ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року Справа № 910/7240/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Фролової Г.М. (доповідача)суддівДанилової М.В., Яценко О.В.за участю представників:позивачаСтовбан Н.І., дов. від 04.01.16відповідачаСопрунець О.М., дов. від 25.12.15розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.06.16у справі№910/7240/15-г господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Ватутінськінвестбуд"доКомунального підприємства "Фармація"простягнення 16 077,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Фармація" про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 16077,80 грн., а саме: заборгованість за утримання прибудинкової території в сумі 7073,36 грн., заборгованість з оплати технічного обслуговування в сумі 7038,90 грн. та заборгованість з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів в сумі 1965,54 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на оплату за комунальні послуги для користувачів нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2016 (суддя Мудрий С.М.) припинено провадження у справі №910/7240/15-г в частині стягнення з Комунального підприємства "Фармація" частини основної заборгованості у розмірі 8654,25 грн. Стягнуто з Комунального підприємства "Фармація" на користь Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" заборгованість у розмірі 7423,55 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судове рішення мотивовано, зокрема, тим, що факт надання послуг підтверджено матеріалами справи, водночас доказів здійснення розрахунків за отримані послуги відповідачем не надано. При цьому, як зазначено судом, відповідач був повідомлений про зміну тарифів проектами договорів на 2010, 2013 роки, листом від 15.10.2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 (судді: Агрикова О.В. - головуючий, Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у справі №910/7240/15-г скасовано частково. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у справі №910/7240/15-г викладено в іншій редакції. Припинено провадження у справі в частині стягнення з комунального підприємства "Фармація" частини основної заборгованості у розмірі 8654,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач знав про зміну тарифів відповідно до проекту договору від 01.01.2010 року, визнав їх, так як сплачував по новим тарифам без заперечень, з посиланням у призначенні платежу саме на цей договір.

Не погоджуючись з постановою суду, Комунальне підприємство "Ватутінськінвестбуд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин справи, що, на думку заявника, призвело до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, 02.01.2009 між Комунальним підприємством "Ватутінськінвестбуд" (виконавець) та Комунальним підприємством "Фармація" був укладений договір №0134к на оплату за комунальні послуги для користувачів нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади Деснянського району, за умовами якого сторони уклали договір про надання комунальних послуг з опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання, вивезення твердих побутових відходів та прибирання території, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ш. Алейхема, 18. Відповідно до пункту 1.1 договору кошти за комунальні послуги сплачуються до 20 числа кожного місяця на рахунки виконавця. Згідно з пунктом 5.1 договору розрахунок вартості за вивезення твердих побутових відходів здійснюється за видом діяльності підприємства та тарифами на вивезення 1 куб.м. Розрахунок ТПВ - по факту вивезення; Т=35,56 грн. без ПДВ. Відповідно до пункту 5.2 договору розрахунок вартості утримання прибудинкової території 182,28 кв.м.; Т=0,41 грн. без ПДВ, в подальшому розмір території може змінюватись з уточненням по поверхових планів БТІ. Згідно з пунктом 5.3 договору вартість технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного використання для співвласника комунальної власності визначається розрахунково з урахуванням кошторисних витрат на їх утримання, площа всієї будівлі та пропорційно приватизованої площі співвласників комунальної власності. Розрахунки вартості утримання прибудинкової території та вартості технічного обслуговування затверджуються головою Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації (пункт 5.4 договору). Відповідно до пункту 8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє з 02.01.2009 по 31.12.2009. Згідно з пунктом 8.5 договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" про стягнення з Комунального підприємства "Фармація" заборгованості за комунальні послуги у розмірі 16077,80 грн., а саме: заборгованість за утримання прибудинкової території в сумі 7073,36 грн., заборгованість з оплати технічного обслуговування в сумі 7038,90 грн. та заборгованість з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів в сумі 1965,54 грн.

Згідно з частиною 1 статті 901 Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною першою статті 903 Кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги", статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 цього Закону (у відповідній редакції) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (зокрема, вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтею 14 Закону передбачено поділ житлово-комунальних послуг залежно від порядку затвердження цін/тарифів.

За змістом статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частиною першою статті 26 цього Закону установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до частини 2 статті 632 Кодексу зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд апеляційної інстанції установив, що відповідач був повідомлений про зміну тарифів проектом договору на 2010 рік; саме за зазначеними тарифами здійснював оплату послуг відповідач, посилаючись у призначенні платежів, серед іншого, на договір 2010 року. Зазначено судом і те, що позивачем з 2010 року не надсилались відповідачеві проекти нових договорів, та відсутні докази письмової заяви про його припинення, на момент звернення до суду діяв договір в редакції від 01.01.2010 року. Тому, враховуючи вищевикладене, апеляційним судом, застосовано ціну послуг саме за договором №0134к від 01.01.2010 року та зроблено розрахунок заборгованості відповідача за відповідними тарифами.

Крім того, як встановлено судом, відповідачем на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року у даній справі було сплачено 1 678,08 грн. витрат за вивезення твердих побутових відходів (за грудень 2013 року по січень 2015 року), 3 138,80 грн. за утримання прибудинкової території (за період з 01.04.2012 по лютий 2015 року), 3 837,37 грн. - за технічне обслуговування (з 01.01.2014 по лютий 2015 року).

Відповідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 8 654,25 грн. було припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Виходячи із розрахунку, зробленого судом апеляційної інстанції із застосуванням тарифів договору в редакції 01.01.2010 року, після оплати заборгованості на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 року у відповідача відсутня заборгованість за отримані послуги.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Кодексу).

З огляду на встановлені обставини, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судом не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Ватутінськінвестбуд" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.16 у справі №910/7240/15-г господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Г.Фролова

Судді М.Данилова

О.Яценко