ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 908/1370/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д.,суддіВовка І.В.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників відповідача 1 Старощук М.В., Кузьміна О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної поліції Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 рокуу справі № 908/1370/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного підприємства "Михасик"до 1. Національної поліції України, 2. Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, 3. Головного управління Національної поліції в Одеській області, 4. Державного казначейства Українипро відшкодування шкоди,ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Михасик" (надалі - ПП "Михасик", позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державного казначейства України про відшкодування шкоди у розмірі 180378,62 грн, завданої незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) держави України в особі Запорізького РУ ГУМВС України в Запорізькій області, Малиновського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області і Малиновського районного суду міста Одеси, пов'язаних з затримкою, арештом та невиконанням ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2015 року про скасування арешту автомобіля "MITSUBISHI L200" д.н. АР 22-04 ВС, що належить позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 року (суддя Лиськов М.О) припинено провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року (колегія суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів: Іоннікової І.А., Суліма В.В.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2011р. у справі № 908/1370/16 скасовано, а справу передано на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва.

У касаційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на порушення ст.ст. 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників заявника касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Припиняючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст. 2, 17, 21 КАС України виходив з того, що цей спір не підвідомчий господарському суду та повинен розглядатися адміністративним судом у порядку визначеному КАС України, оскільки спір про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Скасовуючи ухвалу про припинення провадження у справі та передаючи справу на розгляд до місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір в даному випадку не є публічно-правовим, оскільки просить відшкодувати йому завдану майнову шкоду, при цьому не оскаржує рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Такий висновок суду апеляційної інстанції є правильним та відповідає нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Предметом судового розгляду в цій справі є вимоги позивача, що ґрунтуються на передбаченому актом цивільного законодавства цивільному обов'язку особи, яка своєю протиправною поведінкою завдала майнової шкоди, відшкодувати завдану шкоду потерпілому в повному обсязі. Таким чином, відносини сторін є цивільно-правовими.

Отже, беручи до уваги те, що позивачем не заявлялись вимоги про вирішення публічно-правового спору (про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень), а заявлені лише вимоги про відшкодування шкоди відповідно до ст. ст. 1166, 1167, ч. 6 ст. 1176, 1190 ЦК України, Вищий господарський суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що спір у справі підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому правові підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року у справі № 908/1370/16 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Вовк І.В.СуддяСтратієнко Л.В.