ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2015 року Справа № 910/15577/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 (головуючий суддя Рябуха В.І., судді Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.)та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 01.09.2015 (суддя Турчин С.О.)у справі№ 910/15577/15 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", 2. Приватного акціонерного товариства "Атолл Холдінг"провизнання недійсною додаткової угоди до кредитного договору та визнання права вимоги за договором поруки,

за участю представників:позивачаГацій І.І,,відповідачівне з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання недійсною додаткової угоди від 29.07.2011 №21 до кредитного договору від 27.03.2008 №101-СВ та визнання права вимоги за договором поруки від 27.03.2008 №101-CB/SUR.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015, матеріали справи №910/15577/15 направлено за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, матеріали справи №910/15577/15 передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду спору по суті.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами суд неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема п. 7 ч. 1 ст. 12, ч. 10 ст. 16 ГПК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що обидві вимоги позивача мають немайновий характер, а жодних майнових вимог, у тому числі про застосування наслідків недійсності правочину, до відповідачів не заявлено, а тому безпідставними, на думку скаржника, є посилання судів на ч. 10 ст. 16 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників вказаних сторін.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача (скаржника), обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" у даній справі просить визнати недійсною додаткову угоду від 29.07.2011 №21, укладену між Публічним акціонерним товариством "УніКредит Банк" (правонаступником якого є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", відповідно до якої було скорочено термін повернення вказаним відповідачем кредиту.

Обґрунтовуючи позов, банк посилається на те, що оспорюваний правочин щодо зменшення строку дії кредитного договору впливає на обсяг отриманих процентів за користування наданими кредитними коштами на умовах кредитного договору від 27.03.2008 №101-СВ, тобто зачіпає майнові права та інтереси позивача.

При цьому вимога позивача про визнання права за договором поруки від 27.03.2008 №101-CB/SUR є похідною від вимоги про визнання недійсною з моменту укладення додаткової угоди від 29.07.2011 №21 до кредитного договору.

Судами встановлено, що Господарським судом Хмельницької області 28.10.2013 порушено провадження у справі № 924/1282/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг".

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Положеннями ч. 9 ст. 16 ГПК України визначено, що до виключної підсудності суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено розгляд справ у майнових спорах, передбачених п. 7 ч.1 ст. 12 ГПК України.

Вказане положення кореспондується з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI, що набрав чинності 19.01.2013), згідно з вимогами якого суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, у межах провадження у справі про банкрутство підлягають розгляду спори про визнання недійсними правочинів боржника, незалежно від правових підстав для визнання їх недійсними (цивільно-правові чи передбачені законом про банкрутство), оскільки такі правочини безпосередньо пов'язані з провадженням у справі про банкрутство (формування ліквідаційної маси боржника, розгляд кредиторських вимог боржника та формування його пасиву у реєстрі кредиторів) та в силу імперативних приписів процесуального закону.

З урахуванням вказаних положень законодавства судами вірно визначено, що спір про визнання недійсним спірної угоди та визнання права вимоги за договором поруки, як похідної позовної вимоги, належить до виключної підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

З огляду на викладене судами правомірно передано справу за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність фактичних та правових підстав для надіслання справи за підсудністю є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2015 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі № 910/15577/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова