ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 927/568/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі№ 927/568/16 Господарського суду Чернігівської областіза позовомприватного акціонерного товариства "Просто-страхування" додочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаОСОБА_4простягнення 49 490,00 грн
за участю представників сторін:
позивача: Крашеніннікова М.І.,
відповідача: Сагаль С.В.,
третьої особи: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" суми страхового відшкодування в розмірі 49 490,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування страховику потерпілого у ДТП, отримав, в силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат, право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування (регресної виплати).
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 927/568/16 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 49 490,00 грн страхового відшкодування та 1 378 грн судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 залучено до участі у справі № 927/568/16 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4.
Не погоджуючись з рішеннями судів, дочірнє підприємство "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 та рішення місцевого господарського суду від 16.08.20165 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 31.12.2014 приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" та дочірнє підприємство "Пассервіс" уклали поліс №АІ/7063751 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс), відповідно до п.4 якого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн, розмір франшизи - 510,00 грн (п.5 полісу).
Пунктом 7 полісу забезпечений транспортний засіб Тип D1, номерний знак НОМЕР_1, модель СПВ А0482 РУТА, рік випуску 2003.
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду №82873900, 24.12.2015 в м. Чернігові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу СПВ А0482 РУТА (р.н. НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_4, та автомобілем "Volkswagen Passat" (р.н. НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_7, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.02.2016 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Автомобіль "Volkswagen Passat" відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ТОВ "Порше лізинг Україна".
Постраждалий транспортний засіб "Volkswagen Passat" (р.н. НОМЕР_2), відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності ТОВ "Порше лізинг Україна" та був застрахований відповідно до договору страхування №2/-2828-0157 від 20.07.2009, укладеного між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "Порше Лізинг Україна".
Судами попередніх інстанцій було встановлено, 28.12.2015 ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулось до ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
На підставі розрахунку суми страхового відшкодування від 05.01.2016 та згідно страхового акту №ДККА-48493 від 05.01.2016 та платіжного доручення №2023 від 05.02.2016 вбачається, що ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" виплатила потерпілій у ДТП компанії 62 106,19 грн страхового відшкодування.
ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулась до АТ "Просто-страхування" з заявою № 25464 від 14.03.2016 на виплату (страхового) відшкодування у порядку регресу.
Судами також було встановлено, 28.03.2016 позивач склав та підписав страховий акт №112946, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати, становить 49 490,00 грн.
Позивачем було виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5543 від 29.03.2016.
15.04.2016 позивач надіслав до відповідача регресну вимогу про страхове відшкодування на суму 49 490,00 грн у зв'язку з тим, що відповідач не повідомив страховика у строки, визначені у статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", про дорожньо-транспортну пригоду.
Зазначену регресну вимогу відповідачем отримано 21.04.2016 року.
22.04.2016 відповідачем направлено позивачу відповідь на цю регресну вимогу, у якій зазначено, що ДП "Пассервіс" вперше стало відомо про факт ДТП, яке сталося 24.12.2015, лише з листа ПАТ "Просто-страхування" від 15.04.2016.
Позивач зазначив, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" прямо встановлено обов'язок водія повідомити страхову компанію про ДТП, а у разі відсутності такого повідомлення страхова компанія після виплати страхового відшкодування має право на регресне стягнення такого відшкодування від страхувальника або водія забезпеченого транспортного позову, який спричинив ДТП, якщо він не повідомив про настання ДТП.
Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, виходив з того, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. 993 ЦК України, ст. п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому з відповідача слід стягнути вказану суму в порядку регресу.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", визначено обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.
У відповідності до вимог ст.ст. 1187, 1188 ЦК України наземні транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 989 ЦК України передбачено, що страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскільки вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку, шкода, заподіяна внаслідок ДТП відшкодовується відповідачем, власником транспортного засобу "СПВ А0482 РУТА" (р.н. НОМЕР_1), оскільки ОСОБА_4 під час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з даним підприємством.
Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до складеного позивачем Страхового акту № 112946 від 28.03.2016, розмір страхового відшкодування, який підлягає до виплати, становить 49 490, 00 грн.
Як зазначалось вище, на підставі платіжного доручення №5543 від 29.03.2016. позивач виплатив страховій компанії потерпілої сторони у ДТП страхове відшкодування 49 490, 00 грн.
Виплативши страхове відшкодування позивач, на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1172, 1191 ЦК України, отримав право регресної вимоги до винної особи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблений вірний висновок про те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, згідно зі ст. ст. 993 ЦК України та п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому з відповідача слід стягнути 49 490,00 грн в порядку регресу.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили в повному обсязі позовні вимоги.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Пассервіс" відкритого акціонерного товариства "Чернігівавтосервіс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 у справі № 927/568/16 - без змін.
ГоловуючийН. Нєсвєтова Судді:І. Вовк Л. Стратієнко