ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 917/668/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Карабаня В.Я., Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Тиса-Нафтогаз"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015у справі № 917/668/15 господарського суду Полтавської областіза позовомприватного підприємства "Тиса-Нафтогаз"до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску"простягнення 53 639,91грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.06.2015 (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску" на користь приватного підприємства "Тиса-Нафтогаз" 44 230 грн. основного боргу, 5238,82 збитків від інфляції, 456,23 грн. 3% річних, 3714,86 грн. пені, 1827 грн. судового збору та 5500 грн. витрат на послуги адвоката.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 (колегія у складі суддів: Бородіної Л.І., Білоусової Я.О., Шевель О.В.) рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2015 скасовано, прийнято нове рішення яким відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства "Тиса-Нафтогаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску".

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015, приватне підприємство "Тиса-Нафтогаз" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 як таку, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а рішення господарського суду Полтавської області від 02.06.2015 залишити в силі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року приватне підприємство "Тиса-Нафтогаз" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску" про стягнення 44 230 грн. боргу, 5238,82 збитків від інфляції, 456,23 грн. 3% річних, 3714,86 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно умов укладеного між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем договору поставки № 01/07-14 від 01.07.2014 позивач поставив товар, згідно видаткових накладних № 2968 від 29.07.2014 на суму 17 226,00 грн., № 2981 від 31.07.2014 на суму 16 520 грн., № 3016 від 13.08.2014 на суму 47 502 грн., № 3030 від 19.08.2014 на суму 23 950,50 грн., № 3041 від 26.08.2014 на суму 16 786,00 грн., № 3060 від 01.09.2014 на суму 45 517,90 грн., № 3097 від 15.09.2014 на суму 54 818,40 грн., № 3234 від 17.11.2014 на суму 43 964,00 грн. Посилаючись на те, що відповідач оплату вартості отриманого за вказаними накладними товару у повному обсязі не здійснив, позивач просив стягнути 44 230 грн. боргу, а також нараховані на суму боргу 5238,82 інфляційних, 456,23 грн. 3% річних та 3714,86 грн. пені.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд вказав про те, що позовні вимоги приватного підприємства "Тиса-Нафтогаз" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску" 44 230 грн. боргу є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, також підлягають задоволенню і вимоги про стягнення нарахованих на суму боргу 5238,82 інфляційних втрат, 456,23 грн. 3% річних та 3714,86 грн. пені.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Харківський апеляційний господарський суд не погодився з висновками господарського суду Полтавської області, при цьому виходив з того, що в пунктах 3.1,3.2 договору поставки № 01/07-14 від 01.07.2014 зазначено про те, що передача товару здійснюється продавцем покупцю згідно видаткових накладних, перехід права власності та товар відбувається в момент фактичної передачі товару. Проте, як встановлено Харківським апеляційним господарським судом, отримання відповідачем паливно-мастильних матеріалів за видатковими накладними від 13.08.2014 № 3016 на суму 47502 грн., від 19.08.2014 № 3030 на суму 23950,50 грн., від 15.09.2014 № 3097 на суму 54818,40 грн. не підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України, оскільки вони не відповідають вимогам щодо первинних документів відповідно до ст. 1, ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Поставка приватним підприємством "Тиса-Нафтогаз" товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар'єр піску" товару підтверджується належними доказами - видатковими накладними: № 2968 від 29.07.2014, № 2981 від 31.07.2014, № 3041 від 26.08.2014, № 3060 від 01.09.2014, останнім здійснена оплата за отриманий за цими накладним товар у повному обсязі у відповідності до умов договору поставки № 01/07-14 від 01.07.2014. За таких обставин апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про відмову в позові.

З зазначеними висновками Харківського апеляційного господарського суду погоджується і Вищий господарський суд України, оскільки вони відповідають чинному законодавству та матеріалам справи. Підстав для задоволення касаційної скарги приватного підприємства "Тиса-Нафтогаз" немає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Тиса-Нафтогаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 у справі № 917/668/15 залишити без змін.

Головуючий В.Карабань

судді: А.Ємельянов

Л.Ковтонюк