ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 908/614/15-г Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Полянського А.Г.суддів:Мачульського Г.М., Костенко Т.Ф., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015у справі№ 908/614/15-г Господарського суду Запорізької області за позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4дотовариства з обмеженою відповідальністю "Юнис"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Едванс"про стягнення 17220,19 грн.за участю представників сторін:

позивача - не з"явились, відповідача - не з"явились, третьої особи - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 р. (судді - Смірнов О.Г., Сушко Л.М., Топчій О.А.) у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу з відшкодування спожитих комунальних та експлуатаційних послуг в сумі 11 922,07 грн., трьох процентів річних в сумі 734,07 грн. та інфляційних витрат в сумі 8 555,28 грн. - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. (судді - Попков Д.О., Бойченко К.І., Радіонова О.О.) рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2011 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Юнис" (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового вбудованого приміщення № 05/01/11-13/Е-3, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нерухоме майно загальною площею 116,1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, загальною вартістю 312 650 грн.

Відповідно п. 3.4 договору базова вартість оренди приміщень за повний місяць оренди складає 17 000 грн. і визначається шляхом перемноження орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця.

Згідно з п. 3.8 договору Орендар компенсує Орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг (експлуатаційні витрати, витрати за центральне опалення, електроенергію, комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку та ін.) на підставі виставленого Орендодавцем рахунку, з доданням до нього копій рахунків відповідних спеціалізованих організацій. Оплата Орендарем здійснюється на протязі 5-ти робочих днів з дня надання Орендодавцем такого рахунку.

Пунктом 4.2. договору визначений обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та понад суми орендної плати відшкодовувати експлуатаційні та комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, каналізування, опалення, електропостачання, послуги телефонного зв'язку).

Умовами п. 6.2. Договору передбачений обов'язок Орендодавця своєчасно, щомісяця, надавати Орендарю компенсаційні рахунки за спожиті Орендарем експлуатаційні, комунальні послуги, послуги телефонного зв'язку та інші послуги, та акти виконаних послуг за послуги оренди.

Договір укладений з 05.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

На виконання положень договору, сторони склали акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 05.01.2011р. (а.с.37 т.1).

Також, в матеріалах справи міститься договір № 05/01/13-К/Е про тимчасове надання можливості користування комунальними та експлуатаційними послугами від 05.01.2011р., укладений між ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець) та ТОВ "Едванс" (Платник), відповідно до умов якого Орендар, користуючись орендованим приміщенням споживає комунальні та експлуатаційні послуги, які надаються згідно договорів на постачання та рахунків виставлених на ім'я Платника, доки за бажанням Орендаря такі договори не будуть переоформлені на нього, або на Орендодавця. Платник сплачує по рахункам виставленим за спожиті Орендарем комунальні та експлуатаційні послуги, з подальшим відшкодуванням своїх витрат з боку Орендодавця згідно виставлених рахунків. П. 9.1 договору сторони визначили, що договір укладений на період з 05.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

В матеріалах справи також містяться договори між ТОВ "Едванс" та комунальними підприємствами з приводу надання комунальних та експлуатаційних послуг, а саме: договір № 528 від 14.12.2005 р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (а.с.а.с.150-152 т.3), укладений між ТОВ "Едванс" (Абонент) та КП "Водоканал", предметом якого відповідно до п.1.1 є подача Абоненту питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод; договір № 3907 від 29.01.2003 р. про постачання електричної енергії (а.с.а.с.157-161 т. 3), укладений між ТОВ "Едванс" (Споживач) та ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Постачальник), предметом якого є постачання Споживачу електричної енергії; договір № 404710 від 01.09.2006 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (а.с.а.с.166-170 т.3), укладений між ТОВ "Едванс" (Споживач) та Концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація), предметом якого, відповідно до п.1.1 договору, є зобов'язання Теплопостачальної організації поставки теплової енергії в гарячій воді Споживачу, і зобов'язання Споживача з прийняття та оплати її вартості за діючими тарифами.

Крім того, договори між ФОП ОСОБА_4 та комунальними підприємствами з приводу надання комунальних та експлуатаційних послуг, а саме: договір № 8036 від 27.09.2004 р. про постачання електричної енергії, укладений між ФОП ОСОБА_4 (Споживач) та ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Постачальник), предметом якого є постачання Споживачу електричної енергії; договір № 403970 від 31.08.2008 р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (а.с.а.с.187-191 т.3), укладений між ФОП ОСОБА_4 (Споживач) та Концерном "Міські теплові мережі" (Теплопостачальна організація), предметом якого, відповідно до п.1.1 договору, є зобов'язання Теплопостачальної організації поставки теплової енергії в гарячій воді Споживачу, і зобов'язання Споживача з прийняття та оплати її вартості за діючими тарифами.

Судами зазаначено, що на підтвердження того, що Орендодавець відшкодував вартість комунальних та експлуатаційних послуг Платнику, в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру № 95 на суму 50 000 грн. (а.с.70 т.1), проте у акті звірки розрахунків між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Едванс" (а.с.71 т.1) зазначено, що ця сума була внесена згідно з квитанцією № 17 до прибуткового касового ордеру від 28.01.2013 р.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог були надані рахунки-фактури за період з листопада 2012 р. по серпень 2013 р. на загальну суму 13 191,29 грн. з описами вкладення та доказами їх направлення відповідачу. При цьому, всі вказані рахунки-фактури Позивача відображають (співпадають) рахунки, які виставлені Третьої особою Позивачу (а.с.а.с.72-81 т.1).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься додаткова угода № 6 від 31.08.2013р. (а.с.17 т.4) до договору № 05/01/11-13/К/Е-3 оренди нежитлового приміщення від 05.01.2011р., підписана сторонами, за умовами якої вони дійшли згоди достроково з ініціативи Орендаря розірвати договір оренди № 05/01/11-13/К/Е-3 від 05.01.2011р. з 31.08.2013р. У п. 3 вказаної додаткової угоди сторони визначили, що Орендар зобов'язується сплатити погоджену з ним суму заборгованості у термін не пізніше п'яти робочих днів, враховуючи день підписання даної угоди, зокрема: з відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг на загальну суму 1269,22грн.

Платіжним дорученням № 35107 від 02.09.2013 р., був підтверджений факт оплати відповідачем зазначеної в п. 3 додаткової угоди № 6 від 31.08.2013 р. заборгованості з відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг на загальну суму 1 269,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що орендар повернув орендодавцю, а Орендодавець прийняв з оренди відокремлені, вбудовані, об'єднані нежитлові приміщення, з окремим входом, загальною площею 116,1 кв.м., які знаходяться на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що було складено акт прийому-передачі нежитлового приміщення з оренди від 31.08.2013 р. (а.с.18 т.4)

Рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1022/13 за позовом ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Юнис" про стягнення 158 031,44 грн., з яких 8 471,85грн. - заборгованість з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг за період липня 2012 р. по березень 2013 р. Судом позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг за період липня 2012 р. по березень 2013 р., були задоволені частково, стягнуто з Відповідача 2 766,43 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/1022/13 від 24.07.2013 р. залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 р. (а.с.а.с.30-34 т.4), рішення місцевого господарського суду було скасовано в частині задоволення 2766,43грн. основного боргу з відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг у зв'язку з відсутністю у відповідача за цим позовом обов'язку з відшкодування вартості експлуатаційних та комунальних послуг.

Отже, Господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 до ТОВ "Юнис", оскільки встановив факт сплати відповідачем повної суми боргу, визначеної додатковою угодою № 6 від 31.08.2013 р. та ненастанням у відповідача зобов'язань по відшкодуванню вартості комунальних та експлуатаційних послуг за договором оренди, а також розірванням зазначеного договору.

В даному випадку позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Юнис" про стягнення основного боргу з відшкодування спожитих комунальних та експлуатаційних послуг в сумі 13191,29 грн., інфляційних втрат в сумі 3 337,04 грн., трьох процентів річних в сумі 691,86 грн. за договором оренди нежитлового вбудованого приміщення № 05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011 року.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Попередніми судовими інстанціями правомірно було відзначено, що сутність позовних вимог полягає в своєчасному отриманні відшкодування витрат Орендодавця з оплати спожитих Орендарем комунальних послуг, які випливають з укладеного між сторонами договору оренди нежитлового вбудованого приміщення № 05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011 р. Однак аналіз положень п.п. 3.8., 4.2., 5.5., 6.2., 6.7., 6.8. договору оренди, вказує на те, що: витрати, що мають бути компенсовані Орендарем, несуться Орендодавцем перед постачальниками відповідних комунальних послуг; розмір належних до компенсації Орендарем витрат визначається сплаченими Орендодавцем рахунками постачальників відповідних комунальних послуг.

Заявлені до стягнення компенсаційні витрати зумовлені правовідносинами Позивача з Третьої особою в межах укладеного між ними договору № 05/01/13-К/Е-3 від 05.01.2011 р., стороною (учасником) якого відповідач не являється.

З огляду на неспівпадіння суб'єктивного складу учасників цього договору та договору оренди, на підставі якого заявлені позовні вимоги, договір № 05/01/13-К/Е-3 від 05.01.2011 р. в силу приписів ст.ст. 653, 654 Цивільного кодексу України жодною мірою не впливає на правовідносини сторін за договором оренди № 05/01/11-13/Е-3 від 05.01.2011 р.

Апеляційний господарський суд обґрунтовано відзначив, що вказані обставини не передбачені умовами договору оренди як такі, що зумовлюють виникнення у відповідача спірних грошових зобов'язань з відшкодування витрат Орендодавця у його правовідносинах з Третьої особою щодо отримання останньою комунальних послуг за адресою орендованого Відповідачем приміщення.

Суди також вказали, що недатована квитанція до прибуткового касового ордеру № 95 (а.с. 70 т. 1) не відображена в акті звірення розрахунків між Позивачем та Третьою особою (а.с.71 т.1, там вказується про платіж згідно квитанції № 17 від 28.01.2013 р.), хоча про необхідність такого звіряння вказані сторони дійшли згоди в п. 2.1. договору № 05/01/13-К/Е-3 від 05.01.2011 р.; вказана квитанція до прибуткового касового ордеру № 95 не свідчить про здійснення платежу Позивачем на користь постачальників комунальних та експлуатаційних послуг, витрати з якого і підлягають компенсації за умовами договору оренди.

Відповідач виконав свої грошові зобов'язання з відшкодування витрат з оплати спожитих комунальних та експлуатаційних послуг у розмірі 1 269,22 грн., що був визначений на момент розірвання договору оренди і повернення позивачеві орендованого приміщення за актом приймання-передачі від 31.08.2013 р. відповідно до умов додаткової угоди № 6 від 31.08.2013 р.

Враховуючи вказані обставини справи, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 908/614/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.М. Мачульський

Т.Ф. Костенко