М.В.Данилова