ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 914/534/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівАлєєвої І.В., Кравчука Г.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід10.10.2016у справі№914/534/16Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта"доСокільницької сільської радипровизнання додаткової угоди укладеною, а договору оренди поновленим

за участю

- позивача:Пушанко І.О. (довіреність від 01.08.2016),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - позивач) просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 01.11.2005, укладений між позивачем та Сокільницькою сільською радою (далі - відповідач), а додаткову угоду № 1 до договору укладеною у редакції запропонованій позивачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", тому договір оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.06.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яворський Б.І., судді Галамай О.З., Крупник Р.В.) позов задоволено повністю.

Оскарженою постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мирутенко О.Л., судді Бойко С.М., Бонк Т.Б.) вказане рішення суду скасоване і в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати вищевказану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, вказуючи, що апеляційний суд повно встановив обставини справи та правильно застосував норми права.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не використав наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2005 між відповідачем (орендодавець) та позивачем (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,5225га для здійснення комерційної діяльності (розміщення АЗС), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.11.2005 в строкове платне користування на 10 (десять) років земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Стрийська, 18, с. Сокільники, Пустомитівського району, Львівської області.

08.11.2005 зазначений договір був зареєстрований у Пустомитівському районному відділі ЦДЗК, про що вчинено відповідний запис за № 04:05:458:00122.

Пунктом 7 договору сторони визначили, що договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Листом від 01.10.2015 позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити термін дії договору оренди землі на десять років та додав три примірника проектів додаткової угоди

Листом від 23.12.2015 орендодавець повідомив орендаря про те, що рішенням сесії відповідача від 22.12.2011 № 235 розмір орендної плати встановлений у розмірі 11 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв'язку з чим відповідач направив позивачу примірники додаткових угод до договору з урахуванням розміру орендної плати 11 % від нормативної грошової оцінки.

Повністю задовольняючи позов місцевий господарський суд своє рішення мотивував тим, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди, більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди направляв відповідачу лист про поновлення договору оренди землі разом із проектом відповідної додаткової угоди, однак протягом місяця після закінчення строку дії договору відповідач не заперечив проти продовження його дії, а твердження відповідача про необхідність внесення змін до договору у частині встановлення орендної плати у розмірі 11% від нормативно грошової оцінки не впливають на поновлення дії договору та може бути предметом окремого позову у разі відповідного звернення до суду.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що листом від 23.01.2012 за №66 відповідач звертався до позивача з проханням внести зміни до договору оренди в частині збільшення орендної плати у зв'язку із прийняттям відповідачем рішення №235 від 22.12.2011 про затвердження розміру орендної плати - 11 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка надається в оренду із земель комунальної власності, та у 20-денний термін розглянути пропозицію, підписати договори про внесення змін в трьох примірниках, зареєструвати їх та один примірник повернути в сільську раду. 02.12.2013 за № 951 відповідач знову звернувся до позивача з нагадуванням про встановлення коефіцієнту розміру орендної плати 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 10.06.2014 за № 446 відповідач в черговий раз звернувся до позивача з проханням укласти додаток до договору оренди на земельну ділянку із збільшеним коефіцієнтом 11%. і повідомив, що у разі невиконання припису змушений буде звертатись до відповідних органів про невикористання земельної ділянки згідно чинного законодавства та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у відповідь на лист №320 від 02.07.2014 відповідач повідомив позивача про те, що додаток про внесення змін до договору був розглянутий па сесії сільської ради та прийнято рішення № 569 від 10.07.2014, яке додається. Вказаним рішенням сесія сільської ради вирішила, що даний додаток буде підписаний після внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки із застосуванням до неї коригуючого коефіцієнту - 11%.

08.12.2015 позивач надіслав відповідачу листа, у якому зазначив, що сільська рада не надала відповіді на звернення позивача від 01.10.2015.

23.12.2015 відповідач повідомив позивача, що рішенням сесії №235 від 22.12.2011 розмір орендної плати встановлений у вигляді 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і тому рада надсилає пропозиції про внесення змін до договору оренди землі з метою встановлення орендної плати у розмірі 11% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Також цим листом від 23.12.2015 №1117 відповідач скерував підписані примірники додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 01.11.2005, зареєстрованого 08.11.2005 за №04:05:458:00122, про поновлення договору оренди землі з врахуванням розміру орендної плати 11% від нормативної грошової оцінки.

Однак із висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна виходячи із наступного.

Як вбачається спір у даній справі виник з приводу поновлення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції від 17.02.2011, що діяла на час закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного між сторонами, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч.1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч.6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч.7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч.8). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.9). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (ч.10).

Таким чином стаття 33 цього Закону фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 зі справи №6-55цс15, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися судами.

При цьому у першому випаду, за яким орендар, який має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, і який має намір скористатися таким переважним правом, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. І у цьому випадку поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі додаткової угоди, проект якої орендар додає до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі. При цьому при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, що вбачається із приписів частин 1-4 вказаної статті.

У другому ж випадку не встановлюється обов'язку для орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, а визначається, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Місцевим господарським судом встановлено, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку договору відсутній лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Встановивши наявність зазначених умов місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що на підставі статті 33 частини 6-ї Закону України "Про оренду землі" у редакції, що діяла на час спірних правовідносин, договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Наявність інших заперечень орендодавця, що мали місце поза межами, визначеними наведеною нормою права, не дають правових підстав вважати, що орендодавець діяв у спосіб, визначений цією нормою, та не змінюють приписів останньої щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції неправильно застосував у спірних правовідносинах положення статті 33 частини 6-ї Закону України "Про оренду землі" у редакції, що діяла на час таких відносин.

При цьому правильним є висновок місцевого господарського суду про те, що твердження відповідача про необхідність внесення змін до договору у частині встановлення орендної плати у розмірі 11% від нормативно грошової оцінки не впливають на поновлення дії договору та може бути предметом окремого позову у разі відповідного звернення до суду.

Також слід зазначити, що, як вбачається із встановлених судами обставин справи, таким правом на внесення змін до договору відповідач не скористався як до закінчення строку договору оренди, так і після цього.

Згідно ж із приписами статті 30 Закону України "Про оренду землі" у наведеній вище редакції, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (ч.1). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ч.2).

Отже висновки місцевого господарського суду і у цій частині, є правильними.

Із судових рішень не вбачається, що судами залишились не дослідженими докази, які б підлягали дослідженню.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд встановлених судом першої інстанції обставин справи не спростував і прийняв незаконне рішення, яке не може бути залишене в силі.

Витрати із сплати судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача, та згідно статті 11111 частини 2-ї пункту 11 цього кодексу належить здійснити новий розподіл судових витрат, недоплачених із касаційної скарги, оскільки відповідно до частини 3-ї статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.6, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у справі Господарського суду Львівської області №914/534/16 скасувати, а рішення Господарського суду Львівської області від 22.06.2016, залишити в силі.

Стягнути з Сокільницької сільської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 1653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн., 60 коп. витрат із сплати судового збору із касаційної скарги.

Стягнути з Сокільницької сільської ради до спеціального фонду Державного бюджету України, одержувач УДКСУ у Печерському районі міста Києва, ЄДРПОУ 38004897, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31211254700007, код платежу за бюджетною класифікацією 22030104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254, 1653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн., 60 коп. недоплаченого судового збору з касаційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук