ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 910/2708/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. (судді: Майданевич А.Г., Федорчук Р.В., Власов Ю.Л.) у справі№910/2708/16 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" пророзірвання договору за участю представників: від позивача Хлопузян Р.Д., довіреність №2-308д від 29.12.2015 р. Собко О.В., довіреність №2-42д від 08.12.2015 р.від відповідача 1 Балабанов Г.Л., довіреність №49 від 28.12.2015 р.від відповідача 2Савицький В.М., довіреність б/н від 01.09.2016 р.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" про розірвання договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004 р.

Заявлений позов обґрунтовано тим, що відповідачі істотно порушують умови вказаного договору, а саме: повно та своєчасно не виконують взяті на себе зобов'язання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р. у справі №910/2708/16 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" відмовлено, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. у справі №910/2708/16 рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р. скасовано та прийняти нове рішення, яким задоволено позовні вимоги. Розірвано договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004 р., укладений між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та додаткові угоди до нього.

Апеляційний господарський суд, зокрема, прийшов до висновку, що відповідачами неналежно виконувались зобов'язання за договором про спільну діяльність, внаслідок чого позивач не зміг в повній мірі отримати те, на що розраховував під час укладення цього договору.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р.

З аналогічною касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулось і Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект".

Касаційні скарги відповідачів мотивовані неправильним застосуванням господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.

За протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2016 р. справу №910/2708/16 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2016 р., колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М., касаційні скарги відповідачів прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 24.10.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5099 від 21.10.2016 р., у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/2708/16 визначено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Нєсвєтова Н.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.10.2016 р.).

В судовому засіданні 24.10.2016 р. було оголошено перерву на 14.11.2016 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/5570 від 14.11.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нєсвєтової Н.М. на лікарняному, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, за результатами якої у справі №910/2708/16 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Карабань В.Я., Малетич М.М. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.11.2016 р.).

До початку судового розгляду позивач скористався правом, наданим йому чинним процесуальним законодавством, та подав відзив на касаційні скарги.

Представником відповідача 2 до початку судового розгляду справи надано пояснення до касаційної скарги.

В судове засідання 14.11.2016 р. з'явились представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали подані ними касаційні скарги та просили їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційноих скарг, просив оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційні скарги подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами попередніх інстанцій, 24.03.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" (сторона 1) та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україн", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", (сторона 2) укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493, за умовами якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки Вишневського газоконденсатного родовища.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору його виконання здійснюється сторонами згідно з Програмами спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невід'ємними частинами цього договору. Проекти програм спільної діяльності готуються стороною 1.

Надалі, до договору №493 від 24.03.2004 р. сторонами було укладено ряд додаткових угод.

Зокрема, 20.02.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" (сторона 1), Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" (сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (сторона 3) укладено додаткову угоду №8, відповідно до якої сторона 1 та сторона 2 вирішили залучити до спільної діяльності, що здійснюється на підставі договору, та включити до складу сторін договору сторону 3.

Вкладами сторони 1 та сторони 3 у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться згідно з Програмами спільної діяльності у строки, необхідні для виконання Програм. Сторона 3 вносить свій вклад до 31.12.2015 р.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. Вказане викладено в ст. 1131 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, згідно зі ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Отже, з огляду на приписи наведених правових норм та зважаючи на зміст укладеного між сторонами договору №493 від 24.03.2004 р., господарські суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про здійснення спільної діяльності шляхом інвестування .

Згідно з п. 7.1 договору про спільну діяльність внески сторін у спільну діяльність, а також створене та придбане в процесі спільної діяльності майно є спільною частковою власністю сторін з наступним визначенням часток: сторона-1 (Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект") - 40%; сторона-2 (Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування") - 50%; сторона-3 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз") - 10%.

На виконання умов договору сторони підписали Програму робіт в рамках спільної діяльності до договору №493 від 24.03.2004 р. (Додаток №3 до Додаткової угоди №9), якою визначили найменування робіт, їх орієнтовну суму, відповідального за виконання та термін виконання.

Вказаною програмою передбачено 88 888 000 грн. 00 коп. капітальних вкладень від сторони 1 та сторони 3 в період 2011-2019 р.р.

Крім того, 13.08.2013 р. Комітетом управління спільною діяльністю прийнято рішення, оформлене протоколом №43, про здійснення оператором спільної діяльності (Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз") реалізації вуглеводнів на аукціонах або за прямими договорами купівлі-продажу вуглеводнів за економічно обґрунтованими цінами. Реалізацію природного газу було вирішено здійснювати виключно на аукціонах по максимальній ціні, що склалась на відповідний товар на аукціоні, з урахуванням граничного рівня ціни на природний газ встановленою Постановою НКРЕ, з обов'язковим наданням Публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування" копій аукціонних свідоцтв протягом чотирнадцяти днів з моменту їх підписання.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору №493 від 24.03.2004 р. відповідачами не були в повному розмірі та у визначені строки внесені грошові кошти в якості капітальних вкладень.

Одночасно з цим, за висновками позивача реалізація природного газу відповідачем 1 здійснювалась за цінами нижчими, ніж це передбачено рішенням Комітету управління спільною діяльністю.

На думку позивача, наведене свідчить про істотне порушення відповідачами умов договору, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати те, на що розраховував при його укладенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Вказане передбачено ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, діючим законодавством передбачено, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт порушення стороною умов договору, зокрема, і не виконання своїх зобов'язань за договором.

При цьому, при вирішенні відповідного спору суди мають оцінити істотність такого порушення, тобто дослідити його наслідки та визначити чи була у даному випадку заподіяна шкода, яка позбавляє іншу сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів місцевий господарський суд встановив, що відповідачем 2 протягом 2011-2012 р.р. було перераховано частину свого вкладу в спільну діяльність в розмірі 56 534 987 грн. 05 коп. В свою чергу, відповідачем 1 у 2015 році було перераховано 4 920 000 грн. 00 коп., як вклад в спільну діяльність.

Зважаючи на це та враховуючи, що відповідач 2 повинен виконати свій обов'язок з повного внесення вкладу до спільної діяльності в період 2011-2019 р.р., господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що внесення відповідачами вкладів у спільну діяльність не в повному розмірі не свідчить про істотне порушення умов договору.

Крім того, проаналізувавши приписи Закону України "Про ціни та ціноутворення" та положення Постанови НКРЕ "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання" №81 від 29.01.2015 р., місцевий господарський суд визнав, що відповідачем 1 здійснювалась реалізація природного газу за цінами нижче граничних, однак дані ціни відповідали ринковій вартості природного газу у певний період. Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" не було порушено рішення Комітету управління спільною діяльністю, оформленого протоколом №43 від 13.08.2013 р.

Одночасно з наведеним, господарський суд першої інстанції вказав, що заявляючи позов про розірвання договору Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" не надало суду доказів, які б свідчили про те, що через порушення іншими сторонами умов даного договору, позивачу була завдана шкода і він не отримав того, на що розраховував при укладенні договору.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд визнав, що позивачем не було доведено існування фактичних обставин, за яких до врегулювання спірних відносин можуть бути застосовані приписи ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Проте, апеляційний господарський суд прийшов до протилежних висновків як щодо обсягу виконання відповідачами своїх зобов'язань з внесення вкладів у спільну діяльність, так і стосовно ціни, за якою відповідач 1 здійснював реалізацію природного газу.

В свою чергу, колегія суддів Вищого господарського суду вважає висновки як місцевого, так і апеляційного господарських судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими.

Судова колегія господарського суду касаційної інстанції вбачає, що для застосування норм ст. 652 Цивільного кодексу України необхідне встановлення певних фактичних обставин, що можуть свідчити про наявність або відсутність істотного порушення контрагентами позивача умов договору, про розірвання якого заявлено позов у справі.

Так, зважаючи на обґрунтування позовних вимог, у даному випадку попередні судові інстанції повинні були встановити, однак, не встановили:

- розмір внесків, що мали бути внесені за договором відповідачем 1 та відповідачем 2 до спільної діяльності в грошовому вираженні, залежно від їх відсоткового співвідношення;

- порядок та строк внесення кожним з відповідачів свого внеску до спільної діяльності з огляду на Програму спільної діяльності та інші умови договору;

- кількість грошових коштів, що вже були внесені відповідачами, та роботи, на виконання яких дані кошти були використані (зокрема, період їх виконання) та з метою відокремлення даних робіт від інших, що виконувались або мали бути виконанні за Програмами спільної діяльності, поставити дане питання на вирішення експерту;

- відповідність ціни, за якою відповідач 1 здійснював продаж природного газу, умовам договору про спільну діяльність та нормативно-правовим актам, що регулюють порядок ціноутворення, для чого також вбачається за необхідне призначення відповідної експертизи.

Одночасно, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, що закріплено в ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, справа №910/2708/16 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду, під час якого господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, встановити перелічені вище обставини, і, в залежності від установлених фактів, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" задовольнити частково.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Техпроект" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 р. та рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р. у справі №910/2708/16 скасувати.

Справу №910/2708/16 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

М.М. Малетич