ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 910/4835/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) Вовка І.В.суддів Кондратової І.Д.за участі представників: позивачів: відповідача: прокуратури: не з'явилися Севрук В.О. Хорс К.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києвана рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 31 травня 2016 року Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2016 рокуу справі№ 910/4835/16за позовомзаступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Волицької сільської ради Сокальського району Львівської області, Опарівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Дашавської селищної ради, Кам'янка-Бузької міської ради, Бібрської міської радидопублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"про стягнення 77 000,10 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 р. заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Волицької сільської ради Сокальського району Львівської області, Опарівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, Дашавської селищної ради, Кам'янка-Бузької міської ради, Бібрської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 77 000,10 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2016 (суддя - Отрош І.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (головуючий - Мартюк А.І., судді - Зубець Л.П., Сітайло Л.Г.), в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора міста Києва, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами, з 16.11.2015 по 04.12.2015 Державною екологічною інспекцією у Львівській області на підставі наказів № 282-і/п від 13.11.2015, № 292-і/п від 23.11.2015 було проведено планову перевірку відповідності дотримання філією "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами, за результатами якої було складено акт № 427,413/03/653 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Відповідно до розділу "Охорона земельних ресурсів" акту № 427,413/03/653 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ "Укртрансгаз" є постійним користувачем земельних ділянок, що розташовані на території: Опарівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області; Бібрської міської ради Перемишлянського району Львівської області; Кам'янка-Бузької міської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області; Волицької сільської ради Сокальського району Львівської області; Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області. Вказаний факт також підтверджується копіями державних актів на право постійного користування земельною ділянкою І-ЛВ № 002923, ІІ-Л № 001167, ІІ-ЛВ № 004105, І-ЛВ № 000954, ІІ ЛВ № 003883.

Відповідно до розділу "Охорона та раціональне використання водних ресурсів" акту № 427,413/03/653 водопостачання на підрозділах УМГ "Львівтрансгаз" здійснюється централізованим водопостачанням, а також із власних підземних водозаборів, зокрема: Сокальського проммайданчика Волицького ЛВУМГ, Опарського виробничого управління підземного зберігання газу, Дашавського виробничого управління підземного зберігання газу, Кам'янка-Бузького промислового майданчика Волицького ЛВУМГ, Бібрського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів.

Згідно з розділом "Охорона та раціональне використання водних ресурсів" акту № 427,413/03/653 КС Сокаль-Волицького ЛВУМГ за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 було видобуто 2,75тис. м3 води (1,37 тис. м3 води на госппитні потреби; 1,38 тис. м3 води на виробничі потреби) без спеціального дозволу на користування надрами (довідка № 5983/27-01 від 02.12.2015); Опарським ВУПЗГ за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 було видобуто 55,77 тис. м3 води (33,51 тис. м3 води на госппитні потреби; 22,26 тис. м3 води на виробничі потреби) без спеціального дозволу на користування надрами (довідка № 5983/27-01 від 02.12.2015); Дашавським ВУПЗГ за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 було видобуто 9,2 тис. м3 води (4,7 тис. м3 води на госппитні потреби; 4,5 тис. м3 води на виробничі потреби) без спеціального дозволу на користування надрами (довідка №5983/27-01 від 02.12.2015); Кам'янка-Бузьким промисловим майданчиком ЛВУМГ за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 було видобуто 2,46 тис. м3 води (1,19 тис. м3 води на госппитні потреби; 1,27 тис. м3 води на виробничі потреби) без спеціального дозволу на користування надрами (довідка №5983/27-01 від 02.12.2015); Бібрським ЛВУМГ КС Бібрка за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 було видобуто 4,85 тис. м3 води (4,49 тис. м3 води на госппитні потреби; 0,36 тис. м3 води на виробничі потреби) без спеціального дозволу на користування надрами (довідка № 5983/27-01 від 02.12.2015).

Відповідно до довідки № 5983/27-01 від 02.12.2015 відбору води УМГ "Львівтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" по Львівській області за період з 21.12.2013 по 03.12.2015 відповідач зазначив, що за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 по Дашавському ВУПЗГ було відібрано всього 9,2 тис. м3 води (4,7 тис. м3 води на госппитні потреби; 4,5 тис. м3 води на виробничі потреби - забезпечення санітарних умов працівників, опалення та підігрів води в господарських приміщеннях через котельню; у процесі транспортування газу вода участі не приймає); за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 по Бібрському ЛВУМГ було відібрано всього 4,85 тис. м3 води (4,49 тис. м3 води на госппитні потреби; 0,36 тис. м3 води на виробничі потреби - забезпечення санітарних умов працівників, опалення та підігрів води в господарських приміщеннях через котельню та поповнення пожежного резервуару; у процесі транспортування газу вода участі не приймає); за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 по Опарському ВУПЗГ було відібрано всього 55,77 тис. м3 води (33,51 тис. м3 води на госппитні потреби; 22,26 тис. м3 води на виробничі потреби - забезпечення санітарних умов працівників, опалення та підігрів води в господарських приміщеннях через котельню; у процесі транспортування газу вода участі не приймає); за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 по Кам'янка-Бузькому проммайданчику було відібрано всього 2,46 тис. м3 води (1,19 тис. м3 води на госппитні потреби; 1,27 тис. м3 води на виробничі потреби - забезпечення санітарних умов працівників, опалення та підігрів води в господарських приміщеннях через котельню; у процесі транспортування газу вода участі не приймає); за період з 21.12.2013 по 02.12.2015 по КС-Сокаль було відібрано всього 2,75 тис. м3 води (1,37 тис. м3 води на госппитні потреби; 1,38 тис. м3 води на виробничі потреби - забезпечення санітарних умов працівників, опалення та підігрів води в господарських приміщеннях через котельню; у процесі транспортування газу вода участі не приймає).

Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено припис № 146-03 від 08.12.2015, відповідно до якого вказано відповідачу до 08.06.2016 отримати спеціальний дозвіл на користування надрами для добування підземних прісних вод для Опарського ВУПЗГ, Бібрського ЛВУМГ КС Бібрка, Волицького ЛВУМГ Кам'янка-Бузького проммайданчика, Волицького ЛВУМГ КС Сокаль, Дашавського ВУПЗГ.

21.12.2015 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 007689, відповідно до якого ОСОБА_5, який працює на посаді начальника відділу екології, природних ресурсів та енергозбереження Філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" "Укртрансгаз" допущено порушення державного права власності на надра, яке виявлено під час проведення планової перевірки філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз". Виявлено забір та використання підземних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва (на виробничі потреби) при відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.

Постановою Державної екологічної інспекції у Львівській області № 530/03 від 21.12.2015 справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_5, закрито, матеріали перевірки скеровано в прокуратуру Львівської області.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що видобуті відповідачем з власних водозаборів підземні води використовувались ним не в технологічному процесі транспортування газу (технічні/виробничі потреби), а для власних питних та господарсько-побутових потреб (санітарних, опалювальних, протипожежних), а тому прийшов до висновку, що відповідачем не було порушено ст. 23 Кодексу України про надра та що у діях відповідача відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для стягнення з відповідача 77 000,10 грн

Проте, погодитись з такими висновками судів неможливо, виходячи з такого.

Стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтями 68, 69 Закону встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 149, ст. 151 ГК України також передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного кодексу України (далі - ВК України) підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827).

Стаття 2 ВК України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об'єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень статей 46, 48 ВК України водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 ВК України).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок отримання господарюючими суб'єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб'єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу (ст. 21 Кодексу України про надра).

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

Однією з обов'язкових умов для звільнення суб'єкта господарювання від необхідності отримання дозволу на користування надрами є видобування води з метою її використання для власних господарсько-побутових потреб.

Водночас чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько-побутові потреби".

Проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб галузей економіки) ВК України та приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами) Кодексу України про надра вбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби".

Загальними вимогами процесуального права, наведеними у статтях 32 - 34, 43, 82, 84 ГПК, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди посилались на акт № 427,413/03/653 та довідку № 5983/27-01 від 02.12.2015, проте в порушення ст. ст. 32 - 34, 43 ГПК належним чином їх не дослідили і не врахували всі наявні в матеріалах справи докази, зокрема, припис від 08.12.2015 (а.с. 46, т. 1), звіти про використання води (а.с. 30 - 51, т. 2), а також того, що одним із видів діяльності відповідача є транспортування газу трубопроводами, а отже належним чином не встановили для яких потреб використовувались видобуті відповідачем підземні води та наявність чи відсутність підстав для отримання спеціального дозволу на таке використання. Також безпідставним і незрозумілим є посилання місцевого суду на те, що він бере до уваги не формальну назву водокористування, зазначену відповідачем у довідці (виробничі потреби), а саме фактичні цілі водокористування, які розшифровані відповідачем у довідці.

За таких обставин постановлені у справі судові рішення про відмову в позові не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, перевірити і оцінити з урахуванням всіх зібраних у справі доказів доводи сторін, заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3, більш ретельно з'ясувати на підставі належних та допустимих доказів для яких потреб використовувалися відповідачем підземні води у відповідний період, встановити наявність чи відсутність порушення відповідачем норм чинного законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а отже наявність чи відсутність складу заподіяної відповідачем шкоди та її розмір і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31 травня 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2016 року у справі за № 910/4835/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий, суддя Л. СтратієнкоСуддя І. ВовкСуддя І. Кондратова