ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 910/17712/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Костенко Т.Ф. - головуючого,

Божок В.С.,

Полянського А.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора м. Києва в інтересах державина постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016у справіГосподарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах державидоКиївської міської ради3-ті особи1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Корса" 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Капрі" 3) Публічне акціонерне товариство "Укркабель"провизнання незаконним та скасування рішенняв судовому засіданні взяли участь представники:

Генпрокуратури: Клюге Л.М. (посв. № 014652),

відповідача: не з'явились,

3-тіх осіб: Вєніков О.Д. (дов. від 15.07.15),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 22.09.2015 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 10.12.2014 № 597/597 відмовлено.

Постановою від 29.03.2016 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Заступник прокурора м. Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Треті особи подали до Вищого господарського суду України перечення на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 року № 597/597 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Корса" та ТОВ "Капрі" для будівництва та обслуговування житлових будинків, готельно-офісного комплексу, торговельного центру з підземним паркінгом та гостьовими автостоянками на вул. Багговутівській, 17-21 у Шевченківському районі м. Києва", затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Корса" та ТОВ "Капрі" та передано останнім у спільну часткову довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,9290 га, в тому числі площею 0,4121 га в межах червоних ліній (кадастровий номер 8000000000:91:078:0114), зокрема товариству з обмеженою відповідальністю "Корса" - 91/100 частини земельної ділянки, товариству з обмеженою відповідальністю "Капрі" - 9/100 частини земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлових будинків, готельно-офісного комплексу, торговельного центру з підземним паркінгом та гостьовими автостоянками на вул. Багговутівській, 17-21 у Шевченківському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Звертаючись з позовом у даній справі, Заступник прокурора м. Києва послався на те, що наведене вище рішення Київради від 10.12.2014 року № 597/597 прийняте в порушення ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки надання земельної ділянки у спільну часткову довгострокову оренду повинно відбуватись лише після її вилучення у попереднього землекористувача, однак рішення про припинення права користування земельною ділянкою ПАТ "Завод Укркабель" не приймалось; площа земельної ділянки, яка надана третім особам у спільну часткову довгострокову оренду, більш ніж у 7 разів перевищує площу нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці та перебуває на праві власності у третіх осіб, що свідчить про порушення положень ч. 2 ст.120, ч.ч. 1, 2 ст.134, ст.135 Земельного кодексу України при прийнятті спірного рішення.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.126 цього кодексу визначено, що право власності користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судами встановлено, що заводу "Укркабель" відповідно до рішення виконкому Київської міськради депутатів трудящих № 863 від 12.05.1949 "Про оформлення відводу та встановлення меж території промплощадки заводу" та Плану земельної ділянки № 28901 у користування заводу надавалась земельна ділянка загальною площею 6,5 га по вул. Багговутівській 17-21 у м. Києві.

В подальшому, рішення від 08.06.2000 № 155/876 Київської міської ради щодо оформлення прав користування земельною ділянкою заводом виконано не було, а відтак, ПАТ "Укркабель" не набуло статусу землекористувача, виходячи з наведених вище норм. До того ж, у 2001-2002 роках належне йому нерухоме майно, яке знаходилось на зазначеній земельній ділянці було відчужено, а фактичну діяльність припинено ще раніше.

Отже, судами з'ясовано, що прийняте Київською міською радою рішення № 597/597 від 10.12.2014 не порушило прав ПАТ "Укркабель", оскільки на момент його прийняття завод не був користувачем, орендарем чи власником земельної ділянки, а судам не було надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження статусу заводу як землекористувача.

При цьому, не зважаючи на відсутність підтверджуючих документів на право користування земельною ділянкою, ПАТ "Укркабель" надало згоду на відведення земельної ділянки товариствам "Капрі" та "Корса" - матеріали справи містять нотаріально посвідчену заяву ПАТ "Укркабель" про те, що завод не заперечує проти відведення земельної ділянки площею 0,51га на користь третіх осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правомірно взято до уваги приписи ст. 377 ЦК України, статей 120, 123, 124 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 у справі N 3-51гс10).

Порядок передачі у власність юридичним особам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності передбачений статтею 116 ЗК України.

Відповідно до ст. 134 ЗК України, знаходження на земельної ділянці нерухомого майна, яке належить на праві власності третім особам, виключає можливість продажу землі на конкурентних засадах (земельних торгах), а тому доводи прокуратури що надання в оренду землі третім особам здійснювалось в порушення норм чинного законодавства обґрунтовано визнано судами безпідставними.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки третім особам погоджено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також правомірно, судами відхилено посилання прокурора на заборону надання земельних ділянок в межах червоних ліній у довгострокову оренду. Так, відповідно до пункту 14 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.

В той же час, як вірно зауважено судами, ні положеннями Закону України "Про оренду землі", ні Земельним кодексом України не встановлено обмежень щодо передачі земельних ділянок в оренду в межах червоних ліній, а відтак, Положення про передачу земельних ділянок в оренду в межах червоних ліній в м. Києві, затверджене рішенням Київської міської ради № 95/1529 від 08.11.2001, на яке посилається прокурор, не мало обов'язкового характеру, до того ж, на момент розгляду справи останнє втратило чинність. На даний час діє Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затверджений рішенням КМР № 63/9120 від 28.02.2013, із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 року № 195/1060, відповідно до яких вимоги щодо червоних ліній не передбачені.

Щодо розміру наданої в користування земельної ділянки, судами обґрунтовано взято до уваги те, що жодним нормативним актом не передбачено дотримання співвідношень площі, яку займає нерухоме майно та надання земельної ділянки, площа якої відводиться. До того ж, судами з'ясовано, що нерухоме майно, а саме три об'єкти, які належать на праві власності третім особам розташовані у значній віддаленості один від одного; земельна ділянка відведена для будівництва та обслуговування торгівельного центру з паркінгом та автостоянками.

З врахуванням зазначеного вище, а також того, що прокурором не доведено наявність порушених прав або охоронюваних законом інтересів держави у зв'язку з прийняттям спірного рішення Київради, вмотивованим є висновок судів про відмову в позові.

З огляду на зазначене вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 29.03.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/17712/15 залишити без змін.

Головуючий: Костенко Т. Ф.

Судді: Божок В.С.

Полянський А.Г.