ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року Справа № 910/19812/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ковтонюк Л.В., Чернова Є.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015у справі№910/19812/15 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини"допублічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі"провизнання договору припиненим,за участі представників сторін:

від позивача - Рачинський В.А.,

від відповідача-1 - Жиленкова В.В.,

від відповідача-2 - Ціхоцький В.В.,

від третьої особи - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

03.04.2007 між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Фінансова лізингова група" укладено кредитний договір №68 на суму 1 037 607,00 євро на строк до 02.02.2012 під 10% річних, цільове призначення кредиту - фінансування операцій фінансового лізингу трьох баштових кранів. У забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору, ТОВ "Фінансова лізингова група" передали в заставу банку баштові крани, зокрема, МС85Б, серійний №96076, МДТ 178, серійний №400316.

25.06.2007 товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова лізингова група" (лізингодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр торгівлі" (лізингоодержувач) уклали договори фінансового лізингу №105вл/04/07, №106вл/04/07, №107вл/04/07, №120-1л/06/07, №121-1л/06/0, предметом яких стали баштові крани у кількості 5 штук: МС85Б, 2003 року випуску, серійний №96076, МДТ 178, 2005 року випуску, серійний №400316; МДТ 178, 2003 року випуску, серійний №95898, МДТ 178, 2007 року випуску, серійний №402252, МС 175В, 2007 року випуску, серійний №350336.

20.06.2007 та 24.10.2007 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (заставодержатель) та ТОВ "Фінансова лізингова група" (заставодавець) укладено договори застави, відповідно до яких заставодавець на забезпечення вимог заставодержателя за кредитними договорами №68 від 03.04.2007 та №88 від 26.06.2007 передав у заставу банку баштові крани МДТ-178, серійний №95248, МДТ-178, серійний №400316, МС-85В, серійний №96076, МДТ-178, серійний №402252, МС-175В, серійний №350336.

У період з 28.04.2007 по 08.04.2009 на виконання умов договору ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" перерахували на користь ТОВ "Підйомні машини" 6 213 215,94грн. у якості лізингових платежів за користування предметами лізингу.

06.04.2010 ТОВ "Фінансова лізингова група" передали, а ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" прийняли у власність баштові крани, які були предметом лізингових договорів, а саме: МС85Б, серійний №96076; МДТ 178, серійний №400316, МДТ 178, серійний №95898, МДТ 178, серійний №402252, МС-175В, серійний №350336, про що були складені акти прийому-передачі від 06.04.2010.

06.04.2010 ТОВ "Фінансова лізингова група" та ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" уклали додаткові угоди до договорів лізингу, умовами яких визначили дострокове виконання зобов'язань лізингоодержувача з викупу предметів лізингу шляхом передачі лізингодавцю простого векселя на суму 1 026 901,85грн. по договору №105вл/04/07, та на суму 2 553 453,42грн. по договору №106вл/04/07.

08.10.2012 ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" (замовник) та ТОВ "Підйомні машини" (виконавець) уклали договір №1/12 про надання послуг, за змістом якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати, а замовник - прийняти та оплатити на умовах і в порядку, визначеному цим договором послуги.

18.02.2013 відповідно до договору застави, укладеного між ТОВ "Підйомні машини" (заставодержатель) та ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" (заставодавець), останні на забезпечення вимог заставодержателя за договором про надання послуг №1/12 від 08.10.2012 передали йому в заставу баштові крани у кількості 6 штук: МС-175В, серійний №350336, МДТ-178, серійний №400316, МДТ-178, серійний №98248, МС-85В, серійний №96076, МДТ-178, серійний №402251, МС-235В, серійний №351012.

19.02.2013 згідно з договором про перехід права власності на заставне майно №0007 ТОВ "Міжнародний центр торгівлі" зобов'язались передати, а ТОВ "Підйомні машини" - прийняти у власність вищезазначені баштові крани у кількості 6. Перехід права власності підтверджено актом №1 від 19.02.2013.

Вважаючи, що право власності на баштові крани набуто на підставі акта №1 про перехід права власності від 19.02.2013, ТОВ "Підйомні машини" звернулися до суду з позовом про визнання договору застави баштових кранів МС85Б, серійний №96076, МДТ 178, серійний №400316, укладеного між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Фінансова лізингова група" таким, що припинив свою дію. Зазначали, що дізнались про перебування спірних кранів під обтяженням ПАТ АБ "Укргазбанк" у процесі постановки їх на облік, що стало підставою звернення до суду.

06.10.2015 рішенням господарського суду міста Києва (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін 07.12.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що заборгованість за кредитним договором №68 від 03.04.2007, в забезпечення якого укладений договір застави від 20.06.2007, не погашена, а спірні баштові крани знаходились під обтяженням відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" посилалась на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.318, 321, 328, 330, 391 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.28 Закону України "Про заставу", тому просили скасувати судові рішення та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Заявник зазначав, що у спірних правовідносинах судами попередніх інстанцій помилково не застосовано презумпцію правомірності набуття позивачем права власності на рухоме майно. Виходячи з чого стверджував, що договір застави має бути припинений на підставі ч.1 ст.28 Закону України "Про заставу" та ч.1 ст.607 ЦК України.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, попередні судові інстанції обгрунтовано виходили з того, що на час виникнення спірних правовідносин діяв договір застави від 20.06.2007, укладений між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ТОВ "Фінансова лізингова група" у забезпечення виконання умов кредитного договору №68 від 03.04.2007 між ПАТ АБ "Укргазбанк", та ТОВ "Фінансова лізингова група".

У відповідності до статті 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Відомості про обтяження спірного майна включено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про припинення дії кредитного договору №68 від 03.04.2007, або його розірвання та докази виконання ТОВ "Фінансова лізингова група" своїх зобов'язань перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором, які б могли стати підставою для припинення застави за договором застави від 20.06.2007.

Тому підстави для припинення договору застави, визначені статтею 593 ЦК України та статтею 28 Закону України "Про заставу" відсутні.

Ураховуючи викладене та виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, на підставі установлених судами попередніх інстанцій обставин справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, правомірно відмовив у задоволенні позову з огляду на відсутність передбачених законом підстав для його задоволення.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів, зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 1115, 1117 ГПК України, а тому підстави для зміни або скасування ухвалених у цій справі судових актів відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Підйомні машини" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 у справі №910/19812/15 - без змін.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя Л.В. Ковтонюк

Суддя Є.В. Чернов