ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року № 914/3614/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Стратієнко Л.В.суддів Гончарука П.А. Черкащенка М.М.за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився Сироватська Ю.В., ОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної - особи підприємця ОСОБА_3на рішення та постановуГосподарського суду Львівської області від 04 січня 2016 р. Львівського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 р. у справі№ 914/3614/15за позовомУправління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради дофізичної - особи підприємця ОСОБА_3про стягнення 112 413,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача неустойки у зв'язку з несвоєчасним поверненням майна за договором оренди за період з 01.04.2012 р. по 17.04.2015 р. у сумі 112 413,08 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.01.2016 р. (суддя Березяк Н.Є.) позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики 112 413,08 грн. неустойки та 1782,25 грн. судового збору.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 р. ( головуючий - Гнатюк Г.М., судді - Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) рішення Господарського суду Львівської області від 04.01.2016 р. частково скасовано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики 90803,22 грн. неустойки та вирішено питання розподілу судових витрат.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Заслухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено господарськими судами, 27.03.2009р. між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Г-7113-9.
Згідно з п. 1 договору орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 20.03.2009 року № 46-А передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛК "Старий Львів" (балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,9 м2.
Відповідно до п. 4.1 договору, строк його дії визначений на два роки 364 дні з 27 березня 2009 року до 26 березня 2012 року.
Згідно з п. 9.1 договору повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення строку дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2 договору). Згідно п. 9.3. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних у п. 9.1. цього договору.
При передачі об'єкта оренди складається акт здачі - приймання, який підписується сторонами (п. 9.4 договору). Об'єкт оренди вважається переданим орендодавцю з моменту підписання акту здачі - приймання. (п. 9.5 договору).
Рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі № 914/69/14 позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,9 м2 та стягнуто 2867,50 грн. судового збору. Додатковим рішенням господарського суду Львівської області від 12.06.2014 р. у справі 914/69/14 стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 4287,23 грн. боргу зі сплати орендної плати. Рішення суду набрали законної сили.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2015 року ВП №46585127 виконавчий документ у справі № 914/69/14 щодо повернення орендованого майна виконано лише 17.04.2015 р., а тому Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради просило стягнути стягнення зі фізичної особи-підприємця ОСОБА_3112 413,08 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати, нарахованої відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України за період з квітня 2012 року по квітень 2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України та ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з п. 4.1 спірний договір оренди припинив свою дію з 26.03.2012 року, а тому об'єкт оренди мав бути повернутий протягом п'ятнадцяти днів з цієї дати з підписанням сторонами відповідного акту здачі - приймання.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі 914/69/14, зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,9 м2, в силу ч. 3 ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення для цієї справи, а тому обставини, встановлені ним не доказуються при розгляді цієї справи.
При цьому апеляційний господарський суд, зменшуючи розмір неустойки, стягнутої з відповідача, виходив з того, що згідно копії довідки №993 від 13.10.2014р. ЛКП "Старий Львів", яка знаходилася у виконавчому провадженні у справі № 914/69/14, нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 24,9 м2 знаходяться на балансі ЛКП "Старий Львів", є вільними та ніким не використовуються, на підставі цієї довідки було складено акт державного виконавця від 17.04.2015р. про фактичне виконання рішення суду, а тому неустойка підлягає стягненню за період з квітня 2012 р. по 13.10.2015 р.
Доводи відповідачки про вжиття нею у серпні 2012 р. дій щодо повернення об'єкту оренди шляхом звернення до балансоутримувача ЛКП "Старий Львів" з заявою від 02.08.2012р., зареєстрованою останнім за №519 від 02.08.2012р., в якій просила працівників ЛКП "Старий Львів" телефоном домовитись про зустріч з приводу передачі приміщень за адресою АДРЕСА_1 на думку апеляційного суду, не свідчать про виконання нею своїх зобов'язань за договором оренди щодо повернення об'єкту оренди, адже у матеріалах справи відсутні докази скерування відповідачем на адресу позивача чи ЛКП "Старий Львів" акту здачі - приймання з вимогою його підписання, не зверталась вона і до суду з вимогою до позивача про прийняття від неї майна, яке було предметом договору, та отримання документа (акта) про таке прийняття як підтвердження виконання нею зобов'язання відповідно до ст. 16, ч. 2 ст. 795 ЦК.
Проте, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо з таких підстав.
Для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст. 785 ЦК України, які за своєю правовою природою є цивільно-правовою відповідальністю за неналежне виконання зобов'язання, необхідно відповідно до ст. 614 ЦК України встановити наявність вини відповідача (умислу або необережності).
Також правові норми, що регулюють орендні відносини, не містять вичерпного переліку дій, які має вчинити орендар на підтвердження виконання свого обов'язку з повернення орендованого майна, а тому суд мав з'ясувати з чиєї вини не відбулася передача приміщення за заявою відповідачки від 02.08.2012 р. до 10.08.2012 р., адже зі змісту заяви вбачається, що відповідачка не ухилялася від цього обов'язку і бажала передати приміщення балансоутримувачу.
Крім того, за наявності довідки №993 від 13.10.2014р. ЛКП "Старий Львів", суд мав ретельніше з'ясувати момент передачі приміщення балансоутримувачу, адже довідка констатує повернення орендованого майна станом на 13.10.2014 р., проте з неї не вбачається, що воно було повернуто саме в цей день.
Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, оскільки в порушення вимог ст. 43 ГПК України судами не було з'ясовано всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, застосування відповідальності до відповідачки за неналежне виконання господарських зобов'язань здійснено без врахування вимог ст. 614 ЦК України, у зв'язку з чим рішення підлягають скасуванню
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати питання фактичного повернення майна орендарем орендодавцю чи балансоутримувачу ЛКП "Старий Львів", наявність вини в діях відповідачки, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 04 січня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року у справі за № 914/3614/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя П. Гончарук Суддя М. Черкащенко