ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 905/2307/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В.(головуючого, доповідача),Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року у справі № 905/2307/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 27 783,44 грн., пені в сумі 2 754,15 грн., 3% річних в сумі 580,12 грн. та 8 321,94 грн. інфляційних сум у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати використаної теплової енергії за період з 01.10.2013 року по 30.04.2015 року за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 року № 404.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.01.2016 року та рішення господарського суду Донецької області від 11.11.2015 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.08.2016 року (судді Кучерява О.О., Осадча А.М., Мельниченко Ю.С.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основний борг у розмірі 27 783,44грн., пеню у розмірі 60,51грн., інфляційні витрати у розмірі 8 321,94грн., 3% річних у розмірі 580,12грн. В задоволенні решти заявленої пені відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року (судді Радіонова О.О., Зубченко І.В., Татенко) зазначене рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення пені; стягнуто пеню у розмірі 1 946,79грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, зменшити розмір задоволених позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.01.2007 року між ТОВ "Краматорськтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та ТОВ "Дельта" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 404, за умовами якого теплопостачальна організація зобов'язується продати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором, згідно п.1.1.

Згідно з п. 2.1. договору теплова енергія передається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення в період опалювального сезону; вентиляцію в період опалювального сезону; підігрівання холодної води - протягом року.

Умовами п. 3.2.1. договору передбачено, що споживач зобов'язується виконувати умови належного оформлення актів-рахунків та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що теплопостачальна організація має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та умовами цього договору.

У відповідності до п. 5.3. споживач, що має прилади обліку, раз на місяць подає до теплопостачальної організації письмовий звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору, який може бути проконтрольований теплопостачальною організацією.

При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальною організацією розрахунковим методом з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії, фактичної температури зовнішнього і внутрішнього повітря, а також температури мережної води в подавальному трубопроводі (п. 5.5. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію та мережну воду, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановленого тарифу: 209,45 грн. за 1(одну) Гкал (включаючи ПДВ в розмірі 20 %); 7,00 грн. за 1(одну) тону мережної води (включаючи ПДВ в розмірі 20 %).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

За п. 6.3. договору оплата виконується на підставі актів-рахунків (рахунків), які направляються належним чином споживачеві теплопостачальною організацією, в трьохденний календарний термін з моменту отримання акта-рахунка. Акти-рахунки є підтвердженням кількості відпущеної енергії, та мають бути оформлені споживачем протягом 3-х календарних днів з дня отримання їх від теплопостачальної організації.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2008 року (п.10.1. договору).

Крім того, до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 року № 404 року було укладено дві додаткові угоди, а саме:

- додаткову угоду від 16.04.2009 року № 1, в якій додаток №1 до договору "Перелік об'єктів та обсяги постачання теплової енергії" було викладено в новій редакції;

- додаткову угоду від 01.07.2010 року № 2, якою було доповнено договір № 404 пунктом 3.2.18., за яким протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти-рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акта-рахунка теплопостачальна організація надсилає його поштою. В такому разі акт-рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Пункт 6.3. договору викладено в редакції, за якою споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання споживачем акта-рахунка за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 11.4 договір вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення або зміну не буде письмово заявлено однією із сторін.

Позивач виставив відповідачу для оплати акти-рахунки, які відповідачем оплачено не було.

Предметом даного судового розгляду є вимоги теплопостачальнної організації до споживача про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних, інфляційних сум у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості, пені, інфляційних сум та 3% річних мотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог, частково відмовлено у стягненні пені у зв'язку із застосуванням строку позовної давності.

Апеляційний господарський суд висновок про зміну рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, обґрунтував неправильним визначенням місцевим господарським судом початкової дати нарахування пені.

За положеннями статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

У відповідності з п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться відповідно до договору, на підставі показів приладу обліку у відповідності до діючих тарифів (цін), які затверджені у встановленому порядку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №149 від 30.03.2012р. встановлені тарифи на теплову енергію ТОВ "Краматорськтеплоенерго" для бюджетних організацій і інших споживачів (крім населення) в розмірі 807,46грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та 858,81грн. за 1 Гкал (без ПДВ) відповідно.

Пунктом 4.1.6. договору № 404 від 01.01.2007р. сторони між собою погодили, що у випадку зміни тарифів та цін уповноваженими на це органами, вони застосовуються без додаткового узгодження сторін.

За основу розрахунків кількості теплової енергії за кожен місяць у спірному періоді позивачем брався "Розрахунок максимального навантаження приміщення", який на замовлення відповідача був виконаний ліцензованим підприємством.

Розрахунки провадили за Галузевою методикою нормування витрат палива на виробництво та відпуск теплової енергії, яка розроблена на замовлення, затверджена та введена в дію Наказом Держбуду України від 17.12.1998 року №290 (скорочено: КТМ 204 Україна 246-99).

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 09.11.2012 року №756 "Про визначення виконавця послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків" визначено виконавцем послуг з управління будинком або групою будинків, Приватне підприємство "ЛАДИС" (а.с.139).

З довідок Приватного підприємства "ЛАДИС" №463 від 25.10.2013 року, №279 від 31.10.2014 року вбачається про запуск системи централізованого опалення в житлових будинках, що обслуговуються виконавцем послуг, в тому числі за адресою: м.Краматорськ, вул. Паркова,50 (а.с.140, 142).

Також, в матеріалах справи наявна довідка від 23.04.2014 року №138 про закінчення опалювального сезону та відключення системи централізованого опалення в житлових будинках, які обслуговуються Приватним підприємством "ЛАДИС" (а.с.141).

Відповідно до умов договору №404 від 01.01.2007 року (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.07.2010 року), Споживач здійснює розрахунок протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Споживачем акта - рахунка за умовами цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації (п.6.3 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.2 договору).

Акти-рахунки були частково отримані відповідачем та частково направлені позивачем відповідачу, про що свідчать надані позивачем докази направлення актів-рахунків на адресу відповідача, а також підписи представників останнього на актах-рахунках із зазначенням дати отримання відповідного рахунку.

Таким чином, враховуючи зазначені норми закону та встановлені обставини по справі, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 27 783,44грн.

Враховуючи вимоги п.п.3.2.18 та п.6.3 Договору в редакції Додаткової угоди № 2 до договору №404 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 року, позивачем також нараховані 8 321,94грн. - індекс інфляції за період прострочення з листопада 2014р. по серпень 2015р., а також 580,12грн. - 3% річних за період з 26.05.2013р. по 31.08.2015р., з урахуванням кожного окремого акта-рахунка. Розрахунок зазначених вимог перевірений судами та присуджений до стягнення у визначеному позивачем розмірі.

Позивачем також заявлена до стягнення пеня в розмірі 2 754,15грн., яка нарахована за період прострочення з 26.05.2013 року по 31.08.2015 року відповідно до п.7.2.4 договору та вимог законодавства.

Враховуючи дату подання позову та вимогу відповідача про застосування спеціального строку позовної давність щодо нарахування неустойки (штрафу, пені) у один рік, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що період нарахування пені повинен становити з 13.09.2014 року по 31.08.2015 року окремо за кожним актом-рахунком.

Право споживача на відключення від мереж централізованого опалення визначене, зокрема, Законом України "Про теплопостачання" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630.

Відповідно до поданих відповідачем до суду матеріалів, ТОВ "Дельта" в повідомленні від 20.09.2013 року № 20/9/1, керуючись п 1.1 додатку № 3 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 року №404 письмово зверталося до ТОВ "Краматорськтеплоенерго" із заявою про припинення теплопостачання з 01.10.2013 року на об'єкті пекарні, розташованому за адресою: м.Краматорськ, вул. Паркова, 50.

Відповідач на адресу позивача направив лист від 22.11.2013 року №22/11/1, в якому керуючись п.п. 11.1 та 11.4 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №404 заявив про припинення цього договору з 01.01.2014 року.

Пунктом 25 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, якою затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, передбачено, що відключення споживачів від централізованого опалення та гарячого водопостачання повинно здійснюватися у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від централізованого опалення та постачання гарячої води не допускається.

На виконання п.25 Правил розроблений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.

Поряд з цим, п. 26 Правил встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Таким чином, зазначений Порядок визначає процедуру відключення з виконанням усіх передбачених чинним законодавством дій необхідних для припинення теплопостачання із дотриманням усіх технологічних правил; самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється.

Відповідачем не надано доказів проведення відповідних процедур, що є підставою для припинення правовідносин.

За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, не дотримання відповідачем порядку відключення пекарні від централізованого опалення та фактичне споживання теплової енергії протягом періоду з 01.10.2013 року по 30.04.2015 року свідчить про намагання розірвати договір в односторонньому порядку, що є неприпустимим відповідно до вищенаведених вимог законодавства.

Отже, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2016 року - без змін.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді І.Кондратова

Л.Стратієнко