ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 916/4392/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Малетича М.М., Селіваненка В.П., розглянувши матеріали касаційноїскаргипершого заступника прокурора Одеської областінапостанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.16 та рішення господарського суду Одеської області від 17.12.14у справігосподарського суду Одеської області №916/4392/14за позовомзаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Державної архітектурно-будівельної інспекції Українидоюридичного департаменту Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є"прозобов'язання вчинити певні дії,за участі представників сторін:

від ГПУ - Попенко О.С.,

від ТОВ "Прімор'є" - Носенко І.П.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

03.11.2014 заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та товариства з обмеженою відповідальністю "Прімор'є", в якому просив суд скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014 №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин загальною площею 147,9 кв. м., що розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одесі, зобов'язати ТОВ "Прімор'є" знести самочинно збудований магазин площею 147,9 кв. м., який знаходиться за цією ж адресою, зобов'язати ТОВ "Прімор'є" привести у придатний до використання стан земельну ділянку, на якій розташований самочинно збудований магазин за вказаною адресою.

17.12.2014 ухвалою господарського суду Одеської області, залишеною без змін 20.04.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України у частині вимог, заявлених заступником прокурора Одеської області до державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни.

17.12.2014 ухвалою господарського суду Одеської області, залишеною без змін 20.04.2015 постановою Одеського апеляційного господарського суду припинено провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог, заявлених заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2014 (суддя Мостапенко Ю.І.) відмовлено у задоволенні позову з підстав необґрунтованості та недоведеності вимог заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради щодо зобов'язання ТОВ "Прімор'є" знести самочинно збудований магазин та привести земельну ділянку у придатний до використання стан, а також з тих підстав, що ні заступник прокурора Одеської області, ні Одеська міська рада не заявляли вимог до Одеського міського управління юстиції, що підтверджується заявою представника прокуратури про уточнення позовних вимог та поясненнями учасників судового засідання.

14.05.2015 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення від 17.12.2014 у справі №916/4392/14 до повернення останньої із суду касаційної інстанції.

13.07.2015 постановами Вищого господарського суду України постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 та ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014 про припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України скасовано, а справу направлено до господарського суду Одеської області для розгляду по суті заявлених вимог.

27.04.2016 ухвалою господарського суду Одеської області відмовлено у задоволенні клопотання Одеського міського управління юстиції та ТОВ "Прімор'є" про припинення провадження у справі в частині скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Рубан Майї Олександрівни від 08.04.2014 за №12259714 про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на магазин, розташований по проспекту Свободи, 57 у м. Одеса; прийнято до розгляду позовні вимоги прокурора у редакції уточнень від 15.12.2014 з визначенням у якості одного з позивачів Державної архітектурно-будівельної інспекції України; визнано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України як позивача по справі та як орган, в особі якого прокурором пред'явлено позов в інтересах держави.

30.05.2016 ухвалою Одеського апеляційного господарського суду поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення від 17.12.2014 у справі №916/4392/14 у зв'язку з надходженням останньої на адресу апеляційного суду, а 03.08.2016 постановою Одеського апеляційного господарського суду (судді Філінюк І.Г., Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) рішення від 17.12.2014 залишено без змін.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Одеської області посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просив ухвалені у справі постанову та рішення скасувати, а справу скерувати для нового розгляду до суду першої інстанції.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог скарги виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що під час здійснення прокуратурою Одеської області перевірки встановлено, що ТОВ "Прімор'є" здійснило самочинну добудову приміщень загальною площею 67,9 кв. м. до магазину, що розташований по пр. Свободи, 57 у м. Одеса. На підтвердження цих обставин надано звіт про експертну оцінку торгових павільйонів магазинів №№8, 15, 25, довідку ОП "Об'єднання №1" від 04.09.1995, інформаційну довідку від 17.09.2014, якими підтверджується факт збільшення площі спірного об'єкту нерухомості з 80 кв. м. до 147,9 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Положеннями ч.2 ст.331 ЦК України визначено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених в порядку, встановленому законом.

Залишаючи без змін рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права власності за ТОВ "Прімор'є", апеляційний господарський суд виходив із того, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу №1-9738 від 19.12.1995, товариством в установленому законом порядку було зареєстровано право власності на магазин площею 147,9 кв. м., розташований по пр. Свободи, 57 у м. Одеса. Узявши до уваги те, що відомості про набуття ТОВ "Прімор'є" права власності на указаний об'єкт нерухомості зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, попередні судові інстанції на підставі ч.2 ст.328 ЦК України дійшли висновку, що відповідачем в установленому законом порядку було набуто право власності на це майно.

Однак із зазначеними висновками апеляційного суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Із матеріалів справи видно, що позов було заявлено на підставі ст.376 ЦК України із посиланням на те, що ТОВ "Прімор'є" здійснили будівельні роботи щодо спірного об'єкту без належних дозвільних документів та за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку. При цьому, заступником прокурора до суду були подані відповідні документи: звіт Одеської обласної служби Укрінвестекспертизи від 1995 року про експертну вартість торговельних павільйонів магазинів №8 та № 15, листи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-19/4121-09-02 від 24.10.2014 та Управління Держземагентства у м. Одесі за №10-1505-0,11-5190/2-14 від 24.10.2014, із яких убачається, що земельна ділянка по проспекту Свободи, 57 у користування або власність ТОВ "Прімор'є" не передавалась. Таким чином, ураховуючи те, що проведені ТОВ "Прімор'є" будівельні роботи, за наслідками яких збільшилась площа спірного об'єкту, здійснювались без необхідних дозволів та без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, прокурор стверджував про порушення товариством приписів ст.376 ЦК України.

Крім того, як видно зі змісту оскаржуваної постанови, Одеським апеляційним господарським судом у порушення вимог ст.ст.82, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги прокурора у частині скасування рішення державного реєстратор хоча і були розглянуті, але рішення суду за цими позовними вимогами прийнято не було. Натомість залишивши в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову прокурора лише у частині позовних вимог про знесення самочинно збудованої будівлі, апеляційний суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до ст.111-9 ГПК України є підставою для скасування постанови та рішення і передачі справи на новий розгляд для розгляду усіх вимог.

Не зважаючи на предмет позовних вимог, без з'ясування питання щодо правомірності рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ТОВ "Прімор'є" права власності на спірний об'єкт нерухомості, суд апеляційної інстанції, залишивши у силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові у частині знести самочинно збудований магазин та привести земельну ділянку у придатний до використання стан, обмежився переглядом цього рішення у частині лише розглянутих місцевим судом вимог. Тобто, фактично судами визнано правомірними дії відповідача щодо зміни спірного об'єкту нерухомості, за відсутності перевірки законності рішення про державну реєстрацію.

Проаналізувавши мотиви, викладені у касаційній скарзі у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про їх обґрунтованість, оскільки спір по суті усіх заявлених вимог не вирішувався, тому суди не мали права надавати оцінку доказам та робити висновки, пов'язані з обставинами справи.

Таким чином, постанову та рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними, оскільки ухвалені усупереч вимогам ст.84 ГПК України, згідно яких рішення у справі має бути гранично повним, ясним, чітким, обов'язково мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Беручи до уваги вимоги ч. 2 ст.1117 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області задоволити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 та рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2014 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяМ.М. Малетич СуддяВ.П. Селіваненко