ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 910/6238/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Шевчук С.Р.,перевіривши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 (головуючий суддя Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Чорногуз М.Г.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 02.06.2016 (суддя Привалов А.І.)у справі№ 910/6238/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 14.379,55 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачаКороєд С.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/6238/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, відмовлено в позові про стягнення з відповідача на користь позивача 14.379,55 грн. шкоди.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема, п. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач не є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" (постачальник) було укладено договір поставки № 2013-003/О/78.

Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як вантажовідправником зі станції "Рядова" Придніпровської залізниці на станцію "Маріуполь-Сортувальний" ДП "Донецька залізниця" за накладною № 47895081 від 01.10.2015 було відправлено вагони № 60033511 та № 53125001 з вантажем "обкотиші (окатки), залізорудні офлюсовані". Вантажоодержувачем за вказаною накладеною є Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (позивач).

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Вагони № 60033511 та № 53125001 були видані позивачу зі складанням комерційних актів БН № 724269/1169, БН № 724270/1170 відповідно до ст. 52 Статуту, в яких зафіксовано ознаки незбережного перевезення. В технічному відношенні вагон прибув несправний, течі вантажу не встановлено.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагонах № 60033511 та № 53125001, проведений відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 14.379,55грн.

Спір у даній справі виник внаслідок, як стверджує позивач, порушення ДП "Донецька залізниця" правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення зі складанням комерційних актів БН № 724269/1169, БН № 724270/1170 та виникнення у ДП "Донецька залізниця" перед позивачем заборгованості в розмірі 14.379,55 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що ПАТ "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у заявленому позові. Суди зазначили, що у справі відсутні дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення Державного підприємства "Донецька залізниця", а тому ПАТ "Українська залізниця" не є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

При цьому такий висновок суди зробили, виходячи з положень ст.ст. 104, 107 ЦК України, та зазначили, що відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав та обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм матеріального права з огляду на таке.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (далі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (надалі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 до вказаної Постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Донецька залізниця" (код згідно з ЄДРПОУ - 01074957).

Відповідно до ст. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ст. 2 Статуту).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

При прийнятті рішення у справі суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки змісту ст.ст. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, та не звернули увагу на те, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які за змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", презюмуються достовірними, ПАТ "Українська залізниця" визначене правонаступником у тому числі і ДП "Донецька залізниця".

При цьому ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" має спеціальний (пріоритетний у застосуванні) характер по відношенню до загальних норм ст. 104, 107 ЦК України, що вбачається з п. 2 Перехідних та прикінцевих положень цього Закону. Зазначена норма не покладає факт правонаступництва створеного ПАТ "Українська залізниця" за правами і обов'язками визначених підприємств Укрзалізниці в залежність від обов'язкового попереднього припинення зазначених підприємств, в тому числі і ДП "Донецька залізниця".

Водночас, системний аналіз ч.ч. 3, 9 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та послідовності дій зі створення ПАТ "Українська залізниця", визначеної Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200, дає підстави вважати, що злиття підприємств, на базі яких мало створюватися ПАТ "Українська залізниця" (у тому числі: складання відповідних передавальних актів та формування статутного фонду) мало хронологічно передувати державній реєстрації їх правонаступника (ПАТ "Українська залізниця"), тобто, моменту набуття ним статусу суб'єкта правовідносин у розумінні ст.ст. 91, 92 ЦК України.

Отже для правильного вирішення спору у даній справі судам першочергово необхідно встановити, чи перейшли всі права та обов'язки ДП "Донецька залізниця" до його правонаступника - ПАТ "Українська залізниця", зважаючи, насамперед, на положення ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", дії щодо реєстрації ПАТ "Українська залізниця" та зміст ст.ст. 1, 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", які визначають положення щодо правонаступництва.

Крім того судам слід встановити, яке саме підприємство надавало позивачу послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення спору судом з у рахуванням можливого внесення змін до відповідних договорів.

Зважаючи на наведене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності.

Як визначено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки в сукупності з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 910/6238/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець С.Р. Шевчук