ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 913/201/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М., Швеця В.О.за участю представників сторінпозивачане з'явились (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином) відповідачівне з'явились (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином) прокуратуриТомчук М.О. посв. від 01.08.2012 №000606 третіх осібне з'явились (про час і місце слухання справи повідомлені належним чином) розглянувши матеріали касаційної скаргиФермерського господарства "Слава-Віт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016у справі№ 913/201/15 господарського суду Луганської області за позовомЗаступника прокурора Луганської області до1. Марківської районної державної адміністрації Луганської області; 2. Фермерського господарства "Слава-Віт"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Кризька сільська рада третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області провизнання недійсними розпоряджень

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Марківської районної державної адміністрації Луганської області та Фермерського господарства "Слава - Віт" про визнання недійсним розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області №368 від 17.08.2011 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради"; визнання недійсним розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області №413 від 02.09.2011 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації № 368 від 17.08.2011"; визнання недійсним розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області №18 від 03.01.2012 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава - Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Кризькій сільській раді"; визнання недійсним розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області № 844 від 18.12.2012 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації № 18 від 03.01.2012".

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.08.2015 (суддя Іванова А.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015 (головуючий суддя Кододова О.В., судді Малашкевич С.А., Мартюхіна Н.О.), позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 було скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015 та рішення господарського суду Луганської області від 05.08.2015, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Під час нового розгляду справи господарський суд Луганської області рішенням від 31.05.2016 (головуючий суддя Рябцева О.В., судді Корнієнко В.В., Смола С.В.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

За апеляційною скаргою Фермерського господарства "Слава-Віт" судове рішення було переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 (головуючий суддя Склярук О.І., судді Агапов О.Л., Геза Т.Д.) скасоване в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області: від 17.08.2011 № 368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради"; від 02.09.2011 № 413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011 № 368" з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016 залишене без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Фермерське господарство "Слава-Віт" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 та рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У зв'язку з навчанням з підвищення кваліфікації судді Корсака В.А. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 було визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та присутнього у судовому засіданні 14.12.2016 прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 05.05.2010 гр. ОСОБА_1 було прийнято рішення засновника № 1 про створення та реєстрацію Фермерського господарства "Слава-Віт", як юридичної особи (а.с.131 т. І).

Судами також встановлено, що 02.06.2010 громадянин ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора з заявою про реєстрацію новоутвореної юридичної особи.

Згідно пункту 6 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на час звернення до державного реєстратора) передбачено, що у разі державної реєстрації фермерського господарства крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.

В матеріалах реєстраційної справи, яку місцевий господарський суд витребував у Реєстраційної служби Марківського районного управління юстиції, міститься копія Державного акта на право приватної власності на землю, виданого громадянину України ОСОБА_1. 11.07.2000, за змістом якого ОСОБА_1. передано у приватну власність земельну ділянку площею 16,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства "Слава-Віт" проведено 02.06.2010, номер запису 1 368 102 0000 000220 (а.с.23, 125, 126 т.І).

07.06.2010 голова Фермерського господарства "Слава-Віт" ОСОБА_1 звернувся до голови Марківської районної державної адміністрації з заявою про надання Фермерському господарству "Слава-Віт" в оренду земельних ділянок розміром 61 га та 79,4 га, які розташовані на території Кризької та Бондарівської сільських рад (а.с.170, 186 т.3).

Голова Фермерського господарства "Слава-Віт" 31.03.2011 звернувся до прокуратури Марківського району з заявою про бездіяльність Марківської районної державної адміністрації щодо розгляду його заяв від 13.10.2010 та 28.02.2011 про надання відповіді на заяву про виділення земельних ділянок для створення фермерського господарства (а.с.117 т.2).

За результатами перевірки, здійсненої за заявою ОСОБА_1., прокурором Марківського району 15.04.2011 було внесено голові Марківської районної державної адміністрації подання про усунення порушень Закону України "Про звернення громадян", а заявнику 18.04.2011 надана відповідь (а.с.118-120 т.1).

18.04.2011 Марківська районна державна адміністрація надіслала відповідь ОСОБА_1., в якій повідомила про неможливість надання в оренду земельної ділянки на території Бондарівської сільської ради (щодо спірної земельної ділянки в листі нічого не зазначено).

12.05.2011 Марківською районною державною адміністрацією надана відповідь на подання прокурора (а.с.121 т.2), зокрема, про надання відповіді ОСОБА_1.

13.05.2011 прокурором району надіслана остаточна відповідь про результати розгляду подання (у відповіді про результати розгляду питання про надання спірної земельної ділянки не йдеться).

Вищевказане листування стосувалось дотримання строків розгляду звернень громадян.

17.08.2011 Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради", яким такий дозвіл надано Фермерському господарству "Слава-Віт".

02.09.2011 Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011 №368", яким попереднє розпорядження доповнено словами "орієнтовно площею 61 га".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі вказаних розпоряджень Фермерське господарство "Слава-Віт" звернулося до Приватного підприємства "Семіра" для виготовлення технічної документації із землеустрою. Під час нового розгляду другим відповідачем надано до суду в якості доказу розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фермерському господарству "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка, за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді Марківського району Луганської області (а.с.132-159 т.1).

03.01.2012 Марківською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді".

Вказаним розпорядженням було, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді, рекомендовано ОСОБА_1, керівнику ФГ "Слава-Віт", укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його у встановленому законодавством порядку, витрати, пов'язані з оформленням договору оренди земельної ділянки, віднесено за рахунок ОСОБА_1.

Також судами встановлено, що 18.12.2012 Марківською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012 №18", яким внесено зміни до розпорядження голови районної державної адміністрації від 03.01.2012 №18 і доповнено розпорядження пунктом наступного змісту: "Надати ФГ "Слава-Віт" в оренду земельну ділянку загальною площею 62,0000 га, в тому числі: сіножаті - 62,0000 га із земель державної власності для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді терміном на 17 років".

Під час нового розгляду справи місцевим господарським судом було встановлено, що договір оренди земельної ділянки між відповідачами укладено не було, оскільки з 01.01.2013 повноваження на укладення договорів оренди земельних ділянок державної власності перейшло до органів Держземагентства (пояснення другого відповідача, а.с.119-120 т.1). Фермерське господарство звернулось 20.02.2015 до Головного управління Держземагентства в Луганській області стосовно укладання договору оренди земельної ділянки (а.с.2 т.3), однак цим органом було відмовлено в укладенні договору через порушення законодавчо встановленої процедури набуття права оренди (а.с.14 т.3).

Доказів врегулювання спірної ситуації в судовому порядку другим відповідачем не надано.

Місцевий господарський суд також встановив, що за повідомленням Фермерського господарства "Слава-Віт" і інформації, отриманої від податкового органу, Фермерське господарство "Слава-Віт" надавало податкову звітність і сплачувало орендні платежі за спірну земельну ділянку у 2012-2016 роках (а.с.57-67, т.3).

Фермерське господарство "Слава-Віт" користується спірною земельною ділянкою, на якій вирощуються сільськогосподарські культури. Вказані обставини підтверджуються позаплановою перевіркою, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області 09.10.2015 (а.с.126-131, т.2).

А відтак, судами встановлено, що не оформивши правовстановлюючі документи на земельну ділянку, другий відповідач фактично користується земельною ділянкою.

Звертаючись із позовом до суду прокурор зазначав про те, що Марківською районною державною адміністрацією Луганської області було порушено порядок виділення земельної ділянки в оренду, передбачений приписами статей 123, 124, 134 Земельного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги стосовно Марківської районної державної адміністрації Луганської області у повному обсязі місцевий господарський суд виходив із того, що оспорювані розпорядження від 17.08.2011 № 368 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" для ведення фермерського господарства; від 02.09.2011 № 413 про внесення зміни до попереднього розпорядження; від 03.01.2012 № 18 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" та від 18.12.2012 № 844, прийняті з порушенням порядку передання земельних ділянок в оренду фермерським господарствам, а саме: надано в оренду земельну ділянку загальною площею 620000 га ФГ "Слава-Віт" без проведення аукціону, всупереч положенням статті 124 Земельного кодексу України, з урахуванням частини 2 статті 134 цього Кодексу, та з урахуванням наведених положень статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство".

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого суду про визнання недійсними розпоряджень від 17.08.2011 №368 та від 02.09.2011 №413 та відмовляючи у позові в цій частині виходив із наступного.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - в даному випадку інтересів держави. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (п.2 ст.116 ЗК України).

Стаття 123 Земельного кодексу України визначає порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування. Зокрема, цією нормою, в редакції, чинній на день прийняття спірних розпоряджень, було визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у тому числі, у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до норм ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження від 17.08.2011 №368) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

При цьому, перелік випадків надання земельних ділянок державної чи комунальної власності в оренду, що визначено ч. 2 ст. 134 Земельного Кодексу України не містить випадку передачі юридичним особам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Положення частин 1, 2 статті 134 Земельного кодексу України в частині надання саме громадянину, а не юридичній особі права отримання земельної ділянки для фермерського господарства кореспондується з частинами 1, 2, 3, 5 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство".

Статтею 8 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Таким чином, без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно реєстраційної справи, при реєстрації Фермерського господарства "Слава-Віт", як юридичної особи відповідно до пункту 6 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", засновником фермерського господарства надавалась копія Державного акта на право приватної власності на землю, виданого гр. України ОСОБА_1. 11.07.2000, а тому суд дійшов висновку, що державна реєстрація здійснена у відповідності до названої норми. Подавши заяву від 07.06.2010 про виділ двох земельних ділянок, голова фермерського господарства виступав від імені юридичної особи, оскільки після державної реєстрації у юридичній особи виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

Таким чином, фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але саме як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Виходячи із названих норм та дослідження обставин винесених розпоряджень від 03.01.2012 №18 та від 18.12.2012 №844, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що вони прийняті з порушенням порядку передання земельних ділянок в оренду фермерським господарствам, а саме: надано в оренду земельну ділянку загальною площею 62 га Фермерському господарству "Слава-Віт" без проведення аукціону, суперечить положенням статті 124 Земельного кодексу України, з урахуванням частини 2 статті 134 цього Кодексу, та з урахуванням наведених положень статей 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство".

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що діяльність вказаних органів та їх посадових осіб повинна здійснюватися на основі правових актів, у їх межах і за процедурою, встановленою цими актами. Порядок проведення земельних торгів визначено статтями 135-137 Земельного кодексу України, однак цей порядок не було застосовано.

Статтею 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що спірні розпорядження порушують права територіальної громади, суперечать діючому законодавству, а відтак позовні вимоги прокурора про визнання недійними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області від 03.01.2012 №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді"; від 18.12.2012 №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012 №18" підлягають задоволенню.

Щодо визнання недійсними розпоряджень від 17.08.2011 №368 та від 02.09.2011 №413 колегія суддів апеляційної інстанції не погодилась з висновками місцевого господарського суду та зазначила наступне.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених, законом, приймаються рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернення до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Так у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризьскої сільської ради було зроблено, а відтак розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації від 17.08.2011 №368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради" та від 02.09.2011 №413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011 № 368" вичерпало свою дію внаслідок його виконання.

Виходячи із викладеного, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позов, предметом якого є визнання недійсним розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізації певних суб'єктивних прав охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено внаслідок свого виконання, а відтак його скасування не породжує ніяких наслідків.

В той же час, розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації: від 03.01.2012 №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ "Слава-Віт" в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується у Кризькій сільській раді"; від 18.12.2012 №844 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 03.01.2012 №18" не вичерпали свою дію, оскільки договір оренди земельної ділянки так і не було укладено.

Посилання скаржника на пропуск строку позовної давності судова колегія апеляційного суду правомірно відхилила та зазначила про те, що строк позовної давності слід обчислювати по кожному розпорядженню окремо. При цьому, за змістом статті 261 Цивільного кодексу України початок перебігу строку позовної давності пов'язується від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення права, а не від дня порушення права (прийняття розпоряджень).

Слід зазначити, що вимога про визнання недійсними розпоряджень від 17.08.2011 №368, від 02.09.2011 №413 та від 03.01.2012 №18 заявлена після спливу трирічного строку після їх прийняття (позовна заява направлена 28.05.2015).

Вимога про визнання недійсним розпорядження від 18.12.2012 №844 заявлена в межах трирічного строку після його прийняття.

Згідно пояснень першого відповідача від 12.05.2016 (а.с.183, т.3) розпорядження надавались до прокуратури з 2011 року на усну вимогу працівників прокуратури, але документальне підтвердження цим запитам є тільки з 01.05.2012. В той же час, матеріалами справи не підтверджено, а першим відповідачем не доведено, що він направляв прокурору спірні розпорядження.

За таких обставин, судова колегія апеляційного суду дійшла висновку, що про порушення першим відповідачем вимог земельного законодавства йому стало відомо 24.02.2015 (лист Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 24.02.2015 № 11-25/0062 (а.с.10, 21 т.1), а відтак строк позовної давності не є пропущеним.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника щодо прав прокурора на звернення до суду із даним позовом, були досліджені судами під час попереднього розгляду справи та правомірно відхилені з посиланням на приписи статті 29 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не розглядались касаційною інстанцією під час повторного розгляду справи.

Решту доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою частково скасовано рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації Луганської області: від 17.08.2011 № 368 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, розташованої на території Кризької сільської ради"; від 02.09.2011 № 413 "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.08.2011 № 368" з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Слава-Віт" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2016 у справі №913/201/15 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді О. Сибіга

В. Швець