ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 911/2347/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргиприватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015у справігосподарського суду Київської області №911/2347/15за позовомприватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"доприватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод"простягнення 5 827,53грн.,за участі представників сторін:

від позивача - Гоголь О.Я.,

від відповідача - Сухаревський В.М.,

У С Т А Н О В И В:

05.06.2015 приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулися до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" 5 827,53грн. страхового відшкодування.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з посиланням на приписи ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зазначали, що виплативши ПАТ СК "Лемма" суму страхового відшкодування, отримали право звернутись з регресним позовом до страхувальника або водія забезпеченого ним транспорту.

20.08.2015 рішенням господарського суду Київської області (суддя Горбасенко П.В.), залишеним без змін 30.09.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Синиця О.Ф., Шевченко Е.О., Зеленін В.О.) позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ПАТ "Бориспільський автозавод" на користь ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 5 827,53грн. страхового відшкодування, виплаченого останніми внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судові рішення із застосуванням положень ст.ст.33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.993, 1187 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що відповідач не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду у встановлений законом строк.

У касаційній скарзі приватне акціонерне товариство "Бориспільський автозавод" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили судові рішення скасувати, та ухвалити нове про відмову в позові. В обгрунтування своєї правової позиції зазначали про відсутність у позивача журналу реєстрації вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за 2007 рік, зміст якого міг свідчити про повідомлення чи неповідомлення його відповідачем про страховий випадок.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, 21.03.2007 між ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та ПАТ "Бориспільський автозавод" (страхувальник) було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/0060061 строком дії з 22.03.2007 по 21.03.2008.

17.07.2007 з вини водія ОСОБА_1., що підтверджується постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2007 і не оспорюється у касаційній скарзі, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля ГАЗ 3110 д.н. НОМЕР_1, власником якого є відповідач, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля ВАЗ 21043 д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. (потерпілий) та застрахованого у ПАТ "СК Лемма".

24.07.2007 складено звіт №0919, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21043 склала 7 029,30грн.

На виконання умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/0060061 та постанови Вищого господарського суду України від 07.08.2012 у справі №19/105, позивач виплатив страховику потерпілої особи 7 647,22грн., з яких 5 827,53грн. збитків, що підтверджується банківською випискою.

19.11.2014 ПАТ "УПСК" звернулися до ПАТ "Бориспільський автозавод" з вимогою №154 від 11.11.2014 про відшкодування шкоди у розмірі 5 827,58грн. у порядку регресу.

Виплата позивачем страхового відшкодування за страховим полісом та залишення відповідачем вимоги №154 від 11.11.2014 без відповіді обумовили звернення ПАТ "УПСК" до суду з позовом про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої ДТП у розмірі 5 827,53грн. на підставі ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон), ст.1187, 1172 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до підпункту "ґ" п.38.1.1. ст.38 Закону страховик (позивач у справі) після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених підпунктом 33.1. статті 33 цього Закону, а згідно з п.п.33.1.4 ст.33 у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, застрахована особа має невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до довідки ТОВ "Транспортний ассістанс" №154 від 14.08.2015, з якими позивач 30.05.2005 уклав договір №04/05- СК про співпрацю, ні ПАТ "Бориспільський автозавод", ані водій Черник С.М. у період з 17.07.2007 по 20.07.2007 не зверталися із повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надавши належну правову оцінку усім доводам сторін та наданим на їх підтвердження документам, суди попередніх інстанцій виходячи з умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, приписів діючого законодавства, дійшли обгрунтованого висновку про те, що право позивача на пред'явлення до відповідача регресного позову грунтується на нормах чинного законодавства, тому підставно задовольнили позовні вимоги, стягнувши з ПАТ "Бориспільський автозавод" на користь ПАТ "УПСК" 5 827,53грн. страхового відшкодування.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій. Належних обґрунтувань, з посиланням на норми права, які б спростовували висновки обох судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Бориспільський автозавод" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 та рішення господарського суду Київської області від 20.08.2015 у справі №911/2347/15 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк